ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 48/8104.04.11
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мегалан ПК»
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
простягнення 30 101,50 грн.
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
від позивача:Сулім Ю.В.
від відповідача:ОСОБА_2
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегалан ПК»(надалі -«Товариство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі -«Підприємець») про стягнення 30 101,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору суборенди №094/К від 15.08.2007 р. позивач передав у строкове платне користування нежилі приміщення, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по внесенню орендної плати з березня 2009 року не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 30 101,50 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.03.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 16.03.2011 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.03.2011 р. у зв'язку із заявленим клопотанням відповідача розгляд справи відкладено до 04.04.2011 р.
В судове засідання 04.04.2011 р. представник позивача з'явився, надав документи на виконання вимог ухвал суду, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, позовні вимоги визнав в повному обсязі, подав заяву про розстрочку виконання рішення.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
15.08.2007 р. між Товариством (орендар) та Підприємцем (суборендар) було укладено договір суборенди (надалі -«Договір»).
Відповідно до статті 1 Договору орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування частину приміщення Багатофункціонального Центра (надалі -«Секція»), розташоване за адресою: АДРЕСА_2.
Стаття 3 Договору передбачає, що об'єкт суборенди передається в суборенду після завершення будівельних робіт для проведення оздоблювальних робіт Суборендарем. Додаток Ж зазначає дату здачі Секції в суборенду. На підставі Додатку Ж суборендар користується та розпоряджається приміщенням до кінця дії Договору.
Згідно статті 4 Договору площа Секції становить 9 кв.м., але кінцевий розмір площі визначається в Додатку Ж.
Відповідно до п. 7.2 Договору строк дії суборенди становить 11 місяців.
Пунктом 10.4 Договору сторонами погоджено розмір орендної плати, а також встановлено, що розмір орендної ставки є 858,52 грн.
Пунктом 10.7 Договору визначено, що орендна плата сплачується Суборендарем щомісячно, авансом, не пізніше 20-го числа місяця.
Стаття 12 Договору встановлює плату Орендатором наданих послуг, тобто Суборендар повинен щомісячно сплачувати Орендатору вартість наданих Суборендарю сервісних послуг за користуванням Секцією та комунальні послуги.
Пунктом 1 Додаткової угоди №5 від 01.07.2008 року до Договору встановлено, що з 01.07.2008 р. розмір площі секції складає 7,03 кв.м.
Згідно Додаткової угоди №9 від 17.12.2008 р. до Договору встановлено, що з 01.01.2009 р. по 31.03.2009 р. величина орендної ставки за 1 кв.м. на місяць становить 901,43 грн.
Згідно угоди №10 від 16.03.2009 р. до Договору встановлено, що з 01.04.2009 р. по 31.05.2009 р. величина орендної ставки за 1 кв.м. на місяць становить 1 287,75 грн.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 30 101,50 грн.
Договір є договором піднайму, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частина 1 ст. 288 Господарського кодексу України встановлює, що орендар має право передати окремі об'єкти оренди в суборенду, якщо інше не передбачено законом або договором оренди
Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Матеріалами справи (акт здачі секції в суборенду (Додаток Ж до Договору) та акт звіряння розрахунків) підтверджується факт передачі приміщення в суборенду, користування ним відповідачем та існування заборгованості відповідача перед позивачем за період лютий-червень 2009 року у розмірі 30 101,50 грн.
Будь-яких заперечень щодо користування об'єктом оренди у спірний період відповідачем не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктами 1, 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Враховуючи викладене та приписи розділу 5 Договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних платежів за Договором на момент розгляду справи настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 30 101,50 грн. на підставі Договору. Відповідач згідно ч.5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України визнав заборгованість перед позивачем.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За таких обставин, позовні вимоги Товариства про стягнення з Підприємця заборгованості у розмірі 30 101,50 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.
Крім того, в судовому засіданні 04.04.2011 р. представник відповідача подав заяву про розстрочку виконання рішення суду, в якій просив розстрочити виконання рішення на 6 місяців. Представник Підприємця вказує на скрутне матеріальне положення відповідача, що унеможливлює виконання грошового зобов'язання одразу.
Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.
Тобто, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
На необхідність встановлення зазначених обставин також вказано у п. 2 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. №02-5/333.
Заява відповідача про розстрочку виконання рішення погоджена написом на заяві представником позивача Сулімом Ю.В., з приміткою про погодження позивача на розстрочку платежу на протязі 3 місяців.
Подача заяви про розстрочку судового рішення та погодження з нею позивача свідчить про врахування матеріальних інтересів та фінансового стану обох сторін, і викладене в заяві прохання про розстрочку якнайкраще, на думку сторін, забезпечить врахування спільних інтересів при виконанні рішення у даній справі.
За таких обставин, заява відповідача про розстрочку виконання рішення підлягає задоволенню частково, а рішення у справі - розстроченню на 3 місяці.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегалан ПК»задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегалан ПК» (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Артільна, 9; ідентифікаційний код 34061066) основний борг у розмірі 30 101 (тридцять тисяч сто одна) грн. 50 коп., державне мито у розмірі 301 (триста одна) грн. 02 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп., розстрочивши виконання рішення наступним чином:
Строк чергового платежуСума платежу, грн.
до 04 травня 2011 року10 212,84
до 04 червня 2011 року10 212,84
до 04 липня 2011 року10 212,84
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Р.В. Бойко
Дата підписання повного тексту рішення -08.04.2011 р.