Рішення від 11.04.2011 по справі 6/44пн-к/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.11 Справа № 6/44пн-к/2011

За позовом

ОСОБА_1, м. Луганськ

до Публічного акціонерного товариства “Лисичанська птахофабрика”, с. Карпати Перевальського району Луганської області

Ціна позову 7 500 000 грн. 00 коп.

про стягнення 2 500 000 грн. 00 коп., припинення та визнання права власності

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача - адвокат ОСОБА_2, посвідч. № 626 від 09.12.2009 , угода;

від відповідача - адвокат ОСОБА_3, дов. № 11 від 07.03.2011, договір від 04.03.2011; посвідч. № 54 від 02.10.2008;

В судовому засіданні 31.03.2011 було оголошено перерву в порядку ст. 77 ГПК України до 07.04.2011, а потім до 11.04.2011

Обставини справи: позивачем заявлено вимоги:

- стягнути з відповідача 2 500 000 грн. 00 коп. заборгованості з оплати 1 880 730 простих акцій товариства відповідача, які викуплені у позивача;

- припинити право власності позивача на 1 880 730 простих акцій товариства

відповідача номінальною вартістю 188 073 грн. 00 коп., викуплених у позивача за 2 500 000 грн. 00 коп.;

- визнати за відповідачем право власності на 1 880 730 простих акцій товариства відповідача номінальною вартістю 188 073 грн. 00 коп. викуплених у позивача за 2 500 000 грн. 00 коп.

Відповідач за відзивом на позовну заяву та поясненнями проти позову заперечує.

Позивачем, в судовому засіданні 07.04.2011 подано клопотання про витребування від відповідача додаткових доказів по справі, а саме: належним чином завірені копії та оригінали бюлетенів для голосування на позачергових зборах акціонерів 30.12.10, протоколу про результати голосування на позачергових зборах акціонерів 30.12.10, протоколу позачергових зборів акціонерів від 30.12.10, повідомлення позивача про результати голосування.

Судом вказане клопотання задоволено частково в частині витребування оригіналів та копій протоколу про результати голосування на позачергових зборах акціонерів 30.12.10 і протоколу позачергових зборів акціонерів від 30.12.10.

В решті вимог клопотання було відхилено за необґрунтованістю.

Представником відповідача витребувані документи були надані в судове засідання 11.04.2011 та оглянуті в присутності представників сторін.

Представником позивача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості звернення до суду із позовом про оскарження протоколу позачергових зборів акціонерів відповідача від 30.12.10 і протоколу про наслідки голосування на вказаних зборах від 30.12.2010.

Представник відповідача проти відкладення розгляду справи заперечив.

Суд клопотання позивача розглянув та відхилив за необґрунтованістю.

Розглянувши матеріли справи та вислухавши доводи представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.

Позивач є акціонером публічного акціонерного товариства «Лисичанська птахофабрика»та йому належить 1 880 730 простих акцій, що складає 5 9055% статутного капіталу товариства, що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах станом на 13.12.10.

30.12.10. відбулися загальні збори акціонерів ПАТ «Лисичанська птахофабрика», для участі на яких позивач - ОСОБА_1 надав право гр. ОСОБА_4 від його імені прийняти участь у зборах в якості повноважного представника і голосувати відповідно до наданих повноважень. Так, щодо третього питання порядку денного «З питання затвердження значного правочину щодо відчуження майна»- голосувати проти.

На вказаних зборах щодо питання про значний правочин було прийнято відповідне рішення, але повноважний представник позивача голосував проти. На думку позивача, він має право відповідно до ч. 2 ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства»вимагати від товариства примусового викупу належних йому акцій. Для чого, ОСОБА_1 направив відповідачу вимогу від 18.01.11.

Вказана вимога була отримана відповідачем але залишена без задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом.

Позивач вважає, що акції повинні бути передані на підставі договору відповідно до положень ч.4 п.1 ст. 68 Закону України «Про акціонерне товариства». Крім цього, позивач зазначає, що йому належать 1 880 730 простих акцій відповідача загальною вартістю 2 500 000 грн. 00 коп. Також за позовом зазначено, що обов'язок передачі вказаних акцій виникне лише після оплати відповідних коштів в сумі 2 500 000 грн. 00 коп.

Виходячи з того, що відповідач добровільно вимоги позивача не виконав, останній звернувся до суду із даним позовом за яким в тому числі зазначає, що ним заявлено три майнові вимоги загальної сумою 7 500 000 грон. 00 коп.

Відповідач за відзивом на позовну заяву проти позову заперечує та зокрема зазначає наступне.

З протоколу №16 позачергових зборів акціонерів ПАТ «Лисичанська птахофабрика»від 30.12.10 вбачається, що під час зборів було змінено порядок денний.

Так, первісно питання «3»порядку денного визначалося як «Затвердження значного правочину стосовно відчуження майна». Але згідно протоколу трете питання було сформульовано наступним чином: «Затвердження значного правочину стосовно відчуження майна. Виведення майнового комплексу із застави та надання повноважень на право підпису договорів та генеральної угоди». У зв'язку з чим, рішення приймалося саме з розширеного питання і не стосувалося відчуження майна товариства. Тобто, фактично під час загальних зборів був змінений порядок денний в частині третього питання.

Виходячи з наведеного, відповідач вважає, що питання про відчуження майна не розглядалося, у зв'язку з чим представник позивача не голосував проти нього, але голосував в межах наданих повноважень за відповідним дорученням, яким йому було надано право за третім питанням голосувати проти.

Крім цього, відповідач оспорює вартість простих акцій, яка визначена позивачем.

Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Із матеріалів справи вбачається та підтверджено сторонами, що ОСОБА_1 є власником 1 880 730 простих акцій ПАТ «Лисичанська птахофабрика».

30.12.2010 року відбулися позачергові збори акціонерів ПАТ «Лисичанська птахофабрика»з порядком денним у п'ять питань, в тому числі відповідно до протоколу № 16 та бюлетенів (т. 1 арк. справи 104-122) третє питання порядку денного було сформульовано таким чином :«Затвердження значного правочину стосовно відчуження майна».

Як свідчать матеріали справи, позивач ОСОБА_1 приймав участь у зборах через свого повноважного представника ОСОБА_4, який діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 24.12.10. (т. 1 арк. справи 17).

За вказаною довіреністю ОСОБА_4 було уповноважено голосувати від імені ОСОБА_1 за кожним питанням порядку денного зборів окремо. Так, з питання затвердження значного правочину стосовно відчуження майна ОСОБА_4 мав голосувати «проти»та фактично голосував «проти».

Відповідно до протоколу №16 на голосування було поставлено трете питання за таким формулюванням: «Затвердження значного правочину стосовно відчуження майна. Виведення майнового комплексу із застави та надання повноважень на право підпису договорів та генеральної угоди».

Рішення за третім питання було сформульовано таким чином: «Вивести майновий комплекс із застави, зменшити суму застави, укласти новий іпотечний договір та договір застави. Підписувати іпотечний договір, договір застави, кредитний договір, генеральну угоду, додаткові угоди доручити генеральному директору ПАТ «Лисичанська птахофабрика». Передати в іпотеку (заставу) за генеральною угодою № 6108N1 від 17.04.08 рухоме та нерухоме майно балансовою вартістю 23 1098,6 тис. грн. Вказане також підтверджується і протоколом про підсумки голосування на позачергових зборах ПАТ «Лисичанська птахофабрика».

Згідно підсумків голосування «за»- 24 618 018 голосів, «проти»- 1 887 260 голосів, «утримались»- немає голосів; «недійсних»- немає голосів.

Представник позивача голосував за вказаним питання «проти»як і було передбачено згідно довіреності, що не заперечується сторонами у справі.

Наведені вище обставини справи свідчать про те, що під час проведення загальних зборів був змінений порядок денний і питання щодо відчуження майна взагалі не розглядалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства»кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти в тому числі і щодо прийняття загальними зборами рішення про вчинення товариством значного правочину.

Як було наведено вище та підтверджено матеріалами справи, позивач є власником простих акцій відповідача і належним чином зареєструвався для участі в загальних зборах акціонерів 30.12.2010 через повноважного представника.

Зазначеною статтею наведеного закону встановлено, що акціонерне товариство у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, зобов'язане викупити належні акціонерові акції.

З метою реалізації встановленого вказаною нормою закону права, позивач направив відповідачу вимогу від 18.01.11, за якою запропонував викупити у нього 1 880 730 простих акцій товариства (т. 1 арк. справи 27).

Згідно листа від 28.01.11 (т. 1 арк. справи 29) відповідач зазначив, що наслідків значного правочину не настали, у зв'язку з чим відсутній обов'язок щодо викупу акцій. Крім цього, за листом було зазначено, що керівництво ПАТ «Лисичанська птахофабрика» готово розглянути питання про купівлю відповідних акцій.

Відповідно до положень ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства»про обов'язковий викуп товариством та акціонером належних йому акцій укладається письмовий договір.

Протягом 30 днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій, акціонер, який має намір реалізувати зазначене право, подає товариству письмову вимогу. У вимозі акціонера про обов'язковий

викуп акцій мають бути зазначені його прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій, обов'язкового викупу яких він вимагає.

Протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов'язковий викуп акцій товариство здійснює оплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов'язкового викупу акцій, що належать акціонеру, а відповідний акціонер повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття товариством права власності на акції, обов'язкового викупу яких він вимагає.

Оплата акцій здійснюється у грошовій формі, якщо сторони в межах строків, установлених у цій статті, не дійшли згоди щодо іншої форми оплати.

Тобто, виходячи з наведених вище норм, передача акцій здійснюється на підставі відповідного договору.

Але як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем відсутній такий договір, у зв'язку з чим у відповідача взагалі відсутня заборгованість з оплати вартості належних позивачу акцій. Відсутність договору підтверджена і позивачем за текстом позову.

В даному випадку у відповідача відсутній обов'язок оплати належних позивачу акції, оскільки між сторонами відсутній певний договір і фактично такі акції товариству передані не були, а також між сторонами не було досягнуто певної згоди з вказаного питання.

Виходячи з наведеного вимоги щодо стягнення заборгованості з оплати акцій є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна та в інших встановлених законом випадках.

В даному випадку, право власності позивача на прості акції ПАТ «Лисичанська птахофабрика»не припинено, як зазначає сам позивач воно може бути припинено лише після оплати відповідачем вартості викуплених акцій товариства. Але такі доводи позивача є неправомірними та суперечать положенням діючого законодавства.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 20 ГК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права або відсутності права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, тощо.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Аналогічні обставини викладені і в ст. 16 ЦК України.

Із наведених вище обставини справи вбачається, що у відповідача не виникло право вимоги з відповідача заборгованості в сумі 2 500 000 грн. 00 коп. з оплати 1 880 730 простих акцій товариства. Також необґрунтованою є і сама сума заборгованості.

Крім цього, наведеними нормами закону визначено, що позивач може добровільно відмовитися від права власності на відповідні акції, оскільки у суду не має підстав припинити за ним таке право в примусовому порядку.

В той же час, відсутні підстави для визнання права власності на прості акції у кількості 1 880 730 за відповідачем, оскільки вони належать на праві власності позивачу і це право на час розгляду справи не припинено.

Відповідно до норми ст.19 Основного Закону держави -Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В даному випадку, суд вважає, що позивачем вимоги за позовом не доведені, у зв'язку з чим у його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача.

На підстав викладеного, ст.19 Конституції України, керуючись ст.ст. 44,49,82,84,85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 15.04.2011

Суддя Т.А.Василенко

.

Попередній документ
14885986
Наступний документ
14885989
Інформація про рішення:
№ рішення: 14885987
№ справи: 6/44пн-к/2011
Дата рішення: 11.04.2011
Дата публікації: 21.04.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Луганської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори