ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
29 березня 2011 року 15:14 № 2а-653/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладії А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державна податкова інспекція у Деснянському районі м.Києва
про скасування повідомлення - рішення № 0006622304 від 20.08.2009року
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (далі СПД ОСОБА_1 або позивач) звернулась з позовом до Державної податкової інспекції в Деснянському районі міста Києва (далі ДПІ в Деснянському районі м. Києва або відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.08.2010 року № 0002411705.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновками акту перевірки в частині встановлення порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зазначив, що на момент проведення перевірки, у позивача були наявні усі первинні (облікові) документи (видаткові та податкові накладні), що підтверджують оприбуткування товару якими задокументовано товарні запаси, в іншій частині позивач з рішенням відповідача погоджується та не оскаржує його.
За таких обставин, представник позивача просить суд задовольнити адміністративний позов.
Представник відповідача в судовому засіданні виклав зміст заперечень проти позовних вимог та просив суд у позові СПД ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
В судовому засіданні 29 березня 2011 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
ДПІ у Деснянському районі м. Києва було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства СПД ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року.
За результатами перевірки було складено акт від 20.07.2010 року № 4715/1705/НОМЕР_3 (далі -Акт перевірки), на підставі висновків якого ДПІ у Деснянському районі м. Києва прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.08.2010 року № 0002411705, на підставі якого позивачу застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10137,2 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8 693грн. 20 коп. застосованих за порушення позивачем п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі Закон) на підставі статей 20, 21 вищевказаного Закону, позивач оскаржив його до Державної податкової адміністрації у м. Києві.
За результатами розгляду скарги, рішенням ДПА у м. Києві від 12.10.2010 року № 961/с/ 25-214 , скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення ДПІ у Деснянському районі -без змін.
Рішенням Державної податкової Адміністрації України від 21.12.2010 року № 8306/с/250315, скаргу позивача також залишено без задоволення, а оспорюване рішення -без змін.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Згідно п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані - вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що штрафна санкція до позивача застосована на підставі ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто відповідальність встановлена даною статтею покладена на позивача у зв'язку з тим, що суб'єктом господарювання не вівся у встановленому законодавством порядку облік товарних запасів на складах та /або за місцем їх реалізації, яка здійснювала реалізацію товарів, які не відображені в такому обліку.
Однак, в пункті 2.5 Акту перевірки від 20.07.2010 року № 4715/1705/НОМЕР_3 зазначено «Ведення обліку придбання та продажу товарів (робіт, послуг), обчислення повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість», в перевіряємий період платником ПДВ суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа -ОСОБА_1 зареєстрована у Деснянському районі м. Києва. Свідоцтво платника ПДВ від 03 жовтня 2001 року № НОМЕР_2. Індивідуальний податковий номер платника ПДВ № НОМЕР_4. Облік вівся в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.
Згідно з абз.2 п.1.3 наказу ДПА України від 10.08.2005 р. № 327 «Про порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», акт -службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Суд звертає увагу, що Акт перевірки є джерелом доказової інформації.
Отже, ДПІ у Деснянському районі м. Києва в Акті перевірки зазначило, що порушень ведення обліку в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних не було. На запитання суду, що саме стало підставою для нарахування оспорюваних штрафних санкцій, представник відповідача пояснити не зміг.
Крім того, 14.07.2010 року відповідачем складено Акт вибіркової інвентаризації залишків товару. Відповідно до Акту перевірки, зазначено, що той товар, який приведений в Акті вибіркової інвентаризації, не облікований у встановленому законодавством порядку, тобто на цей товар не має первинних документів і він не внесений до книги доходів та витрат, яка ведеться у позивача.
Під час судового засідання судом досліджено Акт вибіркової інвентаризації залишків товару та встановлено, що товар вказаний в даному акті отриманий позивачем після перевіряємого періоду. На доказ цього позивачем надано податкові накладні та книга обліку доходів та витрат, що оглянуті в судовому засіданні (копії яких містяться в матеріалах справи).
Враховуючи зазначене, застосовувати штрафні санкції за ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у відповідача підстав не було.
У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновків про обґрунтованість позовних вимог, та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.08.2010 року № 0002411705 в частині нарахування санкцій за порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в сумі 8693 грн.20 коп.
Так, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого ним спірного рішення.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити.
2.Скасувати рішення Державної податкової інспекції в Деснянському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.08.2010 року № 0002411705 в частині нарахування санкцій за порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в сумі 8693 грн.20 коп.
Постанова набирає сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, зі змінами та доповненнями
Суддя Н.Г. Вєкуа
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -04.04.2011р.