ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 6/7211.04.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діавест-Київ»
До Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю «ХабібіБуд»
Про визнання договору припиненим
Суддя Ковтун С.А.
Представники учасників процесу:
від позивача Єгоров К.А. (за дов.)
від відповідача Цигарьов О.О. (за дов.)
від третьої особи не з'явились
До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Діавест-Київ»до публічного акціонерного товариства «Сведбанк»про визнання договору поруки №620/П-2 від 07.04.2008 р. припиненим.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач без згоди позивача змінив умови кредитного договору, за виконання якого поручився позивач. Оскільки зобов'язання за основним договором змінилося, договір поруки № 620/П-2 від 07.04.2008 р. є припиненим.
Ухвалою від 14.02.2011 р. порушено провадження у справі № 6/72, залучено до участі у справі, як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю «ХабібіБуд», розгляд справи призначено на 14.03.2011 р. на 16:20 год.
У судове засідання відповідач та третя особа не з'явились.
Ухвалою від 14.03.2011 р. розгляд справи відкладено на 07.04.2011 р.
У судове засідання 07.04.2011 р. третя особа не з'явились, про причини неявки суд не повідомила.
Представник відповідача надав до суду відзив на позову.
Відповідач у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив, зазначивши, що умовами договору поруки № 620/П-2 від 07.04.2008 р. передбачено забезпечення позивачем зобов'язань боржника, що виникатимуть в майбутньому.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши представників сторін по справі суд оголосив перерву у судовому засіданні до 11.04.2011 р..
Представники третьої особи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
07.04.2008 р. між закритим акціонерним товариством «Сведбанк»(публічне акціонерного товариства «Сведбанк») (банком) та товариством з обмеженою відповідальністю «Хабібібуд»(позичальником) було укладено кредитний договір №620 (далі -кредитний договір), за умовами якого банк відкриває позичальнику кредитну лінію, що відновлюється, відповідно до якої надає позичальнику кредит у гривнях (далі -валюта кредиту) на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержувати кошти кредиту, а також повернути кошти кредиту у строки, визначені у графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією (додаток №1 до договору), сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов'язання, передбачені договором.
Пунктом 1.2 кредитного договору сторони погодили, що загальний ліміт заборгованості за кредитною лінією 9850000 грн., що зменшується згідно з додатком №1 до договору.
Виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором забезпечується, зокрема, порукою закритого акціонерного товариства «Діавест-Київ»(поручителем) за договором поруки, що укладається між банком і поручителем у простій формі не пізніше 07.04.2008 р. включно та відповідно до якого поручитель зобов'язується відповідати за виконання зобов'язань боржником за кредитним договором у повному обсязі.
07.04.2008 р. між банком та поручителем було укладено договір поруки № 620/П-2 (далі -договір поруки).
Згідно з п. 1.1 договору поруки поручитель зобов'язується перед банком відповідати за виконання наступних зобов'язань, що випливають із кредитного договору (додаткових договорів, які укладено до договору та/або будуть укладені в подальшому, який укладено між відповідачем та третьою особою, та згідно з яким кредитодавець надає позичальнику право користуватися кредитом (кредитними траншами) у гривнях (валюта кредиту), що надаються кредитодавцем для цілей поповнення обігових коштів, придбання земельних ділянок в межах кредитної лінії, що відновлюється, з загальним лімітом заборгованості 9850000 грн. під проценти на строк до 06.04.2013 р. включно:
- зобов'язань позичальника із повернення у відповідних валютах кредиту фактично наданої суми кредиту у межах загального ліміту заборгованості 9850000 грн. у строки, передбачені графіком встановлення та зменшення за кредитною лінією (додаток №1 до кредитного договору), з граничним строком повного повернення не пізніше до 06.04.2013 р., та (або) в інші строки, визначені відповідно до кредитного договору;
- зобов'язань позичальника зі сплати у валютах кредиту щомісячно суми процентів, що визначається за ставною -у гривні -18 відсотків річних за користування кредитом до припинення дії кредитного договору, у терміни, встановлені кредитним договором (не пізніше 5 числа кожного місяця за період з першої по останню дату попереднього місяця або разом з повним погашенням суми кредиту, якщо таке погашення відбувається раніше 5 числа місяця);
- зобов'язань позичальника зі сплати у гривнях інших комісій, що передбачені тарифами, затвердженими кредитодавцем (додаток 2 до кредитного договору), або визначені кредитодавцем в межах цих тарифів у разі внесення змін до кредитного договору протягом його дії, на підставі рахунків кредитодавця;
- зобов'язань позичальника зі сплати у гривні пені, розмір якої розраховується, виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення від суми своєчасно не повернутих коштів кредиту та своєчасно не сплачених процентів, комісій;
- зобов'язань позичальника зі сплати у гривнях штрафних санкцій, передбачених кредитним договором;
- зобов'язань позичальника із відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язань.
Пунктом 2 договору поруки встановлено, що поручитель ознайомлений із усіма умовами кредитного договору (включаючи додатки до нього) та усвідомлює їх.
07.07.2008 р. між банком та боржником укладено додатковий договір №1 до кредитного договору, якою сторони погодились викласти п.1.4 кредитного договору у наступній редакції: процента ставка за користування коштами кредиту у період з 10.07.2008 р. до 10.10.2008 р. включно -19 відсотків річних, у період з 11.10.2008 р. до 06.04.2013 р. включно -18 відсотків річних.
14.08.2008 р. між банком та боржником укладено додатковий договір № 2 до кредитного договору.
23.09.2008 р. між банком та боржником було укладено додатковий договір № 3 до кредитного договору, якою сторони погодились викласти п. 1.4 Кредитного договору у наступній редакції: процента ставка за користування коштами кредиту у період з 01.10.2008 р. до 28.02.2009 р. включно -20 відсотків річних, у період з 01.03.2009 р. до 06.04.2013 р. включно -18 відсотків річних.
18.11.2008 р. між банком та боржником було укладено додатковий договір № 4 до кредитного договору.
09.02.2009 р. між банком та боржником було укладено додатковий договір № 5 до кредитного договору.
22.04.2009 р. між банком та боржником було укладено додатковий договір № 6 до кредитного договору, якою сторони погодились викласти п.1.4 кредитного договору у наступній редакції: процента ставка за користування коштами кредиту з 22.04.2009 р. -20 відсотків річних.
Договір є погоджена дія двох або більше сторін спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частини 1, 2, 4 статті 202 Цивільного кодексу України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Пунктом 1 договору поруки встановлено, що поручитель зобов'язується перед банком відповідати за виконання зобов'язань, що випливають із кредитного договору та додаткових договорів, які укладено до договору та/або будуть укладені в подальшому, який укладено між відповідачем та третьою особою.
Відтак, внесення змін до Кредитного договору не повинно було узгоджуватись з позивачем шляхом підписання відповідних додаткових договорів до договору поруки, оскільки позивач, підписуючи спірний договір, надав згоду на поширення поруки і втому випадку, якщо умови кредитування будуть змінені в майбутньому (після підписання Договору поруки).
Частиною 1 статті 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
За змістом ст. 509 цього кодексу зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії.
Статтею 598 Цивільного кодексу України визначені підстави припинення зобов'язання. Вказаною статтею передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Договором поруки сторони обумовили, що договір поруки набирає чинності з дня його підписання. Його дія припиняється з дати виконання позичальником та (або) поручителем зобов'язань в повному обсязі (в частині, передбаченій пунктом 1 Договору поруки) за кредитним договором.
Крім того, відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Звертаючись до суду позивач самостійно обирає спосіб захисту, передбачений ст. 16 Цивільного кодексу України, який повинен бути спрямований на реальне відновлення порушених прав позивача.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 ГК України, якою визначено також способи захисту суб'єктом господарювання та споживачем своїх прав і законних інтересів.
Вимога про визнання договором припиненим є нічим іншим як вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Юридичні факти можуть встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Встановлення факту є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог. Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду України (постанова від 14.01.2002 р.).
Отже, заявлена позивачем вимога про визнання договору припиненим не відповідає способам захисту цивільних прав, передбаченим статтею 16 ЦК та іншими законами України.
Зазначені вище обставини в сукупності є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя С. А. Ковтун
Рішення підписано 13.04.2011 р.