ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 17/10314.03.11
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Батир»
До товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Демерс Олексенко і Партнери»
Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватне підприємство «Франко Контракт»
Про зобов'язання виконати зобов'язання в натурі за договором
купівлі-продажу корпоративних прав та стягнення 7809864,90 грн.
Суддя Удалова О.Г.
Представники учасників процесу:
Від позивача Тиран О.В. (за дов. б/н від 01.02.2011 р.)
Від відповідача не з'явились
Від третьої особи Тиран О.В. (за дов. б/н від 01.02.2011 р.)
До Господарського суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Батир»з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Демерс Олексенко і Партнери»7809864,90 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу 100% корпоративних прав у приватному підприємстві «Франко Контракт»від 31.07.2007 р..
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2011 р. порушено провадження у справі № 17/103 та призначено останню до розгляду на 16.02.2011 р..
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2011р. розгляд справи відкладався на 14.03.2011 р., у зв'язку з неявкою представників відповідача, неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.
Відповідач у судове засідання свого повноважного представника не направив, належним чином не повідомив про причини неявки на виклик суду, витребуваних ухвалою суду документів не надав. Позивачем подано суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про місцезнаходження відповідача.
Крім того, представник позивача Тиран О.В. надав довіреність на представництво інтересів приватного підприємства «Франко Контракт». Суд залучив вказане товариство до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
31.07.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Батир»(продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Демерс Олексенко і Партнери»(покупцем) укладено договір купівлі-продажу (далі - Договір) 100% корпоративних прав у приватному підприємстві «Франко Контракт»( далі - Підприємство).
У преамбулі вказаного Договору визначено, що продавець є власником 100% (ста відсотків) корпоративних прав (часток у статутному капіталі) у Підприємстві та Підприємство має можливість та намір отримати на підставі укладеного належним чином згідно з чинним законодавством України договору оренди право оренди земельної ділянки, розташованої на території Гірської сільської ради, за межами села Гора Бориспільського району Київської області, з цільовим призначенням «для будівництва об'єктів торгівлі, пов'язаних з обслуговуванням громади Бориспільського району», приблизною площею 2 гектари, що межує вздовж під'їзду до державного міжнародного аеропорту «Бориспіль»з земельною ділянкою площею 8.0001 гектари з цільовим призначенням «для будівництва об'єктів торгівлі, пов'язаних з обслуговуванням громади Бориспільського району», яка має кадастровий номер 3220883200:02:004:0042, продавець бажає продати та відступити покупцеві корпоративні права за ціною продажу та на умовах, визначених у цьому Договорі, а покупець бажає придбати та отримати корпоративні права у продавця на таких самих умовах, які визначено в цьому Договорі.
Пунктом 2.1. Договору сторони домовилися, що продавець цим відчужує, відступає (продає) та передає покупцеві, а покупець набуває корпоративні права, з огляду на запевнення, гарантії та зобов'язання за цим Договором. Відповідно, продавець зобов'язується передати покупцеві, а покупець отримати корпоративні права, вільні від будь-яких застав та обтяжень на умовах цього Договору. Корпоративні права у підприємстві включають в себе: 1) право власності на 100% часток у статутному капіталі підприємства; 2) право на управління підприємством безпосередньо або через керівника, який призначається власником корпоративних прав; 3) право затверджувати статут підприємства; 4) право на розподіл доходів підприємства (отримання дивідендів), а також на отримання майна підприємства у випадку його ліквідації; та будь-які інші прав учасника (засновника, власника) підприємства, передбачені статутом підприємства та/або чинним законодавством України.
Згідно з пунктом 2.2. Договору корпоративні права передаються від продавця покупцеві станом на дату та в день сплати ціни продажу згідно з пунктом 3.2. цього Договору. Право власності на корпоративні права переходить до покупця та покупець стає учасником (засновником, власником) підприємства в день сплати ціни продажу згідно з пунктом 3.2. цього Договору. Для переходу права власності на корпоративні права від продавця покупцеві за цим Договором не вимагається здійснення будь-яких інших дій, крім тих, що визначені в цьому Договорі та законодавством України.
Розділом 3 Договору визначена ціна продажу, умови сплати та виконання.
Згідно з пунктом 3.1. Договору в якості оплати за корпоративні права згідно з положеннями цього Договору покупець сплачує продавцеві вартість корпоративних прав (ціну договору), яка згідно з домовленостями сторін складає 5050000 грн. 00 коп., що є еквівалентом 1 000 000,00 доларів США за офіційним обмінним курсом, встановленим Національним Банком України на день підписання цього Договору. Ціна продажу сплачується покупцем продавцеві на умовах та в порядку, визначено в пункті 3.2 цього Договору.
Умовами Договору сторони визначили (пункт 3.2.), що ціна продажу, яка підлягає оплаті за цим Договором, сплачується протягом десяти робочих днів на банківський рахунок продавця за умови та після належної державної реєстрації укладеного підприємством нотаріально посвідченого договору оренди земельної ділянки. Проте, незалежно від укладення або не укладення підприємством договору оренди земельної ділянки, покупець зобов'язується сплатити продавцеві ціну продажу в строк не пізніше 28 січня 2008 року. Ціна продажу може бути сплачена в будь-який законний спосіб, в тому числі шляхом внесення ціни договору в депозит нотаріуса.
Як встановлено судом, 21.07.2008 р. між Бориспільською районною державною адміністрацією та приватним підприємством «Франко Контракт»укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого Підприємство прийняло в строкове, платне володіння та користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області. Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1., реєстровий № 3040.
Зазначена земельна ділянка передана Підприємству за актом прийому-передачі земельної ділянки за договором оренди земельної ділянки, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до частини 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частини 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Враховуючи умови Договору, відповідач повинен сплатити позивачеві вартість корпоративних прав (ціну договору), яка згідно з домовленостями сторін складає 5050000 грн. 00 коп. протягом десяти робочих днів на банківський рахунок продавця за умови та після належної державної реєстрації укладеного підприємством нотаріально посвідченого договору оренди земельної ділянки. Проте, сторони також визначили, що незалежно від укладення або неукладення підприємством договору оренди земельної ділянки, покупець зобов'язується сплатити продавцеві ціну продажу в строк не пізніше 28 січня 2008 року.
20.02.2008 р. позивач надіслав відповідачеві лист № 20/02 з вимогою виконати умови пункту 3.2. Договору в частині сплати вартості корпоративних прав, однак вказаний лист було повернуто поштовим відділенням на підставі того, що за вказаною адресою адресат відсутній (докази -у матеріалах справи).
Враховуючи те, що позивачем доведено неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором та оскільки відповідачем не надано суду жодного доказу того, що він вживав будь-яких заходів щодо виконання свого договірного зобов'язання, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача вартості корпоративних прав в сумі 5050000,00 грн.
При чому, задовольняючи позов в цій частині, суд враховує те, що вимога позивача про зобов'язання відповідача виконати зобов'язання щодо сплати ціни договору в розмірі 5 050 000,00 грн. за договором купівлі-продажу 100% корпоративних прав у приватному підприємстві «Франко Контракт»від 31.07.2007 р. та стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5050000,00 грн. за договором купівлі-продажу 100% корпоративних прав у приватному підприємстві «Франко Контракт» від 31.07.2007 р. є ідентичними, не підлягають оцінюванню судом як самостійні вимоги позивача.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
В силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь строк прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних збитків в сумі 2306610,11 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 2302800,00 грн. за розрахунком суду, з урахуванням періоду, заявленого позивачем:
За період з лютого 2008 р. по грудень 2010 р.
(5 050000,00грн. х 1,456) -5050000,00 грн. = 2302800,00 грн., з яких
1,456 -індекс інфляції за вказаний період.
У стягненні 3810,11 грн. інфляційних судом відмовлено.
Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 453254,79 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 440387,67 грн. за розрахунком суду, з урахуванням періоду, заявленого позивачем:
5050000,00 х 3%/100 х 1061/365 = 440387,67 грн., де
1061 -кількість днів за період з 29.02.2008 р. по 24.01.2011 р.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 12867,12 грн. є безпідставними.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені та відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню як законні та обґрунтовані.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Демерс Олексенко і Партнери»(01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, код 32917561) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Батир»(08300, Київська область, м. Бориспіль, пров. Ленінградський, 8, кв. 9, код 32240729) 5050000,00 грн. основного боргу, 2302800,00 грн. інфляційних збитків, 440387,67 грн. трьох процентів річних, 25445,00 грн. витрат по оплаті державного мита, 235,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя О.Г. Удалова
Рішення підписано 06.04.2011 р.