Рішення від 06.04.2011 по справі 52/74

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/7406.04.11

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Партнер»до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІВЕРСАЛЬНА»про стягнення 16 883,99 грн. за участю представників позивача -Ридненко Т.Г., довіреність № 2/339-11 від 10.02.2011р., відповідача -не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Партнер»звернулось до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІВЕРСАЛЬНА» про стягнення 16 883, 99 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань відповідно до договору № 05/20/01 про співпрацю в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії) від 01.10.2002 року, укладеного між позивачем та відповідачем.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.04.2011 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 23.02.2011 року.

В судовому засіданні 17.03.2011р. оголошувалась перерва на 06.04.2011р.

Представник відповідача в судове засідання 09.02.2011 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2002 року між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Партнер»(правонаступником якого відповідно до п. 1.3. статуту є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Партнер") та Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» було укладено договір № 05/20/01 про співпрацю в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії), предметом якого є угода про порядок і умови взаємовигідної співпраці в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права, обов'язки та взаємну відповідальність Сторін (пункт 1.1. договору).

Пунктом 1.1. договору визначено, що цей договір є основним документом, що визначає і регулює принципи діяльності сторін. Права і обов'язки сторін, передбачені даним договором, виникають з моменту укладення ними конкретного договору факультативного перестрахування (ретроцесії), якщо в укладеному договорі факультативного перестрахування (ретроцесії) не передбачені інші права і обов'язки сторін.

01 січня 2005 року між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Партнер» та Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна»було укладено додаткову угоду № 6, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди, що перестрахувальник передає, а перестраховик приймає в перестрахування та/або ретроцесію автотранспортні ризики згідно з умовами, викладеними в додатках №№ 1 , 2 до цієї додаткової угоди.

Додатковою угодою № 6 від 01.01.2005 року сторони затвердили форму ризиків та премій, що передаються в перестрахування.

Відповідно до додаткової угоди № 6 сторони встановили, що бордеро ризиків та премій складається перестрахувальником та передається перестраховику електронною поштою або факсимільним зв'язком до 10-го числа місяця, наступного за звітним. Відповідальність перестраховика обмежується тільки його долею участі в конкретно перестрахованому ризику.

В порядку, визначеному додатковою угодою № 6 від 01.01.05р. між позивачем та відповідачем було підписано бордеро № 07 ризиків та премій, що передаються в перестрахування за період з 01.07.2005 року по 31.07.2005 року, відповідно до якого був перестрахований серед інших також автомобіль MERCEDES BENZ, державний номерний знак 77742 СК.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що передаюча сторона перераховує приймаючій стороні частину премії (одноразово або узгодженими частинами), що відповідає її ліміту відповідальності, на протязі банківських днів з дня прийняття конкретного договору перестрахування між сторонами.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання по сплаті відповідачеві частини премії, що відповідає її ліміту відповідальності за кожним із конкретних договорів (бордеро), в тому числі, було оплачено бордеро № 07 від 31.07.2005 року шляхом перерахування 63 916, 75 грн. згідно платіжного доручення від 09.08.2005 року № 7565, що відповідачем не заперечується.

24 вересня 2005 року з автомобілем MERCEDES BENZ, державний номерний знак 77742 СК, який був перестрахований відповідачем згідно бордеро № 07 від 31.07.2005 року, сталася дорожньо-транспортна пригода.

Відповідно страхового акту № 771-5/2760-101 від 24.11.2005 року позивачем було встановлено факт настання страхового випадку з автомобілем MERCEDES BENZ, державний номерний знак 77742 СК та відповідно до видаткового касового ордеру від 29.11.2005 року було сплачено страхове відшкодування у розмірі 18 293, 69 грн.

Факт настання страхового випадку з автомобілем MERCEDES BENZ, державний номерний знак 77742 СК, який перестрахований відповідачем згідно бордеро № 07 від 31.07.2005 року, відповідачем не заперечується.

02.09.2008 року позивачем було направлено відповідачу заяву від 01.09.2008 року № 1/1579-08 з вимогою виплати частки страхового відшкодування в сумі 11 610, 83 грн. Зазначена заява, разом із пакетом документів, була отримана відповідачем 09.09.2008 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Пунктом 3.3.3. договору № 05/20/01 визначено, що приймаюча сторона (відповідач) зобов'язується перерахувати передаючій стороні (позивачеві), або у випадку її неплатоспроможності та за її дорученням страхувальнику (вигодонабувачу) відповідну частку страхового відшкодування в межах прийнятого на себе ліміту відповідальності, обумовленого конкретними договорами перестрахування (ретроцесії), на протязі 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з дня отримання від передаючої сторони документів визначених цим пунктом. Приймаюча сторона має право вимагати від передаючої сторони представити інші документи або пояснення, що стосуються страхового випадку. Така вимога має бути направлена не пізніше 5-ти днів з дня отримання приймаючою стороною документів по страховій події від передаючої сторони. Відсутність такої вимоги в зазначений термін означає згоду та визнання приймаючою стороною страхової події.

Проте, відповідач в порушення умов п. 3.3.3. договору не виконав взяті на себе договірні зобов'язання по сплаті страхового відшкодування за вказаним страховим випадком та в передбачений п. 3.3.3. договору 5-денний термін не надав своїх заперечень або не повідомив про необхідність представити інші документи або пояснення, що стосуються страхового випадку.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті частки страхового відшкодування за договором перестрахування № 05/20/01 від 01 жовтня 2002 року складає 11 610, 83 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 11 610, 83 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 3.7. договору № 05/20/01 у випадку порушення умов розрахунків цього договору однією із сторін, винна сторона сплачує іншій пеню у розмірі подвійної річної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, коли вступила в силу умова оплати пені, за кожний наступний день з дати порушення зазначених цим договором термінів, від суми заборгованості, за умови, що чинним законодавством на цей час не визначене інше.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 05/20/01 нараховано 1 394, 68 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у розмірі 731, 95 грн. та 3 146, 53 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито у сумі 168, 84 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236, 00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІВЕРСАЛЬНА»(01601, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, буд. 24/1, код 20113829) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Партнер»(39617, м. Кременчук, вул. Чапаєва, буд. 75, код 13958383) 11 610 (одинадцять тисяч шістсот десять) грн. 83 коп. основного боргу, 1 394 (одна тисяча триста дев'яносто чотири) грн. 68 коп. пені, 731 (сімсот тридцять одна) грн. 95 коп. 3% річних, 3 146 (три тисячі сто сорок шість) грн. 53 коп. інфляційних втрат, 168 (сто шістдесят вісім) грн. 84 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя С. Чебикіна

Попередній документ
14764105
Наступний документ
14764107
Інформація про рішення:
№ рішення: 14764106
№ справи: 52/74
Дата рішення: 06.04.2011
Дата публікації: 14.04.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Відшкодування шкоди; Інший спір про відшкодування шкоди