15 квітня 2011 року Справа № 2а/2370/2054/2011
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Трофімова Л.В., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Городищенському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності,
ДПІ у Городищенському районі звернулась до суду з адміністративним позовом про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1, посилаючись на неподання відповідачем звітності з моменту взяття його на облік як платника податків.
На підставі частини 4 статті 1832 КАС України справа розглядається в порядку скороченого провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Відповідач у встановлений судом строк письмових заперечень проти адміністративного позову не подав.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 29 вересня 2004р. Городищенською районною державною адміністрацією Черкаської області.
Стаття 19 Господарського кодексу України встановлює обов'язок усіх суб'єктів господарювання здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом.
Відповідно до статті п'ятої Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251-XII (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.
Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 07.10.2004 р. № 396/28-013 відповідача взято на облік у Городищенському відділенні Корсунь-Шевченківської міжрайонної ДПІ 07.10.2004 р. за № 1238.
Згідно з даними довідки від 23.03.2011 р. № 2416/20-027 відповідач не подавав звітність до ДПІ у Городищенському районі з моменту взяття його на облік як платника податків.
Стаття 9 Закону України «Про систему оподаткування»(що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) одним з обов'язків платників податків визначає подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Порядок подання податкових декларацій визначений в Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин). Зокрема статтею 4 цього Закону передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Відповідно до статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992 р. № 13-92 (надалі за текстом -«Декрет») (втратив чинність крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року N 889-IV та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат i сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).
Спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб -підприємців є Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15 травня 2003 року № 755-IV (надалі за текстом -«Закон № 755-IV»).
Згідно статті 46 Закону № 755-IV державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. При цьому, однією з підстав для постановлення такого рішення є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Таким чином, відповідач порушив правила здійснення господарської діяльності, встановлені статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування».
Відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Згідно зі статтею 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду.
За приписом підпункту 12 пункту 1 статті 20 Податкового кодексу України 2 грудня 2010 року N 2755-VI органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання
За змістом статті 67 Податкового кодексу України органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб -підприємців.
З урахуванням наведених норм, а також того, що відповідач не подав до державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності більше одного року, вказані дії порушують встановлені законодавчими актами правила здійснення господарської діяльності та є підставою для припинення такого суб'єкта господарювання. Враховуючи право органів державної податкової служби звертатися до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягає.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162, 1832 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (19523, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Зобов'язати ОСОБА_1 (не раніше двох місяців з дати публікації у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про припинення підприємницької діяльності) подати особисто або через уповноважену ним особу чи надіслати рекомендованим листом з описом вкладення державному реєстратору заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, довідки з органу державної податкової служби, з органу Пенсійного фонду України, з органів фондів соціального страхування за місцем реєстрації про відсутність заборгованості.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї постанови стороною або іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Постанова прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Л.В.Трофімова