Справа № 2о-4/11
іменем України
"24" лютого 2011 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі :
головуючого судді Ящук Т.І.
народних засідателів Гвоздьової Н.В., Хоменко В.М.
при секретарі Жиленко Ю.Г.
з участю заявниці ОСОБА_1
представника заявниці ОСОБА_2
прокурора Горіної Р.М.
представника заінтересованої особи Дем'яненко Г.Г.
заінтересованих осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4
представників заінтересованих осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи : Орган опіки та піклування Дарницького району м. Києва , ОСОБА_4, ОСОБА_3 - про визнання особи обмежено дієздатною, призначення піклувальника ,-
встановив:
Заявниця ОСОБА_1 29.09.2006 року звернулась до суду з заявою про визнання недієздатним свого брата ОСОБА_8, посилаючись на те, що він є інвалідом другої групи, внаслідок хронічного стійкого психічного розладу не здатен усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними . Психічним захворюванням ОСОБА_8 страждає з дитинства, перебуває на обліку в Київському міському психоневрологічному диспансері. З роками стан здоров'я ОСОБА_8 не поліпшився, а лише погіршився, він поводить себе неадекватно, нестриманий , неврівноважений.
Після смерті матері заявниця опікувалась братом, який не може самостійно і з користю для себе розпоряджатися своєю пенсією, захищати свої права. Його хворобливим станом намагається скористатись тітка ОСОБА_4, яка вселилася до квартири, де проживає ОСОБА_8, не впускає заявницю до брата. При цьому вона заявляє, що взагалі нікого до ОСОБА_8 не допустить. Догляд за братом вона не здійснює, а лише намагається заволодіти часткою квартири, що належить йому на праві приватної власності.
Тому просила визнати недієздатним ОСОБА_8, 1965 року народження, встановити над ним опіку та призначити заявницю його опікуном.
Після проведення по справі судово-психіатричної експертизи заявниця ОСОБА_1 змінила свої вимоги та просила обмежити цивільну дієздатність ОСОБА_8, встановити над ним піклування та призначити її піклувальником.
В судовому засіданні заявниця та її представник ОСОБА_2 підтримали заяву та просили її задовольнити . ОСОБА_1 пояснила, що до смерті їх матері -ОСОБА_9 ОСОБА_8 проживав з нею, в сусідньому парадному під'їзді будинку АДРЕСА_1. Однак після смерті матері до квартири поселилась її сестра ОСОБА_4, яка раніше проживала в Хмельницькій області , та стала вимагати документи на квартиру, 1/2 якої належить ОСОБА_8 Маючи на меті заволодіти квартирою, вона намовила хворого ОСОБА_8 проти сестри .
В подальшому , після того як ОСОБА_1 подала дану заяву до суду і судом було призначено судово-психаітричну експертизу, ОСОБА_4 забрала ОСОБА_8 з його власної квартири, і всі роки, протягом яких відбувається розгляд даної справи, вона його не відпускає, водить його із собою , та не надає можливості заявниці спілкуватись з братом, продовжує намовляти проти неї.
За весь цей період тітка довела ОСОБА_8 до фізичного та морального виснаження. Вся сім'я тітки : ОСОБА_4, її чоловік, дочка ОСОБА_3 та двоє дорослих онуків мешкають в однокімнатній квартирі по АДРЕСА_2, Тим самим вони погіршили умови проживання брата заявниці, який проживав і повинен проживати у власній квартирі по вул. Тростянецькій, на чому заявниця неодноразово наполягала і просила його особисто повернутись, на що він відповів, що хотів би з радістю повернутись, але боїться тітки. Також повідомив сестрі,що голодує і боїться попросити у них кусочок хліба.
Представник Органу опіки та піклування Дарницького району м. Києва Дем'яненко Г.Г. підтримала заяву ОСОБА_1 та просила її задовольнити. Надала подання Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про призначення піклувальником ОСОБА_8 його рідну сестру ОСОБА_1.
Заінтересована особа ОСОБА_4 подала заяву, якою просила призначити її піклувальником ОСОБА_8 (а.с. 96 , т.1) В судовому засіданні ОСОБА_4 підтримала свою заяву та вказала, що саме вона може забезпечити ОСОБА_8 належний догляд, не переслідуючи ніяких корисливих інтересів. Доказом цьому може слугувати той факт, що з 2006 року, після смерті своєї сестри, вона доглядає за племінником . З квітня 2007 року, коли заявниця створила для брата нестерпні умови для проживання в його квартирі , а в подальшому перестала впускати його у власне житло , вона вимушена була забрати ОСОБА_8 до себе в однокімнатну квартиру на вул. Корольова. У вказаній квартирі вони проживали вшістьох до кінця 2010 року, поки її дочка ОСОБА_3 не придбала собі квартиру . Заявниця ОСОБА_1 має намір здати брата в будинок-інтернат, щоб використовувати його квартиру на власний розсуд. ОСОБА_8 знає про це та боїться сестри і не бажає, щоб вона опікувалась ним.
Заінтересована особа ОСОБА_3 також подала заяву про призначення її піклувальником двоюрідного брата ОСОБА_8 ( а.с. 97, т. 1)
В судовому засіданні ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_6 підтримали вказану заяву та просили у разі обмеження цивільної дієздатності ОСОБА_8 призначити йому піклувальника -ОСОБА_3 , яка придбала собі в м. Києві трикімнатну квартиру не має матеріальної зацікавленості у піклуванні над ОСОБА_8
ОСОБА_8 та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні просили призначити піклувальником ОСОБА_4 або ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_1 неприязно відноситься до брата , її цікавить лише квартира, 1/2 якої належить ОСОБА_8 на праві власності. Про це свідчить її поведінка, адже вона фактично вигнала брата з квартири, без дозволу викинула його речі , поставила на дверях новий замок і не допускає його до власної квартири.
Прокурор Горіна Р.М. просила врахувати думку ОСОБА_8 та у разі обмеження його цивільної дієздатності просила призначити його піклувальником ОСОБА_4 , або ОСОБА_3
Вислухавши заявницю та її представника, представника Органу опіки та піклування, прокурора, заінтересованих осіб та їх представників, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження , з 1988 року зареєстрований та проживав за адресою АДРЕСА_1 ( а.с. 6,8, т.1)
Як вбачається з наданої амбулаторної картки , ОСОБА_8 спостерігався лікарями-психіатрами з 1973 року . В дитинстві та юності йому виставлялись діагнози : розумова відсталість вираженої імбецильності, а в подальшому -олігофренія в ступені нерізко вираженої імбецильності.
22.02.1993 року ОСОБА_8 був обстежений лікарсько-консультативною комісією Київського міського психоневрологічного диспансеру, яка встановила діагноз : розумова відсталість ступеню імбецильності, апатичний варіант на фоні органічного ураження центральної нервової системи неуточненого ґенезу.
18.03.1993 року Київською міською психіатричною медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_8 була встановлена друга група інвалідності по психічному розладу безстроково ( а.с. 7, т. 1 ).
Відповідно до акту повторної амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 967 від 17.09.2009 року , проведеної експертами Київського міського центру судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_8 виявляє ознаки олігофренії помірно-вираженої дебільності, що суттєво впливає на його здатність розуміти значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_8 за своїм психічним станом в даний період часу не може в повній мірі розуміти значення своїх дій та керувати ними, потребує встановлення над ним піклування (а.с. 1-3, том 2).
Статтею 36 ЦК України встановлено, що суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку , що заява ОСОБА_1 про обмеження цивільної дієздатності ОСОБА_8 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 37 ЦК України, над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування.
Згідно з ч. 3 ст. 60 ЦК України, суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до ст. 241 ЦПК України , суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 ЦК України , опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
За змістом ст. 63 ЦК України , згода підопічної особи не є обов'язковою умовою призначення піклувальника.
Орган опіки та піклування - Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація надав подання від 23.02.2011 року про призначення піклувальником в разі визнання обмежено дієздатним ОСОБА_8 -його сестру ОСОБА_1.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, є рідною сестрою ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвами про їх народження, свідоцтвом про укладення шлюбу ОСОБА_1 ( а.с. 5-6, том 1).
Заявниця проживає в окремій двокімнатній квартирі АДРЕСА_5, що знаходиться в тому ж будинку - АДРЕСА_1. ОСОБА_1 прихильно та доброзичливо ставиться до брата, намагається створити йому належні житлові умови, дбаючи про стан квартири, в якій зареєстрований ОСОБА_8, хвилюється за його долю та прагне зберегти його майно.
З огляду на те, що ОСОБА_1, відповідає усім вимогам , які передбачені ст.63 ЦК України для піклувальника , зокрема є дієздатною, перебуває у родинних відносинах із особою , яка потребує піклування, подала письмову заяву про призначення її піклувальником, має можливість виконувати обов'язки піклувальника , суд приходить до висновку про обґрунтованість подання Органу опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації.
Щодо заяв ОСОБА_4( тітки) та ОСОБА_3 ( двоюрідної сестри ОСОБА_8, дочки ОСОБА_4) про призначення їх піклувальниками ОСОБА_8, то вказані заяви задоволенню не підлягають , оскільки подання Органу опіки та піклування щодо призначення піклувальниками вказаних осіб до суду не надходило.
Однак, розглядаючи можливість призначення вказаних осіб піклувальниками, судом встановлено наступне.
Як вбачається з довідки форми № 3 , ОСОБА_8 з 1988 року проживав разом зі своєю матір'ю ОСОБА_9 у двокімнатній квартирі АДРЕСА_1 ( а.с. 8).
Вказана квартира була приватизована ними у рівних долях , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 08.07.2002 року ( копія свідоцтва - в матеріалах про відмову в порушенні кримінальної справи № 4382 за 2007 рік Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві).
Згідно з договором дарування від 13.12.2005 року, посвідченого державним нотаріусом 16-ї Київської державної нотаріальної контори, ОСОБА_9 подарувала належну їй ? частину квартири АДРЕСА_1 своїй онуці -ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_9 померла.
07.08.2006 року ОСОБА_4 звернулась до Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації з приводу порушення житлових прав та інтересів ОСОБА_8, зникнення документів на квартиру. (а.с. 120- 123 , том. 1)
09.08.2006 року державним нотаріусом Сьомої Київської державної нотаріальної контори було посвідчено довіреність, відповідно до якої ОСОБА_8 уповноважував ОСОБА_4 , що мешкає за адресою : АДРЕСА_3 , або ОСОБА_10, що мешкає за адресою м. Київ, АДРЕСА_2, бути його представником з усіх питань, що стосуються розпорядження його майном.
Зокрема, вказаною довіреністю ОСОБА_4 уповноважена : приватизовувати та отримувати свідоцтва ( отримати свідоцтва про право на спадщину та зареєструвати їх) , купувати, продавати, розпоряджатися долею уставного капіталу, приймати подароване майно, проводити розрахунки по укладених угодах ; отримувати належне йому майно, гроші, пенсію, цінні папери, а також документи, у тому числі в Бюро технічної інвентаризації ( отримати довідку-характеристику для договору дарування ) ; бути його представником в ЖЕК з питань його перереєстрації ( а.с. 22 матеріалу Дарницького РУГУ № 4382/2007).
При тому, як судом встановлено , що ОСОБА_8 виявляє ознаки олігофренії помірно-вираженої дебільності , що суттєво впливає на його здатність розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Як вбачається з амбулаторної картки хворого ОСОБА_8, 08.11.2006 року він був на прийомі у лікаря-психіатра Київської міської психоневрологічної лікарні № 2 у супроводі тітки -ОСОБА_4 з приводу оформлення в будинок-інтернат.
Як вбачається з листа чоловіка ОСОБА_4 -ОСОБА_10 до Голови Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 04.06.2010 року , їх сім'я планує за половину квартири ОСОБА_8 «придбати йому однокімнатну квартиру або кімнату в будинку готельного типу, або знайти особу, що буде доглядати, або вступити в пенсіон , а поки будемо жити, доглянемо і підберемо притулок».
Така поведінка ОСОБА_4 в сукупності з повноваженнями, отриманими за довіреністю, розцінюється судом як намагання заволодіти майном ОСОБА_8
Суд критично ставиться до посилань заінтересованих осіб та їх представників про необхідність врахувати думку ОСОБА_8 , щоб його піклувальником була тітка -ОСОБА_4 або двоюрідна сестра ОСОБА_3, виходячи з наступного.
Під час проведення експертного дослідження 19.04.2007 року ОСОБА_8 заявляв, що він проти того, щоб йому призначали опікуна і «тітка ОСОБА_4 теж не бажає, оскільки він сам все робить по дому, не уміє прати та готувати, але тітка ОСОБА_4 приходить та допомагає. Бажає жити сам, без опікуна». ( а.с. 71-75, том 1)
В акті повторної амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 967 від 17.09.2009 року експерти зазначають , що в особистісній сфері ОСОБА_8 виявляється довірливість, несамостійність при вирішенні життєвих проблем, відомість , деяка емоційна незрілість, критичні можливості ослаблені. При обстеженні він заявив, що не хоче, щоб сестра була опікуном, оскільки вона хоче здати його в «дурдом».
Проте, як вбачається з амбулаторної картки, саме ОСОБА_4 зверталась до лікаря-психіатра з приводу оформлення ОСОБА_8 в будинок -інтернат.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що за життя їх матері дійсно ОСОБА_8 іноді був невдоволений сестрою, коли вона просила його прибрати у квартирі. Оскільки ОСОБА_8 схильний до жебрацтва, то приносив у квартиру різний непотріб. Тітка ОСОБА_4 стала йому потурати, тому, з врахуванням його психічного стану, на даний період часу він виявляє схильність до тітки.
Вказані заявницею обставини підтверджуються актом обстеження умов проживання ОСОБА_8 від 19.06.2007 року, складеного соціальними інспекторами Управління праці та соціального захисту населення . З вказаного акту вбачається, що в кімнаті, яка належить ОСОБА_8 знаходяться : диван, з постільною білизною, шафа з речами померлої матері, та чоловічі речі, два крісла, тумбочка та телевізор. Також в кімнаті знаходяться два мішки з сухарями, багато пакетів з різними речами ( старий магнітофон, зламана ігрова приставка, провода, старий вентилятор) , старі чоловічі речі ( а.с. 118, том 1).
Свідок ОСОБА_11, яка мешкає в одному будинку із заявницею , пояснила, що знає сім'ю ОСОБА_8 більше 20 років. Пояснила, що після смерті ОСОБА_9 вона неодноразово бачила, як ОСОБА_8 просив милостиню біля церкви, що знаходиться по вул. Вербицького. В 2007 році вона бачила ОСОБА_8 на східцях у підземний перехід станції метро «Дарниця», де він також жебракував.
Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_11 пояснили, що кілька разів бачили ОСОБА_8 з його тіткою ОСОБА_4, як вони на Лісовому кладовищі збирали на могилах квіти та продавали їх біля входу на кладовище.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні підтвердила, що ОСОБА_8 останні роки проживає в однокімнатній квартирі АДРЕСА_2, разом із ОСОБА_4, її чоловіком, дочкою та двома онуками. Розкладушка , на якій спить ОСОБА_8, знаходиться на кухні.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 64 ЦК України , опікуном або піклувальником не може бути фізична особа, поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.
З викладеного вбачається, що поведінка та інтереси ОСОБА_4 , 1939 року народження, суперечать інтересам ОСОБА_8
В судовому засіданні встановлено, що Органом опіки та піклування розглядались заяви та документи усіх трьох кандидатур на призначення піклувальником ОСОБА_8, на засіданні опікунської ради були присутні заявниця, заінтересовані особи та їх представники та надавали пояснення з приводу поданих заяв.
За відсутності подання Органу опіки та піклування про призначення піклувальниками ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , вони не надали до суду документів, які б підтверджували їх можливість відповідно до вимог ст. 63 ЦК України бути піклувальниками. Зокрема , не надали підтвердження наявності у них належних житлових умов у м. Києві , майнового стану, згоди членів сім'ї та інших необхідних даних.
Суд не може враховувати думку прокурора з приводу призначення їх піклувальниками, оскільки вона не ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.
Із характеристики ОСОБА_3 - вчителя початкових класів середньої загальноосвітньої школи № 13 Святошинського району м. Києва , вбачається, що вона проживає у АДРЕСА_4, працює вчителем даної школи з 2006 року, має достатньо високу професійну підготовку , зарекомендувала себе з позитивної сторони, чуйна і доброзичлива з дітьми ( а.с. 67, том 2).
Однак наявність позитивної характеристики з місця роботи у Святошинському районі м. Києва, де проживає ОСОБА_3 , не свідчить про можливість належним чином виконувати обов'язки піклувальника щодо ОСОБА_8, який бажає проживати у власній квартирі у Дарницькому районі м. Києва.
Оцінюючи пропозиції представників заінтересованих осіб щодо призначення двох піклувальників , суд приходить до висновку , що призначення двох піклувальників не є можливим , оскільки їх дії повинні бути узгодженими про відношенню до особи, дієздатність якої обмежується.
Між тим, як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи, між ОСОБА_1 з одного боку та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 з іншого боку склались неприязні стосунки та постійно виникають конфлікти з приводу того , що ОСОБА_4 бажає проживати разом з ОСОБА_8 у квартирі АДРЕСА_1.
Щодо наявності в матеріалах справи значної кількості заяв від ОСОБА_8 про недоцільність призначення опікуном ОСОБА_1., то суд оцінює їх критично, з врахуванням інтелектуального рівня особи ОСОБА_8, з'ясованого експертами під час проведення судово-психіатричної експертизи, його висловлювань в судовому засіданні та змісту заяви, написаної ОСОБА_14 31.05.2007 року в присутності представників опікунської ради, з якої вбачається значна відмінність від змісту вказаних заяв, написаних ОСОБА_14 в присутності ОСОБА_4
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів ОСОБА_8, який за станом здоров'я не може в повному обсязі здійснювати свої права і виконувати обов'язки, над ним необхідно встановити піклування , а піклувальником призначити ОСОБА_1., задовольнивши її заяву.
В задоволенні заяв ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про призначення їх піклувальниками -необхідно відмовити.
На підставі вищевикладеного, ст. 36-37,60, 63 , 64 Цивільного кодексу України, керуючись ст.10, 11, 57, 60, 209,213, 215, 218 , 236-241 ЦПК України ,суд ,-
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 -задовольнити.
Обмежити цивільну дієздатність ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження , уродженця м. Києва , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 .
Встановити над ОСОБА_8 піклування .
Призначити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, - піклувальника -ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, яка проживає у АДРЕСА_5.
В заявах ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про призначення піклувальниками -відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий суддя : підпис
Народні засідателі : підписи