справа № 2а-8879/10/0670
категорія 6.13
20 грудня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Семенюк М.М. ,
при секретарі - Корольовій О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Коростенському районі Житомирської області
до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області
про скасування постанови про накладення штрафу,-
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в Коростенському районі звернулось до суду з позовом про скасування постанови підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області від 02.11.2010 року про накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин.
В обґрунтування позову зазначає, що позивачем 24.09.2010 року отримано постанову ППВР ВДВС ГУЮ у Житомирській області про відкриття виконавчого провадження від 10.09.2010 року. Позивач не мав можливості виконати в 7-денний термін виконавчий лист №2а-1963/10 від 17.08.2010 року, за що підрозділом примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Житомирській області винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду від 02.11.2010 року, оскільки вказану постанову було отримано з запізненням. Крім того, вказав, що при виконанні постанови суду позивачем було виявлено невідповідність постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.09.2010 року до змісту резолютивної частини постанови Коростенського міськрайонного суду, в зв'язку з чим велася переписка з відповідачем, що також вплинуло на затримку виконання постанови суду.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вказав на те, що державний виконавець при винесенні постанови про накладення штрафу за невиконання позивачем рішення суду від 02.11.2010 року, керувався Законом України "Про виконавче провадження" та діяв в межах повноважень, наданих йому Законом.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10.09.2010 року постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області було відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2-а-1963/10, виданого Коростенським міськрайонним судом щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Коростенському районі провести нарахування та виплату щомісячну соціальну допомогу ОСОБА_1, відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, та боржнику надано 7 днів для добровільного виконання.
Копія постанови надіслана позивачу разом з супровідним листом за №14/24641 від 15.09.2010 року та отримана ним 24.09.2010 року (а.с.4-5).
Позивач, після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, звернувся до відповідача з листом № 5746/06 від 15.10.2010 року (а.с. 11) з приводу невідповідність цієї постанови змісту резолютивної частини постанови Коростенського міськрайонного суду від 11.03.2010 року, а саме: зі змісту постанови суду вбачається, що Управління Пенсійного фонду України в Коростенському районі зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену Законом України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року, а в постанові про відкриття виконавчого провадження від 10.09.2010 року зазначено кінцевий період проведення перерахунку коштів 31.12.2008 рік, в якому просив вирішити питання щодо відповідності виконавчого листа № 2а-1963, який було видано 17.08.2010 року постанові Коростенського міськрайонного суду від 11.03.2010 року та повідомити управління.
02.11.2010 року Підрозділ примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в Житомирській області, в зв'язку з невиконанням позивачем в добровільному порядку постанови суду, винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 340,00грн., яка була отримана останнім 10.11.2010 року (а.с. 9-10).
11.11.2010 року позивачем на адресу ППВР ВДВС ГУЮ в Житомирській області було направлено лист про виконання виконавчого листа № 2а-1963/10 від 17.08.2010 року (а.с. 13).
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії; здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Відповідно до ст. 27 Закону, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією. За умови авансування стягувачем в порядку, передбаченому цим Законом, витрат на проведення виконавчих дій документи виконавчого провадження можуть надсилатися учасникам виконавчого провадження рекомендованими листами. За письмовою заявою учасників виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам факсимільним зв'язком або електронною поштою. Документи виконавчого провадження, направлені факсимільним зв'язком або електронною поштою, вважаються врученими за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.
Отже, вказаною статтею, передбачено право державного виконавця, а не обов'язок відправлення документів виконавчого провадження рекомендованими листами і до того ж це можливо лише за наявності авансування стягувачем.
Частиною 2 статті 30 Закону, у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.
У відповідності до ст. 32 Закону, за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій або несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм цим Законом права, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи на строк до 10 днів.
Як встановлено в судовому засіданні, боржник (позивач) не скористався своїм правом на звернення з письмовою заявою щодо несвоєчасного одержання ним постанови про відкриття виконавчого провадження та відкладення у зв'язку з цим виконавчих дій, передбаченим ст. 32 Закону.
Посилання позивача на те, що ним велась з відповідачем переписка з приводу невідповідності постанови про відкриття виконавчого провадження резолютивній частині постанови Коростенського міськрайонного суду від 11.03.2010 року, не може бути розцінено як поважна причина для відкладення виконавчих дій, тим більш, що постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена у відповідності до тексту виконавчого листа №2-а-1963/10, виданого Коростенським міськрайонним судом, а вирішення питань відповідності виконавчого листа постанові суду, на підставі якої він був виписаний, не відноситься до компетенції органів ДВС.
Відповідно до ст. 76 Закону, після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.
У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону.
Якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені статтею 87 цього Закону, після чого, виконавчий документ постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ.
У відповідності до ст. 87 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання; постанова державного виконавця про накладення штрафу може бути оскаржена до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець або до суду в 10-денний строк.
Таким чином, суд оцінивши докази, наявні у справі, приходить до висновку, що державний виконавець при винесенні постанови про накладання штрафу від 02.11.2010 року, діяв правомірно, в межах наданих повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому будь-які законні підстави для скасування вказаної постанови відсутні. При цьому суд звертає увагу на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження позивачем отримана 24.09.2010 року, з листом щодо невідповідності виконавчого листа постанові суду він звернувся лише 15.10.2010 року, тобто більш ніж через 7 днів, наданих для добровільного виконання рішення суду, а про виконання рішення суду повідомив відповідача тільки після отримання постанови про накладення штрафу, що свідчить про те, що застосовані державним виконавцем в межах наданих йому повноважень заходи належним чином вплинули на прискорення виконання боржником рішення суду.
Враховуючи наведене, суд відмовляє в задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -
постановив:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: М.М. Семенюк
Повний текст постанови виготовлено: 27 грудня 2010 р.