ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 15/6106.04.11
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Виробничо-наукова компаня "Розточчя СТ"
до 1) Консорціуму "Концесійні транспортні магістралі";
2) Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор)
про визнання недійсною Угоди від 13.10.10 про розірвання Договору концесії на будівництво та експлуатацію дороги Львів-Краковець від 23.12.1999 р
Суддя Хоменко М.Г.
Представники :
від позивача - не з"явилися
від відповідача 1 - Завгородній О.В.
від відповідача 2 - Горбатюк Л.В.
У судовому засіданні 06.04.2011 за згодою присутніх представників сторін (відповідачів)
судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Відкрите акціонерне товариство "Виробничо-наукова компаня "Розточчя СТ" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до 1) Консорціуму "крнцесійні транспортні магістралі"; 2) Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор) про визнання недійсною Угоди від 13.10.2010 року про розірвання Договору концесії на будівництво та експлуатацію дороги Львів-Краковець від 23.12.1999 року.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.12.2010 порушено провадження у справі №10/249(10).
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.01.2011 передано справу №10/249 (10) за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Згідно автоматичного розподілу справ Господарського суду м.Києва справу № №10/249 (10) передано судді Хоменку М.Г. для розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2011 справу прийнято до свого провадження суддею Хоменком М.Г., присвоєно їй номер 15/61
Позовні вимоги вмотивовані тим, що Угода від 13.10.10 про розірвання Договору концесії на будівництво та експлуатацію дороги Львів-Краковець від 23.12.1999 р .укладена з порушенням умов Статуту Консорціуму "Концесійні транспортні магістралі".
Відповідачі подали до суду відзиви на позовну заяву, в яких зазначили, що позовні вимоги не обгрунтовані та задоволенню не підлягають.
Позивач у судове засідання 06.04.2011 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд
23 грудня 1999 року між Консорціумом "Концесійні транспортні магістралі" -Концесіонер(далі-Відповідач-1) та Міністерством Транспорту України в особі Укравтодору -Концесієдавець (далі-Відповідач-2) укладено Концесійний договір, відповідно до умов якого Концесієдавець передає, а Концесіонер бере на себе виключні права на будівництво, строкове платне володіння та експлуатацію об"єкта концесії -нової автомобільної дороги Львів-Краковець(копія договору наявна у матеріалах справи).
У відповідності до пункту 4 статті 120 ГКУ «Консорціум»- тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом.
Консорціум «Концесійні транспортні магістралі»створювався і функціонує, як тимчасове Статутне об'єднання юридичних осіб (учасників Консорціуму «Трансмагістраль») на основі поєднання капіталу і координації діяльності Учасників для реалізація проекту будівництва та експлуатації автомобільної дороги Львів - Краковець на засадах концесії.
13 жовтня 2010 року між сторонами Концесійного договору було укладено угоду про розірвання Концесійного договору на будівництво та експлуатацію нової автомобільної дорогиЛьвів-Краковець від 23.12.1999 року(із змінами та доповненнями).
Відкрите акціонерне товариство "Виробничо-наукова компаня "Розточчя СТ"(далі-Позивач) являється учасником Консорціуму "Концесійні транспортні магістралі", якому належить 60,5% статутного капіталу останнього вважає, що дії президента Відповідача -1 щодо прийняття рішення про укладання від імені Консорціумуї угоди про розірвання Договору Концесії значно перевищили його повноваження, передбачені Статутом Консорціуму «Трансмагістраль», а отже дана угода підлягає визнанню недійсною.
Позовні вимоги вмотивовані наступним.
Укладення Президентом Консорціуму угоди про розірвання Договору Концесії на будівництво та експлуатацію дороги «Краковець - Львів»здійснено без згоди Спостережної ради.
Повноваження керівника можуть бути обмежені двома шляхами: внутрішніми документами товариства (статутом) і законом, що має наслідком покладення таких повноважень виключно на відповідні органи товариства.
Отже, для того, щоб вчинити правочин орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності і зобов'язана не перевищувати своїх повноважень.
Як зазначалось вище, Консорціум «Трансмагістраль»є юридичною особою, яку створено як тимчасове Статутне об'єднання юридичних осіб - учасників Консорціуму, на основі поєднання капіталу і координації діяльності учасників для досягнення спільної мети - реалізації проекту будівництва та експлуатації автомобільної дороги «Львів - Краковець»на засадах концесії.
Відповідно до підпункту 5.4.1. статті 5 Статуту Консорціуму «Трансмагістраль», кожний з учасників Консорціуму має право, зокрема, брати участь в управлінні справами Консорціуму, отримувати частку прибутку від його діяльності у формі дивідендів чи частку у майні в разі його ліквідації тощо. Органами управління Консорціуму, відповідно до пункту 9.1. статті 9 Статуту Консорціуму «Трансмагістраль», є Загальні збори учасників, Спостережна рада, Правління, Президент та Ревізійна комісія, кожний з яких зобов'язаний діяти виключно в межах наданих Статутом повноважень.
При цьому, підпунктами «м»і «н»підпункту 11.3.1 пункту 11.1 статті 11 Статуту Консорціуму «Трансмагістраль»визначено, що Спостережна рада є саме тим органом управління Консорціуму, який представляє інтереси учасників в перерві між проведенням Загальних зборів Учасників, контролює та регулює діяльність Правління.
Президент Консорціуму, який відповідно до пункту 13.1 та підпунктів «а», «в»пункту 13.3 статті 13 Статуту Консорціуму «Трансмагістраль», керує роботою Правління та представляє інтереси Консорціуму у відносинах з усіма третіми особами, має право укладати та підписувати від імені Консорціуму господарські та інші договори, виступає розпорядником його коштів та майна з врахуванням обмежень, встановлених Статутом Консорціуму.
Відповідно до підпунктів «м»і «н»підпункту 11.3.1 пункту 11.1 статті 11 Статуту Консорціуму «Трансмагістраль», Спостережна рада дає згоду на укладення від імені консорціуму договорів, вартість яких складає більше 5-ти відсотків розміру зареєстрованого Статутного капіталу на момент прийняття рішення щодо підписання таких договорів, а також дає попередю згоду на укладення від імені Консорціуму договорів, згідно яких Консорціум виступає гарантом або поручителем за фінансовими або іншими зобов'язаннями третіх осіб.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає,що вимоги позивача не обгрунтовані та не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 3 статті 13 Статуту, Президент консорціуму "Трансмагістраль" представляє консорціум у відносинах зі всіма без виключення державними органами, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, з фізичними особами без довіреності; укладає та підписує від імені консорціуму господарські та інші договори (угоди, контракти).
Відповідно до статті 101 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 136 Господарського кодексу України засновники юридичної особи не беруть участі в управлінні нею, а власники майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктами підприємництва, здійснюють контроль за використанням та збереженням належного їм майна безпосередньо або через уповноважені ними органи, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.
Згідно з п.5.4.1 Статуту учасники Консорціуму мають право брати участь в управлінні справами Консорціуму у порядку, визначеному Статутом, а саме: згідно зі ст.ст.9-14 Статуту учасники здійснюють управління Консорціумом через систему органів управління шляхом безпосередньої участі в їх роботі або шляхом делегування (обрання) уповноважених представників до складу органів управління Консорціуму.
Згідно зі ст.9 Статуту органами управління Консорціуму є Загальні збори Учасників, Спостережна рада, Правління, Президент, Ревізійна комісія. Таким чином, виходячи з положень ст.ст.10-14 Статуту, Позивач, як і будь-який інший учасник Консорціуму, реалізує своє право на управління Консорціумом шляхом участі у Загальних зборах Учасників, а також делегуючи своїх уповноважених представників до складу Спостережної ради. Правління, Ревізійної комісії та на посаду Президента Консорціуму.
Зокрема, поточний склад усіх органів управління Консорціуму, у тому числі склад Спостережної ради, Правління та Президент обрані на Загальних зборах учасників 15.05.2007 р. та 05.07.2007 р. одноголосно, у т.ч. голосами Позивача, який на момент проведення згаданих Загальних зборів володів понад 83% голосів у Статутному капіталі. Так само одноголосно на Загальних зборах учасників від 05.07.2007 р. прийнята чинна редакція Статуту. Реалізувавши таким чином своє право на управління Консорціумом, Позивач, як і інші учасники Консорціуму, не лише впливають на рішення і дії обраних органів управління, але й несуть за них відповідальність. У випадку незгоди з такими рішеннями або діями Позивач безпосередньо або через уповноважених представників у органах управління Консорціуму має право без жодних обмежень ініціювати прийняття рішень, які, на його думку, відповідають його інтересам у господарському об'єднанні, та голосувати за них.
Таким чином, Позивач володів і надалі володіє у повному обсязі правом на управління Консорціумом, яке він вільний реалізовувати у найбільш зручний спосіб, що не суперечить Статуту та законодавству.
У позовній заяві, Позивач посилається на підпункти «м»і «н»підпункту 11.3.1 пункту 11.1 статті 11 Статуту Консорціуму «Трансмагістраль», згідно з якими Спостережна рада дає згоду на укладення від імені консорціуму договорів, вартість яких складає більше 5-ти відсотків розміру зареєстрованого Статутного капіталу на момент прийняття рішення щодо підписання таких договорів, а також дає попередю згоду на укладення від імені Консорціуму договорів, згідно яких Консорціум виступає гарантом або поручителем за фінансовими або іншими зобов'язаннями третіх осіб
Слід зауважити, що дії Президента Консорціуму полягали не в укладанні договору, стосовно якого сформовані вимоги п.11.3.1 ст.11 Статуту, а в розірванні договору.
Отже, обмежень повноважень Президента Консорціуму «Трансмагістраль» стосовно укладання угод, в тому числі про розірвання Договору концесії на будівництво та експлуатацію дороги Львів-Краковець від 23.12.1999 року, Статутом Консорціуму не передбачено.
До того ж, твердження Позивача про те, що даний договір відноситься до активів компанії, розпорядження якими потребувало обов'язкового погодження з загальними зборами та спостережною радою товариства, також не відповідає дійсності, оскільки під час укладання договору концесій та підписання додаткових угод до нього Концесіонер не надавав підтвердження погодження дій його представника з загальними зборами та спостережною радою товариства.
Також правомірність Угоди від 13.10.10 про розірвання Договору підтверджується статтями 651 та 654 Цивільного кодексу України, згідно вимог яких зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом і вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається.
Згідно статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
В даному випадку істотні зміни виражаються у відсутності активних дій з боку Консорціуму щодо початку будівництва нової автомобільної дороги Львів - Краковець, а також суттєвому порушенні Консорціумом Календарного плану виконання робіт і зобов'язань, визначених концесійним договором (додаток до Концесійного договору № 2), відповідно до якого введення об'єкту (автодороги Львів - Краковець) в експлуатацію було заплановано на грудень 2008 року.
Підтвердженням порушення умов договору з боку Консорціуму є листи Укравтодору від 04.08.09 № 6/14-5-1548 та від 08.09.09 № 3/14-5-1823, а також лист Міністерства транспорту та зв'язку України від 11.08.09 № 4609/26/14-09 з повідомленнями про необхідність розірвання договору концесії.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З пункту З ст.215 Цивільного кодексу України випливає, що вимога про визнання правочину недійсним може бути пред'явлена тільки однією із сторін правочину або іншою заінтересованою стороною, на права і обов'язки якої даний правочин впливає.
Також у п.38 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р №13, на який посилається Позивач у своїх висновках про можливість оскарження, йдеться про право учасників товариства оскаржити до суду рішення виконавчого органу товариства, які порушують права та законні інтереси
Позивачем не доведено , на які саме його права і обов"язки впливає Угода від 13.10.2010 року.
Враховуючи викладене вище, позовні вимоги визнаються такими, що задоволенню не підлягають
Враховуючи викладене та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя М.Г. Хоменко
Дата підписання рішення: 11.04.2011