10 березня 2011 року 10 год. 24 хв. Справа № 2а-0870/837/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Лазаренко М.С.,
при секретарі Гончаренко Н.А.
за участю представників
від позивача: Острик С.Ю.
від відповідача: Кваснюк-Сандак І.А.
розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Трансметал»
до: Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії
Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Трансметал» звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі про визнання неправомірними дії по невизнанню як податкової звітності Декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2010р., надісланої 21 квітня 2010р. та 11 травня 2010р., зобов'язання визнати як податкову звітність Декларацію з податку на прибуток підприємств за І квартал 2010р., надісланої 21 квітня 2010 року та 11 травня 2010р., посилаючись на те, що підпункт 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» також встановлює, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку контролюючий орган має звернутися до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої). Отже, дії ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя є неправомірними, оскільки останньою безпідставно та незаконно неприйнята Декларація з податку на прибуток підприємств за перший квартал 2010 року, подана ТОВ ВКФ «Трансметал».
Представник відповідача проти поданого позову заперечував, проси у задоволенні відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що 30.04.2010 року позивачем до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя подана податкова декларацію з податку на прибуток підприємства за 1-й квартал 2010р., а 27.05.2010 року підприємством повторно подана зазначена податкова декларація до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя.
Зазначену вище декларацію, в порушення норм діючого законодавства, зокрема відповідно до Наказу ДПА № 143 від 29.03.2003р. «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», позивачем заповнено всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку: відсутні обов'язкові додатки, які передбачені порядком заповнення.
ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, після одержання 30.04,2010р. декларації по податку на прибуток підприємства за 1-й квартал 2010р., було направлено на адресу позивача повідомлення про невизнання податкової звітності № 5125/10/28-016 від 30.04.2010р.. згідно якого було повідомлено ТОВ ВКФ «Трансметал», про те, що ним в порушення абз. 5 ни. 4.1.2 п. 4.1 ст 4 Закону України від 21.12.2000р. № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не додано до декларації обов'язкових додатків.
Також, після повторного отримання вказаної податкової декларації 27.05.2010р., ДПІ направило підприємству повідомлення про невизнання податкової звітності № 6862/10/28-016 від 27.05.20І0р., згідно якого повторно було повідомлено ТОВ ВКФ «Трансметал», про те, що ним в порушення абз. 5 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не додано до декларації обов'язкових додатків.
Таким чином, дії відповідача є законними та обґрунтованим, відтак позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх наявними доказами судом встановлено наступне.
У період з 08.11.2010р. по 08.12.2010р. Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Трансметал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якого складено Акт від 13.12.2010р. №197/23-2/35421959.
В ході перевірки встановлено, що на порушення п.5.1, пп.5.2.1, п.5.2, ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року за № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), встановлено не декларування ТОВ ВКФ «Трансметал» валових витрат на загальну суму 2 357 558 грн. у т. ч. по періодах - у 1 кварталі 2010 р. - 2 357 558 грн.
Перевіркою встановлено, що ТОВ ВКФ «Трансметал» не надано до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Декларацію з податку на прибуток приватних підприємств за 1 квартал 2010 p., тим самим не задекларовано валові витрати по рядку 04.1 Декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11 показників за 1 квартал 2010 на загальну суму 2357558 грн.
Щодо встановлених порушень судом встановлено наступне.
Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Пп. 4.1.2 Закону України № 2181-ІІІ встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.
Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.
Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:
- надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;
- оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Положеннями пп. 4.1.4 Закону 2181 визначено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до п.3.1 наказу ДПА України від 29.03.2003 року №143, зареєстрованого в Мінюсті 08.04.2003 №271/7591 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», декларація складається із заголовної та двох основних частин і десяти додатків, з яким сім (К1-К7) подаються щокварталу, у тому числі за рік, а три (Р1-Р3_ подаються виключно за рік. Додаток К1 складається з двох частин - К1/1 та К1/2. Частина К1/2 заповнюється платниками податку, які нараховують амортизаційні відрахування на суму витрат, пов'язаних із видобутком корисних копалин. У разі якщо окремі рядки декларації не заповнюються через відсутність відповідних операцій, платники податку не подають податковому органу передбачені рядком декларації додатки.
Згідно із п.4.4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затвердженого наказом ДПА України від 31.12.2008 №827, працівники ОДПС при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність: підписів посадових осіб; печатки платника податків; обов'язкових реквізитів; обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності, які є невід'ємною частиною податкової декларації або уточнюючої звітності та не можуть бути самостійним документом; прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації.
Під обов'язковими реквізитами розуміються: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період; назва платника податків.
Аналізуючи зміст частини третьої підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (№ 2181-III від 21.12.2000) суд зауважує на тому, що відповідач має право, а не обов'язок не визнавати податкову декларацію. При цьому зазначене обумовлює обґрунтоване безстороннє, добросовісне та розсудливе рішення. Як випливає з зазначеного підпункту закону підставою для не визнання податкової декларації є наступні критерії: не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Оцінюючи ряд зазначених підстав, перелік яких є вичерпним, суд вважає, що зміст цих підстав визначає умови за яких здійснити належне оброблення декларації податковій службі є неможливим.
Щодо направлення позивачем податкової декларації 21.04.2010р. суд зазначає наступне.
Як вбачається з Опису цінного листа, позивачем направлено на адресу відповідача декларацію з податку на прибуток та податковий розрахунок 1-ДР.
Відповідно до листа №5125/10/28-016 від 30.04.2010р. про невизнання як податкової звітності, ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя повідомляє, що декларація з податку на прибуток підприємства за І квартал 2010р. не визнана як податкова звітність з підстав відсутності обов'язкових додатків, які передбачені порядком заповнення.
При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до п.2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 року №799, що надсилаються платниками податку відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», встановлено, що звіти, розрахункові документи і декларації (далі - Звіти) приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю (далі - поштові відправлення) з позначкою «Звіт» та з рекомендованим повідомленням про вручення.
Відповідно до п.4 вказаного Порядку поштові відправлення здаються безпосередньо до підприємств поштового зв'язку у відкритому вигляді з описом вкладення.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що податкова декларація з податку на прибуток підприємств, що направлена на адресу ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя не містить обов'язкових додатків, що є порушенням наказу ДПА України від 29.03.2003 року №143, зареєстрованого в Мінюсті 08.04.2003 №271/7591 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», та підтверджується наданим описом вкладення в цінний лист, таким чином вимоги позивача в частині визнання її як податкової звітності є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню
Щодо направлення позивачем податкової декларації 11.05.2010р. суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів, позивачем 11.05.2010 року цінним листом з внутрішнім описом на адресу ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя направлено Декларацію з податку на прибуток підприємства за І квартал 2010р., Додаток К1 до декларації та додаток 5 до декларації.
Представником відповідача у судовому засіданні надано лист №6862/10/28-016 від 27.05.2010р. про невизнання як податкової звітності, відповідно до якого ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя повідомляє, що декларація з податку на прибуток за І квартал 2010р. не визнана як податкова звітність з підстав того, що наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання.
Відповідно до п 4.4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, працівники ОДПС при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність: підписів посадових осіб; печатки платника податків; обов'язкових реквізитів; обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності, які є невід'ємною частиною податкової декларації або уточнюючої звітності та не можуть бути самостійним документом; прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації.
Згідно з приписами п.4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація, а саме:
1) у ній не зазначено обов'язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються;
2) її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється);
3) не скріплено печаткою платника податків;
4) відсутні обов'язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності;
5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті);
6) наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання;
7) подана ксерокопія звітних документів;
8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ.
У таких випадках працівники структурного підрозділу ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм Закону № 2181.
Якщо платник податків наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та разом зі службовою запискою передається до галузевого підрозділу для подальшого зберігання у звітній частині особової справи платника податків. На примірнику, що залишається у платника податків, проставляється штамп "ОТРИМАНО, попереджено про можливість невизнання" (зразок штампа наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій).
Структурним підрозділом ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання ОДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином (пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181).
У БДАЗ ця податкова звітність тільки реєструється (без внесення показників) та отримує статус "Не визнано як податкова декларація" із обов'язковим зазначенням підстав невизнання, а в коментарях проставляється реєстраційний номер повідомлення ОДПС (про невизнання податкової звітності як податкової декларації) та дата його відправки.
Для інформування платників податків про відповідальність та наслідки повернення податкової звітності на дошці об'яв або інших інформаційних стендах в операційних залах розміщується витяг із Закону № 2181 (пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4)
Крім того, відповідно до п.3.1.4 Типової інструкції з діловодства в органах державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 01.07.1998р. №315, неправильно оформлені (непідписані, незасвідчені), пошкоджені або надіслані не за адресою документи повертаються відправнику або пересилаються за належністю.
Всупереч вказаним вимогам, відповідачем без попередньої обробки поштового вкладення діловодною службою ОДПС, до функцій якого належить приймання та реєстрація вхідної кореспонденції, прийнято рішення про невизнання як податкової звітності.
Таким чином, в частині позовних вимог щодо визнання податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2010 року, подану 11.05.2010р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з тих підстав, що відповідачем не доведено, що подана декларація була подана із вказаними пошкодженнями, крім того не надано підтверджуючих доказів направлення листа про невизнання як податкової звітності позивачу, що є порушенням вказаних вище норм.
Суд враховуючи, що відповідач зобов'язаний діяти лише у відповідності до вимог статті 19 Конституції України та з дотриманням принципів, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вказати на непослідовність та упередженість дій відповідача.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167 КАС України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя по невизнанню як податкової звітності Декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2010 року ТОВ ВКФ «Трансметал», надісланої 11 травня 2010 року.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Запоріжжя визнати як податкову звітність Декларацію з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2010 року ТОВ ВКФ «Трансметал», надіслану 11 травня 2010 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ ВКФ «Трансметал» судовий збір в розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанову в повному обсязі буде виготовлено відповідно до ч.3 ст.160 КАС України.
Копію постанови у повному обсязі сторони можуть отримати 24 березня 2011 року.
Суддя (підпис) М.С. Лазаренко
Постанова виготовлена у повному обсязі 24 березня 2011 року.