ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
24 березня 2011 року 15:11 № 2а-12894/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. при секретарі судового засідання Черненко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва
до Комунального підприємства"Автобусний парк №3"
про стягнення заборгованості по перерахуванню сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 571 186,31грн.
за участю представників сторін:
від позивача Данкович О.А. (дов. від 04.01.11 №02/07)
від відповідача Магратій Я.В. (дов. від 06-5/15 від 04.01.11)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі міста Києва до Комунального підприємства «Автобусний парк №3»про стягнення заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 24.03.2011 року в 15год. 12 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.
Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Комунального підприємства «Автобусний парк №3»(надалі-відповідач) про стягнення суми заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що у відповідача існує заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідач порушив вимоги ст. ст. 46, 48 Конституції України, ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 14, 15, п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Під час проведення судового засідання представником позивач було подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої він просив суд стягнути 351510,25 грн.
Відповідач в судове засідання прибув, позов визнав в повному обсязі.
Розглянувши подані стороною документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляд про наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР.
Відповідач має заборгованість перед позивачем, яка виникла в зв'язку з несплатою внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 351510,25 грн.
Відповідно до абз.1 ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці незалежно від форми власності.
Статтею 1 Закону України №1058 передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до вказаної статті страхові внески -це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове держане пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше, кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені у ст.14 Закону. Тобто, відповідач є таким платником страхових внесків, взятим на облік до позивача за №02-00231.
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2004р. №1058, страхові внески до солідарної системи нараховуються:
для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 вказаного Закону, є календарний місяць.
Як визначає п. 6 ст. 20 цього Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, чого не було дотримано відповідачем та в наслідок сплати страхових внесків в неповному обсязі за період з лютого місяця 2009 року по серпень 2010р., що підтверджується карткою особового рахунку страхувальника.
Обчислення та сплата страхових внесків здійснюється у порядку та відповідності до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно п. 1 та п. 2 ст. 106 цього Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону № 1058-IV, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 зазначеного Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Як встановлює п. 12 ст. 20 Закону № 1058-IV, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
У разі наявності у платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, то зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно до п. 8 Постанова правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року N 21-1 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за N 64/8663, суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:
а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;
б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;
в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.
При цьому, відповідно до п.8.2. «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальником та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до позивач було виписано та надіслано страхувальнику вимогу: Ю-146 від 02.04.10р., від 05.05.2010р., від 02.06.10р., від 02.07.10р., від 02.08.10р., про сплату недоїмки.
На час розгляду справи заборгованість не погашена. Таким чином, у відповідача виникла заборгованість відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 351510,25 грн.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обгрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити повністю, оскільки у позивача наявні докази існування заборгованості відповідача по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі та примусового стягнення заборгованості в розмірі 351 510,25 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Автобусний парк №3»суму заборгованості (недоїмки) по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 351 510,25грн. (триста п'ятдесят одна тисяча п'ятсот десять грн. 25 коп.) (ЄДРПОУ 03114313), м. Київ, вул. Виборзька, 111 (р/р 2600720022622 Київська регіональна філія ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300830) на користь Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва (МФО 322669, р/р 256023122613 в Головному управлінні Ощадбанку по м. Києву та Київській області, ЖДРПОУ 26063727).
3. Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст. 185- 187 КАС України.
Суддя І.А. Качур