91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
12.04.11 Справа № 27/46пд/2011.
Суддя Лазненко Л.Л, за участю секретаря судового засідання Дрожанової О. В., розглянув матеріали справи за позовом
Комунального підприємства Алчевського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, м.Алчевськ Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвода”, м.Луганськ
про визнання протоколу узгодження розбіжностей недійсним
в присутності представників сторін:
від позивача: представник -не прибув;
від відповідача: заступник начальника юридичного відділу Шепіль Ю.М., довіреність №200 від 01.10.2010.
Обставини справи: Комунальне підприємство Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства, м.Алчевськ Луганської області звернулося з позовом до господарського суду Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвода”, м.Луганськ про визнання недійсним протоколу узгодження розбіжностей до договору від 01.01.2011 „про закупівлю послуг на державні кошти”.
Позивач у судове засідання не прибув без поважної причини, ніяких клопотань не заявив, належним чином обізнаний коли відбудеться розгляд справи, що підтверджує поштове повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції.
Відповідач відзивом на позовну заяву заперечив проти позову, посилаючись на ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України.
Оцінивши усі докази, заслухавши представника відповідача, вивчивши усі матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову по справі.
З матеріалів справи вбачаються наступні обставини.
Предметом спору по справі є протокол узгодження розбіжностей до договору від 01.01.2011 „про закупівлю послуг за державні кошти” (а.с.15-21).
Позивач у справі наполягає на визнанні вказаного протоколу недійсним.
Протокол розбіжностей за своїм суттєвим значенням -це форма врегулювання угоди, яка не створює права і обов'язки.
Саме договір є правочином, який є документом, який може бути визнаний недійсним.
Протокол розбіжностей -це акт, що фіксує події, але не породжує ніяких прав і обов'язків, як договір.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, судом запропоновано позивачу нормативно обґрунтувати позовні вимоги у відповідності до ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України.
Враховуючи вимоги ст.20 Господарського кодексу України та ст.16 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав, з того в задоволенні позову слід відмовити.
Господарський суд, визначивши вищевикладене, повно і всебічно з”ясував фактичні обставини справи, дослідив і надав оцінку всіх обставинам у справі.
Доводи позивача не спростовують висновку суду.
Підстави для задоволення позову по даній справі відсутні.
Судові витрати покладаються на позивача, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 12.04.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 14.04.2011.
Суддя Л.Л. Лазненко
Помічник судді С.І. Заєць