ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Іменем України
м. Київ
17 лютого 2011 року 16:18 год. № 2а-19198/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,
при секретарі судового засідання Тимкович І.О.,
за участю представників: позивача - Мясникова А.С., відповідача - Горбатенка А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства "Топаз-96" (далі - ПП "Топаз-96") до Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) у Шевчен-ківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосу-вання штрафних (фінансових) санкцій від 21 грудня 2010 року № 0016002305,
У грудні 2010 року ПП "Топаз-96" звернулося до суду з позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 21 грудня 2010 року № 0016002305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3400,00 грн. за порушення вимог Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодо-вого, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон № 481/95).
Позов обґрунтовано незаконністю та безпідставністю проведення перевірки, оскільки відповідачем не повідомлено позивача про проведення планової перевірки за 10 днів до її по-чатку, а у 2010 році вже проводилася аналогічна планова перевірка позивача, водночас законом заборонено повторне проведення планової перевірки позивача, як суб'єкта господа-рювання, що використовує спрощену систему оподаткування; перевірка необ'єктивна, а факт порушення був відсутній, оскільки перевіряючі відмовилися пройти до спеціально відведе-ного для куріння місця та перевірити наявність відповідної вивіски; відповідачем не були враховані заперечення позивача на акт перевірки при прийнятті оскаржуваного рішення.
Відповідач надав письмові заперечення, у яких просить відмовити в задоволенні позо-ву, посилаючись на те, що підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій є акт перевірки. Крім цього, відповідач зазначив про правомірність проведеної перевірки, оскільки необхідним для проведення даної перевірки є надання суб'єкту господарювання під розпис направлення на перевірку та наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки, при цьому надіслання повідомлення про проведення перевірки за 10 днів до її початку не вимагається.
Під час розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві.
Представник відповідача не визнав позову, посилаючись на зафіксоване у акті пере-вірки порушення, та зазначив, що надіслання письмового повідомлення у даному випадку не вимагається.
При вирішенні справи, судом взято до уваги наступні документи: рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 21 грудня 2010 року № 0016002305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій; акт перевірки від 23 листопада 2010 року та заперечення до нього від 26 листопада 2010 року № 20; направлення на перевірку від 22 листопада 2010 року № 1192; копії фотокарток із зображенням місць для куріння з розміщеною наочною інформацією; матеріали попередньої перевірки, поведеної податковим органом у вересні 2010 року (копії акта від 28 вересня 2010 року, направлення від 27 вересня 2010 року та рішення від 13 жовтня 2010 року № 0011912305).
Суд зазначає, що вказані документи були надані позивачем у підтвердження своїх вимог. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, що заперечив проти позову, окрім письмових заперечень, жодних матеріалів до суду не надав, тим самим не виконавши вимоги ч. 4 ст. 71 КАС та вимоги п. 6 ухвали суду від 4 січня 2010 року про відкриття провадження у справі. Причин невиконання суду повідомлено не було. Сторонами на заявлялися клопотання про забезпечення чи витребовування доказів.
На підставі наявних у справі письмових доказів і пояснень представників сторін, суд встановив наступне.
ПП "Топаз-96" зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 24587665) 25 грудня 1996 року і знаходиться на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва з 23 лютого 2001 року за № 4201, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрації юридичної особи серії А01 № 623869, довідкою з ЄДРПОУ АА № 412276 від 2 грудня 2010 року, довідкою ДПІ у Шевченківському районі м. Києва форми № 4-ОПП від 16 червня 2010 року № 477/29-113 (а.с. 23-25). ПП "Топаз-96" є суб'єктом спрощеної системи оподаткування - платником єдиного податку у 2010 році за ставкою 10 %, здійснює діяльність у сфері громадського харчування та, зокрема, на підставі відповідної ліцензії здійснює продаж тютюнових виробів.
23 листопада 2010 року з 15:00 год. по 16:00 год. співробітниками ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі направлення від 22 листопада 2010 року № 1192 (а.с. 15) прове-дено планову перевірку господарської одиниці - кафе "Собрание", що знаходиться за адре-сою: вул. Велика Васильківська, 111/113, суб'єкта господарювання ПП "Топаз-96" на предмет дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складено акт від 23 листопада 2010 року (а.с. 13, 14).
Повідомлення про проведення даної перевірки до ПП "Тапаз-96" не надходило. Перед початком перевірки перевіряючими пред'явлено направлення. Наказ про проведення перевір-ки ПП "Топаз-96" не пред'являвся. У справі відсутня будь-які відомості про наявність наказу про проведення даної перевірки чи посилання на нього.
Згідно із актом від 23 листопада 2010 року перевіркою встановлено, зокрема, пору-шення ст. 152 Закону № 481/95, яке полягало у тому, що у спеціально відведених для куріння місцях у кафе за адресою: вул. Велика Васильківська, 111/113, не розміщена наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".
Як вказано у акті, перевірка проведена у присутності менеджера кафе ОСОБА_3, який отримав один примірник акта. При цьому ОСОБА_3 не погодився з актом та зазначив, що заперечення будуть надані у встановленому порядку (п. 4.1 акта).
На підставі акта перевірки від 23 листопада 2010 року № 1792/26/59/24587665 та згідно із абз. 10 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95 відповідачем прийнято рішення від 21 грудня 2010 року № 0016002305 (а.с. 9), яким до позивача за порушення ст. 152 Закону № 481/95 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн. за необладнання спеціально відведених місць для куріння та нерозміщення наочної інформації.
В оскаржуваному рішенні відповідачем помилково зазначено організаційно-правову форму позивача.
У справі містяться письмові заперечення ПП "Топаз-96" від 26 листопада 2010 року до акта перевірки від 23 листопада 2010 року зі штампом ДПІ у Печерському районі м. Києва про реєстрацію 26 листопада 2010 року (а.с. 10-12). Зміст зазначених заперечень відповідає змісту позовної заяви, в частині даного порушення. До заперечень додавалися фотокартки відведених місць для куріння, де розміщено наочну інформацію.
ДПІ у Печерському районі м. Києва не надала відповідь на заперечення ПП "Топаз-96". Між тим дані заперечення не були враховані і відповідачем, так як у матеріалах справи, яка знаходиться у останнього вони відсутні, а позивачем примірник заперечень до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не надсилався.
Аналізуючи встановлені факти, оцінюючи доводи сторін та подані ними докази, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами стосуються правомірності застосування відпо-відачем фінансових санкцій до позивача за порушення ст. 152 Закону № 481/95.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом № 481/95.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 152 Закону № 481/95 заборонено, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів у закладах громадського харчування.
Цією ж статтею встановлено, що у спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!". У місцях для куріння має бути розміщено прямокутний графічний знак із текстом такого змісту: "Місце для куріння" та інформація про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів, із текстом такого змісту: "Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".
Згідно із ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95 у разі за необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої ст. 152 цього Закону, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу - 3400 грн.
Частиною 4 ст. 17 Закону № 481/95 у редакції, яка була чинною на момент прийняття відповідачем рішення 21 грудня 2010 року, встановлено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною 2 цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
На момент винесення оскаржуваного рішення, статус Державної податкової служби в Україні, її функції і правові основи діяльності визначено Законом України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон № 509-ХІІ), а щодо проведення даної перевірки також Законом України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265/95) та Законом № 481/95.
З огляду положень Закону № 509-ХІІ вбачається, що на Державну податкову адміністрацію України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та державні податкові інспекції в містах з районним поділом покладено виконання такої функції, як застосування у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (п. 1 ч. 1 ст. 8, ст. 9 вказаного Закону).
Разом із тим, у відповідності із положеннями п. 4 ст. 10 Закону № 509-ХІІ до функцій державних податкових інспекцій у районах у містах віднесено здійснення відповідного контролю з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення відповідним органам.
Проте, ні вказаними Законами, ні іншими законодавчими актами не було встановлено повноваження саме державних податкових інспекцій у районах у міста на прийняття рішення на підставі ст. 17 Законом № 481/95, а в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи дер-жавної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Аналогічні приписи містить п. 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передба-чених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвер-джений постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 року № 790.
З цього приводу суд зазначає, що Державною податковою адміністрацією України у листі від 1 лютого 2008 року № 10-3118/386 зверталася увага нижчестоящих податкових органів на аналогічний висновок, зроблений на основі судової практики.
Підпунктом 5 п. 24 розділу І Закону України від 2 грудня 2010 року № 2756-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" визначений у ч. 4 ст. 17 Закону № 481/95 перелік органів, які уповноважені приймати рішення про стягнення штрафів, передбачених ч. 2 ст. 17 цього Закону, доповнено органами державної податкової служби.
Однак, дане положення набирає чинність з дня набрання чинності Податковим кодексом України, що визначено у розділі ІІ Закону України від 2 грудня 2010 року № 2756-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України".
Водночас згідно із п. 1 розділу ХІХ "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року.
Отже, державні податкові інспекції у районах у містах вправі застосовувати до суб'єк-тів господарювання фінансові санкції, передбачені ч. 2 ст. 17 Законом № 481/95, лише з 1 січня 2011 року.
Таким чином, враховуючи, що оскаржуване рішення прийнято ДПІ у Шевченків-ському районі м. Києва 21 грудня 2010 року до набрання чинності відповідними змінами до спеціального Закону № 481/95, тобто поза межами встановленої Конституцією та законами України компетенцією, зазначене адміністративне нарахування є протиправним, а рішення від 21 грудня 2010 року № 0016002305 підлягає безумовному скасуванню.
Оцінюючи доводи сторін, суд зазначає наступне.
Здійснення ДПІ у Печерському районі м. Києва даної перевірки не вимагало поперед-нього направлення позивачу повідомлення за 10 днів до її початку, оскільки ст. 111 Закону № 509-ХІІ вимагає таке повідомлення лише щодо проведення планових виїзних перевірок з питань оподаткування, водночас згідно із ч. 7 ст. 111 Закону № 509-ХІІ планова перевірка в межах повноважень податкових органів, визначених Законами № 265/95 та № 481/95, вважалася позаплановою.
Невірне зазначення відповідачем в оскаржуваному рішенні організаційно-правової форми позивача, як встановлено судом має місце, однак дане порушення має формальний характер і не є самостійною підставою для скасування рішення від 21 грудня 2010 року, враховуючи також і те, що ідентифікаційний код суб'єкта господарювання та його назву вказано відповідачем вірно.
Тому дані доводи позивача судом не приймаються.
Щодо доводів позивача про відсутність порушення суд зазначає таке.
У підтвердження цих доводів позивач надав суду копії фотокарток на яких зображено, що у місцях для куріння розміщена наочна інформація: графічний знак та текст такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!" (а.с. 16-18), однак суд не приймає зазначені матеріали як доказ того, що необхідна табличка знаходилася у місці для куріння саме на момент проведення перевірки, оскільки це ніяким чином не випливає із наданих зображень, і при цьому позивачем не доведено перед судом час фотофіксації (до чи одразу після порушення), що має вирішальне значення. За таких обставин позивачем не спростовано факт порушення.
Водночас обґрунтованими є доводи позивача щодо відсутності підстав для проведення перевірки.
Так, ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено планову перевірку позивача щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
У 2010 році це вже друга планова перевірка позивача такого роду, перша з яких здійснювалася у вересні 2010 року Державною податковою адміністрацію у м. Києві, про що свідчать акт від 28 вересня 2010 року, направлення від 27 вересня 2010 року та рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 13 жовтня 2010 року № 0011912305 (а.с. 19-22).
Між тим, згідно із ч. 2 ст. 16 Закону № 265/95 планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з п.п. 5-9 ст. 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається не закон-ним та не підлягає виконанню.
Частиною 1 ст. 16 Закону № 481/95 передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Закон № 481/95 не містить ніяких спеціальних положень щодо проведення перевірок суб'єктів господарювання, а Закон № 265/95 не встановлює жодних винятків з наведеного вище правила, зокрема, щодо кола органів державної податкової служби, на яких воно розповсюджується (податковий орган за місцем реєстрації чи за місцем здійснення діяльності тощо); більше того законодавець визначив як незаконне будь-яке податкове чи адміністративне нарахування, а не лише щодо порушень вимог Закону № 265/95.
За таких обставин адміністративне нарахування здійснено відповідачем за наявності порушень ч. 2 ст. 16 Закону № 265/95, тому його не можна вважати законним, що є додатковою підставою для скасування рішення від 21 грудня 2010 року № 0016002305.
З огляду на викладені факти і мотиви, враховуючи приписи ч. 2 ст. 19 Конституції України, а також критерії оцінювання рішень суб'єктів владних повноважень, визначені ст. 2 КАС, суд доходить висновку про задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 14, 69, 70, 71, 76, 79, 86, 138, 158-163 КАС, суд
1. Задовольнити адміністративний позов Приватного підприємства "Топаз-96".
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 21 грудня 2010 року № 0016002305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається до протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Суддя Д.А. Костенко