ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 12/4011.03.11
За позовом Приватного підприємства «Прем'єрпродукт -Центр»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця -2000»
Про стягнення 2 315,80 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Бабіцький Я. В. - предст. (дов. б/н від 01.01.2011 р.)
Від відповідача не з'явився
Суть спору:
Приватне підприємство «Прем'єрпродукт -Центр»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця -2000»(далі -відповідач) про стягнення 2 315,80 грн. (2 315,80 грн. -основний борг) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору № 105 від 01.01.2010 р.
Ухвалою суду від 25.01.2011 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/40 та призначено розгляд справи на 11.03.2011 р.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, адреса відповідача співпадає з адресою, зазначеною у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання 11.03.2011 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 11.03.2011 р. оголошено повний текст рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд, -
01.01.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 105.
Відповідно до п. 1.1. договору, позивач зобов'язується поставити товар, а відповідач прийняти його та оплатити вартість товару протягом 21 дня з дати отримання товару. Про момент передачі товару свідчить накладна, підписана обома сторонами.
Позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі, про свідчать видаткові накладні № ПК-15011 від 05.11.2010 р. та № ПК-15296 від 11.11.2010 р. (наявні в матеріалах справи).
Станом на день подачі позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 2 315,80 грн.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Внаслідок укладення договорів між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 2 315,80 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця -2000»(02160, м. Київ, проспект Воз'єднання, 1, ЄДРПОУ 31168778) на користь Приватного підприємства «Прем'єрпродукт -Центр»(04070, м. Київ, вул. Лугова, буд. 9П, ЄДРПОУ 36630879) 2 315 (дві тисячі триста п'ятнадцять) грн. 80 коп. -основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко