ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/4204.04.11
За позовомПриватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»
ДоВідкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
ОСОБА_1
Простягнення 18 930,46 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Амєліна О.О. -дов. № 533 від 31.12.2011 року;
від відповідача: Давидков Д.А. -дов. № 383-1/14 від 22.02.2011 року;
від третьої особи: не з'явився;
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»про 18 930,46 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відмовляється відшкодувати позивачу розмір сплаченого останнім страхового відшкодування своєму страхувальнику.
Ухвалою від 18.02.2011 року було порушено провадження по справі, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ОСОБА_1 та призначено її розгляд на 14.03.2011 року.
Представник позивача в судовому засіданні 14.03.2011 року подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 14.03.2011 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 14.03.2011 року представник третьої особи надав усні пояснення по справі.
У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 14.03.2011 року розгляд справи було відкладено на 04.04.2011 року.
В судовому засіданні 04.04.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 04.04.2011 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги визнав частково.
Представник третьої особи в судове засідання 04.04.2011 року не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 04.04.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
13 травня 2010 року у м. Києві по вул. Броварський, 3Д за участю автомобіля Skoda Octavia Tour, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, власником якого є ОСОБА_3, за участю автомобіля Мерседес, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, власником якого є ТОВ «Олга -Транс»та за участю автомобіля Сhevrolet Aveo 1,5, реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням власника транспортного засобу ОСОБА_1.
Як вбачається з довідки про дорожньо -транспортну пригоду № 10/19669 від 22.07.2010 року та постанови Деснянського районного суду міста Києва від 08.06.2010 року у адміністративній справі № 3-5046, дорожньо -транспортна пригода сталася в результаті порушення ОСОБА_1 вимог п. п. 2.3(б), 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України та ст. 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 08.06.2010 року у адміністративній справі № 3-5046 гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п. п. 2.3(б), 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Згідно Договору № 260557538 страхування наземних транспортних засобів від 17.07.2008 року страховиком автомобіля Skoda Octavia Tour є Закрите акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна».
Відповідно до звіту про оцінку розміру збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу № 210 від 21 травня 2010 року та ремонтної калькуляції № 210 від 03.06.2010 року, матеріальний збиток, спричинений внаслідок ДТП власнику автомобіля Skoda Octavia Tour, державний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_3 становить 20 596,13 грн.
Відповідно до Договору № 260557538 страхування наземних транспортних засобів від 17.07.2008 року розмір франшизи за завданий збиток складає 0 % від страхової суми.
Як вбачається з страхового акту № 53378 загальний розмір страхового відшкодування становить 18 930,46 грн.
На виконання умов Договору позивач сплатив страхувальнику 18 930,46 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 8268 від 30.08.2010 року на суму 18 930,46 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Зазначене правова норма також кореспондується зі статтею 993 Цивільного кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи цивільно -правова відповідальність водія автомобіля Сhevrolet Aveo 1,5 була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», згідно полісу обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ/4467586.
У зв'язку з цим, позивач 01.10.2010 року направив на адресу відповідача заяву № 1504 з вимогою виплатити страхове відшкодування в порядку регресу, а саме в розмірі 18 930,46 грн. до якої додав весь пакет необхідних документів, яка була вручена відповідачу 05.10.2010 року, що підтверджується відповідною відміткою, однак відповідач на подану заяву не відреагував, кошти не сплатив.
Відповідно до ст. 35 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.
Відповідно до ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
За змістом ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно по частини 9.1 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.
Згідно з частиною 9.2 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.
Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про страхування»франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Частиною 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Як вбачається, з пункту 2 Полісу обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ/4467586 страхове відшкодування за шкоду заподіяну майну потерпілих завжди зменшується на суму франшизи, яка складає 510,00 грн.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також з урахуванням ліміту відповідальності визначеного чинним законодавством, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 18 420,46 грн. (18 930,46 грн. -510,00 грн.)
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(місцезнаходження: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»(місцезнаходження: 01054, м. Київ, Шевченківський р -н, вул. Воровського, буд. 33, код ЄДРПОУ 16285602) 18 420 (вісімнадцять тисяч чотириста двадцять) грн. 46 коп. -страхового відшкодування, 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 21 коп. -державного мита та 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 64 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Спичак О.М.
Дата підписання рішення
11.04.2011 року