ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
25 березня 2011 року 16:30 № 2а-720/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державна податкова інспекція в Обухівському районі Київської області
до Закрите акціонерне товариство "Спільне українсько-болгарське підприємство "Богдан"
про стягнення заборгованості у розмірі 32 986,07грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Спільне українсько-болгарське підприємство "Богдан" суми податкової заборгованості по орендній платі за землю в розмірі 32 986,07 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, податковий борг перед Державним бюджетом України виник у зв'язку з порушенням відповідачем норм Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу України” податкові органи подають позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках, коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, клопотань, письмових заперечень чи пояснень по суті спору не надав.
Позивачем 14.03.2011 р. подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
За результатами розгляду документів і матеріалів поданих позивачем, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:
Закрите акціонерне товариство "Спільне українсько-болгарське підприємство "Богдан" зареєстроване Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією 06.10.2003 р., код ЄДРПОУ 32664113 та включене до категорії платників окремих податків у Державній податковій інспекції у Обухівському районі Київської області.
Відповідно до поданих відповідачем до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області уточнюючої податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008 рік від 25.01.2008 р., податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік від 31.01.2009 р. та за 2010 рік від 27.01.2010 р., ним було визначено до сплати наступні суми орендної плати: за 2008 рік -16 101,41 грн., за 2009 рік -18 548,83 грн., за 2010 рік -18 111,89 грн.
Згідно заявлених позовних вимог, що підтверджується даними облікової картки відповідача, що міститься в матеріалах справи, відповідачем не сплачена частина, самостійно визначеної суми орендної плати в розмірі 32 986,07 грн. Доказів сплати зазначеної суми узгодженого податкового зобов'язання по орендній платі, на момент розгляду адміністративної справи, відповідачем суду не надано.
У зв'язку з тим, що податковий борг виник до набрання законної сили Податковим Кодексом України суд застосовує до правовідносин законодавство, що діяло на момент їх виникнення.
Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - Закон) від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення (далі - Закон).
Відповідно до положень п.5.1.ст.5 Закону, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів, яку зазначає у податковій декларації. Таке податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації, не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку, та повинно бути сплачене ним протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (пп.5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону). Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків (п.5.1 ст. 5 Закону).
Відповідно до п.п. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 зазначеного вище Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги: перша надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання; друга - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.
У разі коли податковий орган чи пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, податковий орган розміщує податкові вимоги на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
На виконання зазначених вимог податкового законодавства позивачем, були винесені дві податкові вимоги: перша на суму 1341,78 грн. від 05.02.2009 р. № 1/126, друга - на суму 4433,21 грн. від 28.04.2009 р. № 2/411, які не були отримані відповідачем у зв'язку з незнаходженням його за адресою місцезнаходження. Зазначені податкові вимоги були розміщенні на дошці податкових оголошень, про що складені відповідні акти від 24.03.2009 р. № 18 та від 28.04.2009 р. № 37. Таким чином, сума податкової заборгованості з орендної плати відповідача становить 32 986,07 грн. Доказів сплати зазначеної суми податкового боргу суду не надано.
В той же час, позивач просить стягнути з відповідача податковий борг по орендній платі, що є помилковим, оскільки відповідно до пп. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” здійснюється звернення стягнення на активи підприємства в рахунок погашення податкового зобов'язання. Активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.
У зв'язку з цим згідно зі ст. 8 зазначеного Закону, з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення. Податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів.
Відповідно до ст.9 зазначеного Закону адміністративний арешт активів платника податків (далі - арешт активів) є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.
Суд звертає увагу на те, що згідно п.п. 10.1.1 п.10.1 ст.10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.
Так, стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.
Позивачем з огляду на приписи п.1.7 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не вказано на які саме активи відповідача має бути звернуто стягнення, крім того, викладено позовну вимогу без дотримання правил, викладених у п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу" та п.3.1.1 ст.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Крім цього, позивачем не було прийняте рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу та не надано доказів проведення заходів з розшуку таких активів та його результатів.
Таким чином, судом встановлено, що позивач не виконав вимог вищезазначених статей, спрямованих на погашення податкового боргу відповідача, разом з тим, матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача непогашеного податкового боргу.
Суд вважає, що позивачем невірно обраний спосіб реалізації наданої йому компетенції, однак це не звільняє платника податків (зборів) від обов'язку своєчасно вносити їх до відповідного бюджету.
За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає позовні вимоги частково обґрунтованими, а позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області задовольнити частково.
Звернути стягнення на активи Закритого акціонерного товариства "Спільне українсько-болгарське підприємство "Богдан" (код ЄДРПОУ 32664113, адреса: 04074, м. Київ, Оболонський район, вул. Лугова, 2 А) з метою погашення податкового боргу по орендній платі в розмірі 32 986,07 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Р.О. Арсірій