ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 34/9404.04.11
За позовомДержавної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Академії медичних наук України»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Самурай груп»
простягнення 41 351,85 грн.
СуддяСташків Р.Б.
Представники:
від позивача -Мамедова І.Р. (довіреність № 04-34/48 від 12.01.2011);
від відповідача -не з'явився.
У лютому 2011 року Державна установа «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Академії медичних наук України»(далі -позивач або Інститут) звернулась до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Самурай груп»(далі -відповідач або Товариство) про стягнення 39 980,10 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів, 1 371,75 грн. пені, всього 41 351,85 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням Товариством своїх зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Інституту № 06-04-10а від 06.04.2010 (далі -Договір), укладеного між Інститутом та Товариством, щодо сплати орендних платежів згідно з пунктом 3.2 Договору.
При цьому, Інститут зазначає, що за період з серпня 2010 року до грудня 2010 року Товариство допустило прострочення зі сплати орендної плати в сумі 39 980,10 грн. У зв'язку із простроченням сплати орендної плати Інститутом на підставі пункту 3.6 Договору Товариству була нарахована пеня за період з серпня 2010 року до січня 2011 року на загальну суму 1 371,75 грн.
Товариство письмових заперечень проти позову не подало, в судові засідання не з'являлось, хоча було належним чином повідомлено про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення № 01030 1287811 0 та № 01030 1288014 0. Дані поштові відправлення з ухвалами суду про порушення провадження у справі від 28.02.2011 та відкладення розгляду справи від 21.03.2011 були вручені Товариству 09.03.2011 та 25.03.2011, відповідно.
Розгляд справи відкладався.
Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від Товариства не надходило.
За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарсько процесуального кодексу України (далі -ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
06.04.2010 між Інститутом (Орендодавець) та Товариством (Орендар) був укладений Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування приміщення першого поверху будівлі 9-поверхового корпусу гуртожитку Інституту (далі -майно) загальною площею 79,6 кв.м., розміщено за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 49/51, яке знаходиться на балансі Орендодавця, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 31.01.2010 і становить за незалежною оцінкою без ПДВ 853 950 грн. Майно передається в оренду з метою розташування ресторану, та не може використовуватись за іншим призначенням.
Відповідно до пункту 2.1 Договору Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна.
Розмір орендної плати визначений в розмірі, запропонованому переможцем конкурсу на право укладання договору оренди державного майна і становить 14 720,46 грн. без ПДВ за базовий місяць оренди -лютий 2010 року (пункт 3.1 Договору).
Згідно з пунктом 3.2 Договору орендна плата (авансовий платіж) за звітній місяць та сума коригування перераховується Орендарем до 25 числа звітного місяця таким чином: 100% орендної плати перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця. Визначені податки (в тому числі ПДВ), інші обов'язкові збори та платежі перераховуються Орендарем в порядку та в терміни визначені чинним законодавством України. Кошти, отримані від орендної плати використовуються на виконання статутних завдань Орендодавця.
Пунктом 3.3 Договору визначено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається Орендодавцем шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць і доводиться до Орендаря.
06.04.2010 між Інститутом (Орендодавець) та Товариством (Орендар) був складений акт приймання-передачі майна, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування майно. Технічний та санітарний стан майна: задовільний.
Розмір орендної плати визначається за Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (далі -Методика).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 316 «Деякі питання оплати оренди державного майна»та постанови Кабінету Міністрів України від 02.12.2009 № 1341 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 316»орендні ставки, визначені в додатку 2 до Методики, крім ставок, визначених пунктами 1-3 зазначеного додатку, застосовуються у розмірі 45 відсотків встановленого обсягу для орендарів -суб'єктів малого підприємництва.
На виконання пункту 3.3 Договору, Інститут з врахуванням вищевказаного розміру орендної ставки нарахував Товариству орендні платежі за період з серпня 2010 року до грудня 2010 року в сумі 44 480,10 грн., а саме: за серпень 2010 року в сумі 8 654,82 грн.; за вересень 2010 в сумі 8 894,47 грн., за жовтень 2010 року в сумі 8 936,99 грн.; за листопад 2010 року в сумі 8 962,62 грн.; за грудень 2010 року в сумі 9 031,20 грн.
Матеріали справи свідчать про те, що Товариство на виконання приписів пункту 3.2 Договору за період з серпня 2010 року до грудня 2010 року частково сплатило Інституту орендні платежі в сумі 4 500 грн.
30.11.2010 Інститут листом № 04-34/3925 направив Товариству претензію № 3 щодо сплати заборгованості з орендних платежів. Вказана претензія була отримана Товариством 03.12.2010, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення від 01.12.2010 № 03110 0347903 5.
17.01.2011 Інститут листом № 04-34/81 направив Товариству лист-попередження щодо сплати заборгованості з орендних платежів. Вказаний лист-попередження був отриманий Товариством 03.12.2010, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Товариство залишило вказані претензію та лист-попередження без відповіді, а вимоги Інституту без задоволення.
Отже, у Товариства перед Інститутом залишились не сплачені орендні платежі за період з серпня 2010 року до грудня 2010 року в загальній сумі 39 980,10 грн.
За таких обставин позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1 Господарського кодексу України (далі -ГК України) цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Статтею 4 ГК України передбачено, що не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються ЦК України (частина 1). Проте, частиною 2 цієї статті передбачено, що особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.
Вказані положення кореспондуються з частиною 1 статті 175 ГК України, згідно з якою майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Частиною 1 статті 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з частиною 4 статті 286 ГК України та частиною 1 статті 762 ЦК України розмір та строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Частиною 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Проте, Товариство, як у встановлений пунктом 3.2 Договору строк, так і на дату судового розгляду, свого зобов'язання щодо сплати орендних платежів за період з серпня 2010 року до грудня 2010 року у сумі 39 980,10 грн. не виконало.
Відтак, позовна вимога про стягнення з Товариства 39 980,10 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 3.6 Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується Орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Таким чином, вимога Інституту про стягнення з Товариства пені за період з серпня 2010 року до січня 2011 року підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком Інституту в сумі 1 371,75 грн. Розрахунок пені відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та пункту 3.6 Договору.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Товариство не скористалось наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається Інститут в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростувало.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).
Оскільки позивачем сплачено державне мито в сумі 600 грн., тобто у сумі більшій, ніж встановлено підпунктом «а»пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», то на підставі пункту 1 статті 8 цього ж Декрету, надмірно сплачене державне мито у сумі 186,48 грн. підлягає поверненню позивачеві.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Самурай груп»(01033, м. Київ, вул. Жилянська, будинок 49/51, ідентифікаційний код 34771779) на користь Державної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Академії медичних наук України»(03110, м. Київ, вул. Амосова, будинок 6, ідентифікаційний код 05493562) 39 980 (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. 10 коп. боргу, 1 371 (одну тисячу триста сімдесят одну) грн. 75 коп. пені, а також 413 (чотириста тринадцять) грн. 52 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Повернути з Державного бюджету України на користь Державної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Академії медичних наук України» (03110, м. Київ, вул. Амосова, будинок 6, ідентифікаційний код 05493562) зайве сплачене державне мито у сумі 186 (сто вісімдесят шість) грн. 48 коп., перераховане платіжним дорученням № 272 від 18 лютого 2011 року, яке знаходиться у справі № 34/94.
Видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
СуддяСташків Р.Б.
Повний текст рішення підписано 08.04.2011