ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 1/8501.04.11
За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарммедсервіс»
Про стягнення 73 528,03 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача Цимбаліст В.В., довіреність № 155/1/03-04 від 04.01.2011
від відповідача не з'явився
Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація»(далі -позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарммедсервіс»(далі -відповідач) про стягнення 73 528,03 грн.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не сплачується орендна плата за фактично використане приміщення.
Ухвалою суду від 21.02.2011р. порушено провадження у справі № 1/85 та призначено розгляд на 11.03.2011 р.
11.03.2011р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, та пояснення по суті спору, в яких підтримав свої вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Суд відклав розгляд справи на 01.04.2011, у зв'язку з відсутністю представника відповідача.
01.04.2011 представник позивача підтримав свої вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, станом на 16.02.2011, а саме: 03134, м.Київ, вул. Булгакова 13.
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 08/2104 від 19.07.2005 (далі -договір оренди), відповідно до якого позивач передав відповідачу в строкове платне користування, приміщення, загальною площею 267,20 м2, що розташована за адресою: м.Київ, вул. Булгакова 13-А, що підтверджується актом приймання -передачі приміщення від 19.07.2005 строком до 17.07.2006.
Пунктом 3.1 договору оренди, розмір орендної плати встановлено 985,95 грн.
Після закінчення терміну дії договору, відповідач продовжував займати та використовувати приміщення, надане останньому в оренду.
В порушення умов договору оренди позивач розірвав договір оренди з відповідачем, на підставі рішення Господарського суду міста Києва № 2/207 від 07.08.2007, згідно якого відповідач був виселений з займаного приміщення, про що свідчить акт державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ від 02.11.2010, а приміщення передане позивачу.
Пунктом 3.5 договору оренди визначено, що останнім днем сплати орендної плати відповідачем є дата підписання сторонами акту приймання-передачі орендованого приміщення.
Згідно довідки про заборгованість, долученої позивачем до позовної заяви відповідачем не було сплачено орендну плату за користування орендованим приміщенням у розмірі 73528,03 грн., у період з 10.10.2007 по 01.11.2010.
Згідно ст. 530 ЦК України позивач скеровував відповідачу вимогу про погашення заборгованості № 155/1/11-5946 від 22.12.2010, проте відповідач на дану вимогу не відреагував, борг по сплаті орендної плати не сплатив.
Позивач в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 73528,03 грн. та судові витрати.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором найму (оренди).
Відповідно до п.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Пунктом 5 ст. 759 ЦК України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.
Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов'язань за договором найму (оренди) доведена матеріалами справи.
На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 735,29 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236, 00 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарммедсервіс»(030134, м.Київ, вул. Булгакова 13, код ЄДРПОУ 20593752) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м.Київ, вул. Володимирська 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) 73528 (сімдесят три тисячі п'ятсот двадцять вісім) грн. 03 коп. - заборгованості по орендній платі, 735 (сімсот тридцять п'ять) грн. 29 коп. -державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя В.І.Мельник
(Дата складання повного тексту рішення 08.04.2011р.)