ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
05 квітня 2011 року 11:47 № 2а-15209/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. при секретарі судового засідання Черненко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейська газова компанія"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва
про визнання протиправними дій щодо невизнання податкової звітності, зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників сторін:
від позивача: Бичихін О.В. (дов.від 30.03.11)
від відповідача Макар О.З. (дов.від 16.03.11 №9795/9/10-209)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська газова компанія» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання дій неправомірними, зобов'язання відобразити податкові декларації.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 05.04.2011 року в 11 год. 47 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва (надалі - відповідач) про визнання протиправними дії відповідача щодо невизнання податкових декларацій з податку на прибуток; зобов'язання вчинити певні дії; скасування рішення про невизнання податкової декларації.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на ті обставини, що ним було подано податкові декларації з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2010року, однак відповідач не визнав подані декларації. На думку позивача такі дії відповідача порушують норми Конституції України, унеможливлюють реалізацію права позивач, тобто подання звітності, що є обов'язком позивача, створюють негативні правові наслідки контрагентам позивач, а саме дії щодо не визнання сум податкових зобов'язань та податкового кредиту. Позивач посилаючись на пп.5.1., 5.2., 5.5., 6.2.1. Наказу ДПА України від 09.02.06 № 62, пп.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.5.2.2. п.5.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», вказує на те, що ним дотримано і виконано всі вимоги вказаних нормативно-правових актів.
З огляду на викладене позивач вважає дії відповідача щодо неприйняття податкової декларації неправомірними, та просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Під час проведення судового засідання представником позивач було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він просив суд:
- визнати дії Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва щодо невизнання податкової звітності за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень, лютий 2011 року протиправними
- зобов'язати Державну податкову інспекцію в Печерському районі міста Києва визнати податкові декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010р., січень, лютий 2011р оку податковою звітністю
- зобов'язати Державну податкову інспекцію в Печерському районі міста Києва відобразити податкові декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська газова компанія»за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010р, січень, лютий 2011р. в обліку, внести податкові декларації з податку на додану вартість Товариства з обмежено відповідальністю «Європейська газова компанія»за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010р., січень, лютий 2011року до електронної бази даних, передати податкові декларації з податку на додану вартість електронної бази даних, передати податкові декларації з податку на додану вартість Товариства з обмежено відповідальністю «Європейська газова компанія»за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010р., січень, лютий 2011року до облікової справи платника податків -ТОВ «Європейська газова компанія»та здійснити інші дії, передбачені чинним законодавством України, що необхідні для відображення податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Європейська газова компанія»за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 року, січень, лютий 2011 року в обліку.
Відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в їх задоволенні, оскільки при опрацюванні показників до декларацій з податку на додану вартість що були подані позивачем встановлені розбіжності між задекларованим податковим зобов'язанням та задекларованим кредитом контрагентів. Також відповідач вважає, що декларації не відповідають вимогам, встановлених Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України №166 від 30.06.1997р. З огляду на викладене, відповідач вважає дії щодо неприйняття податкової декларації правомірними, а заявлені позовні вимоги не обґрунтованими.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на час розгляду справи тобто на 01.04.2011р. відповідачем відображено в обліку податкову звітність за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2010 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду про наступне.
Згідно з пунктом 1.11 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-III (далі - Закон України № 2181), податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до п. 4.1.4. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
Згідно п. 7.2.8. Закону України «Про податок на додану вартість»платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.
Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. Платники податку подають органу державної податкової служби на безоплатній основі разом з податковою декларацією за відповідний звітний період копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 № 1251-ХІІ. який діяв до 01.01.2011 року, під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платником у порядок і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Згідно зі статтею 4 зазначеного Закону, платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Пунктом 2 частини першої статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 № 1251 встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Матеріалами справи встановлено, що 21.09.2010 року позивач скерував цінним листом з описом вкладення за № 6864291. а 23.09.2010 року до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість, яку відповідач отримав про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за № 6864291 від 21.09.2010 року.
22.10.2010р. позивачем подано, але не було прийнято відповідачем податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року, про отримання відповідачем вказаних документів свідчить квитанція про відправлення та повідомлення про вручення поштового відправлення від 25.10.2010 року.
06.12.2010 р. позивачем подано, а відповідачем не було прийнято податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, однак про отримання відповідачем вказаних документів свідчить квитанція про відправлення від 06.12.2010 року.
20.12.2010 р. позивачем подано, а відповідачем не було прийнято податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року, однак отримано відповідачем вказаний документ, про що свідчить повідомлення про вручення від 22.12.2010 року.
21.01.2011 р. позивачем подано, а відповідачем не було прийнято податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, однак отримано відповідачем вказаний документ, про що свідчить повідомлення про вручення від 24.01.2011 року.
11.02.2011 р. позивачем подано, а відповідачем не прийнято податкову декларацію з податку на додану за січень 2011 року.
11.03.2011р. позивачем подано, а відповідачем не прийнято податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року.
З підстав неприйняття зазначених декларацій відповідач у березні 2011р. повідомив позивача про відмову у прийнятті податкових декларацій: за серпень - від 16.02.2011р. за № 5373/10/28-611, отримано 03.03.2011 р; за вересень 2010 p., жовтень 2010 p., листопад 2010 p., грудень 2010 р.- лист від 25.02.2011 р. за № 6791/10/28-611, отримано 12.03.2011; за січень - від 15.03.2011 за № 9405/10/28-611, отримано 28.03.2011; за лютий - від 12.03.2011 за № 8959/10/28-411. отримано 14.03.2011 p., з пропозицією надати згадані декларації, оформленні згідно чинного законодавства.
25.03.2011 р. позивач повторно відправив на адресу відповідача декларації
Відповідно до абз. 5 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Аналогічне положення містилось в п. 4.3. Порядку №166, який діяв до 04.03.11 року.
Податкова звітність може бути не визнана як податкова декларація, тільки якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами або не скріплено печаткою підприємства.
Декларації з податку на додану вартість за вказані періоди оформлені та подані у точній відповідності до Закону України 2181, Порядку №166.
Таким чином, підстави для невизнання податкової звітності податковими деклараціями з податку на додану вартість суд не вбачає.
Пунктами 5.1., 5.2., 5.5.. 6.2.1. Наказу ДПА України від 9 лютого 2006 року N 62 «Про затвердження Регламенту адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)»передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації. Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до органу державної податкової служби у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу), що підлягає сплаті до бюджетів та державних цільових фондів у встановлені законодавством терміни. Податкова декларація подається платником податків до органу державної податкової служби за місцем обліку такого платника податків, який приймає її без попередньої перевірки зазначених у ній показників. З метою забезпечення обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій декларації, уносяться до електронної бази даних. Податкові зобов'язання, обчислені самостійно, платник податків відображає в податковій декларації. Вони вважаються узгодженими з дати подання декларації.
За загальним правилом, встановленим у ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - Кодекс), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності дій, отже, як наслідок, дії відповідача щодо невизнання декларації позивача з податку на додану вартість за вересень 2010 року визнаються судом неправомірними.
Окрім того, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на те, що правила ч. 3 ст. 105 КАС України, стосовно зазначення позивачем у позовній заяві способу захисту судом порушених прав, не виключають можливості обрання іншого способу захисту самим судом.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати дії Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва щодо невизнання податкової звітності за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень, лютий 2011 року протиправними.
3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію в печерському районі міста Києва визнати податкові декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010р., січень, лютий 2011р оку податковою звітністю
4. Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Печерському районі міста Києва відобразити податкові декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська газова компанія»за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010р, січень, лютий 2011р. в обліку, внести податкові декларації з податку на додану вартість Товариства з обмежено відповідальністю «Європейська газова компанія» за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010р., січень, лютий 2011року до електронної бази даних, передати податкові декларації з податку на додану вартість електронної бази даних, передати податкові декларації з податку на додану вартість Товариства з обмежено відповідальністю «Європейська газова компанія»за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010р., січень, лютий 2011року до облікової справи платника податків -Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська газова компанія»та здійснити інші дії, передбачені чинним законодавством України, що необхідні для відображення податкових декларацій з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська газова компанія»за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень, лютий 2011 року в обліку.
5. Судові витрати в розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська газова компанія»за рахунок Державного бюджету України.
6. Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст.185-187 КАС України.
Суддя І.А. Качур