83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
05.04.11 р. Справа № 40/30
Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.
За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькшахтопромбуд”, м. Донецьк
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Шахтобудівельне управління - 17”, м. Донецьк
про стягнення 100 294 грн. 32 коп.
за участю:
представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - адвокат, Тордія Р.Б. - директор
від відповідача: не з'явився
Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю „Донецькшахтопромбуд” звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Шахтобудівельне управління - 17” про стягнення основного боргу в сумі 26 080 грн. 37 коп., пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання в сумі 3 314 грн. 41 коп., інфляційних в сумі 196 грн. 38 коп., трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 495 грн., вартості неповернутого обладнання в сумі 70 208 грн. 16 коп. згідно договору №15-09 від 09.09.09р.
Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд встановив:
До відкриття судового засідання та початку розгляду справи по суті позивач звернувся до суду з заявою на підставі ст.22 ГПК України, з урахуванням якої він уточнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання в сумі 733 грн. 33 коп., інфляційних в сумі 546 грн. 27 коп., трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 146 грн. 67 коп.
Позов мотивовано тим, що 03.09.09р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Донецькшахтопромбуд”, далі Орендодавець, та товариством з обмеженою відповідальністю „Шахтобудівельне управління - 17”, далі Орендар, було укладено договір оренди №15-09.
Згідно п.1.1. договору Орендодавець надає Орендарю у тимчасове платне користування (оренду) будівельну опалубку типу „БудМастер” у т.ч. окремі до нього елементи, надалі - обладнання, асортимент, кількість та вартість якого вказані в актах приймання-передачі. Факт передачі обладнання підтверджено актами приймання-передачі від 03.02.10р. та від 09.09.09р. відповідно до приписів п.2.1. договору.
Відповідно пункту 3.1. договору в редакції додаткової угоди №1 від 31.12.09р., договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.10р., а в частині повернення обладнання, оплати орендної плати та інших платежів - до повного виконання орендарем своїх зобов'язань згідно дійсного договору.
В пункті 4.7. договору зазначено, що орендна плата складає 12 260 грн. 83 коп. в місяць, з урахуванням ПДВ.
Пунктами 4.4. та 4.6. договору встановлено, що Орендодавець до п'ятого числа кожного місяця, наступного за оплачуваним, пред'являє Орендарю акт наданих послуг у двох екземплярах. орендар сплачує орендну плату щомісячно.
Позивач наполягає на тому, що свої зобов'язання за договором Орендар не виконав і під час використання майна за ним за період з квітня 2010 року по грудень 2010 року виник основний борг з орендних платежів в сумі 26 080 грн. 37 коп., який позивач намагається стягнути.
Зобов'язання не виконанні, а тому позивач згідно вимог пункту 7.1. договору, намагається стягнути з відповідача додатково пеню в сумі 733 грн. 33 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з 15.12.10р. по 29.03.11р.
Оскільки мало місце прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач намагається стягнути з відповідача додатково три процента річних в сумі 146 грн. 67 коп. коп. за період прострочення з 15.12.10р. по 29.03.11р., інфляційні в сумі 546 грн. 27 коп. за період прострочення з 15.12.10р. по 29.03.11р.
У разі не повернення у встановлені строки, а також у разі пошкодження обладнання, порушенні комплектності або його втраті, Орендар оплачує Орендодавцю його вартість у трикратному розмірі від балансової його вартості, що зазначено в п.7.2. договору. Позивач стверджує, що частина будівельного обладнання на загальну суму 23 402 грн. 72 коп. не була повернута, про що складений акт про недостачу матеріальних цінностей від 23.09.10р. У зв'язку з цим, позивач намагається стягнути з відповідача трикратну вартість неповернутого обладнання у розмірі 70 208 грн. 16 коп.
Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди.
Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
В силу статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем доведено факт невиконання відповідачем зобов'язань за договором оренди у частині своєчасного внесення орендних платежів за користування нерухомим майном та надана первинна документація (рахунки та акти наданих послуг), які надсилалися відповідачу по пошті, про що свідчать описи та фіскальні чеки наявні в матеріалах справи. Відповідач доказів виконання обов'язків за договором та перерахування орендних платежів суду не надав. За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з нього основного боргу в сумі 26 080 грн. 37 коп., обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Додаткове зобов'язання існує тільки тоді, коли існує основне зобов'язання. Існування основної заборгованості у відповідача заборгованості щодо несплати орендної плати, підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження.
Судом прийнято до уваги, що учасниками судового процесу в розумінні ст. 55 ГК України є суб'єкти господарювання. Відтак, до спірних правовідносин відносно стягнення додаткових позовних вимог потрібно застосовувати вимоги ст. 230 та частина 6 ст. 232 ГПК України де зазначено, що пеня відноситься до штрафних санкцій, а її нарахування припиняється через шість місяців, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, у вигляді несвоєчасного внесення орендних платежів за договором, позов щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за періоди з 15.12.10р. по 29.03.11р. в сумі 733 грн. 33 коп., обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інший розмір процентів не був встановлений договором, тому позов щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних сумі 146 грн. 67 коп. та інфляційних в сумі 546 грн. 27 коп. за прострочення виконання грошового зобов'язання, також вважаються обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Пунктом 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
23 вересня 2010 року сторонами був складений акт на нестачу матеріальних цінностей, в якому вони зазначили, що в процесі здачі-поверненні щитів опалубки Орендарем Орендодавцю, була виявлена нестача замка L=260 та стяжки центрируючої загальною вартістю 23 402 грн. 72 коп., втім на момент передачі обладнання Орендарю за актом наданих послуг від 31.05.10р. його загальна вартість складала суму 39 497 грн. Орендар зобов'язався в строк до 15.10.10р. укомплектувати опалубку виробами, яких не вистачає, або компенсувати вартість виробів та комплектуючих. У встановлений строк відповідачем обладнання повернуто не було, отже у позивача є всі підстави для застосування п.7.2. договору, а саме стягнення вартості обладнання у трикратному розмірі, що складає 70 208 грн. 16 коп.
Таким чином, позивачем доведено факт неповернення орендованого обладнання трикратна вартість якого складає 70 208 грн. 16 коп. Відповідач не надав суду доказів повернення обладнання.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трикратної вартості неповерненого обладнання в сумі 70 208 грн. 16 коп., також підлягає задоволенню.
Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно вимог ст. 44, частини п'ятої статті 49 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 05.04.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.
На підставі викладеного керуючись ст. ст. 552, 599, 625, 628, 629, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 193, 202, 230, ч.6 ст. 232, ст.ст. 233, 283 ГК України, ст. ст. 42, 43, 22, 33, 36, 44, 49, ст.ст. 82, 82-1, п.3 ст.83, ст. 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькшахтопромбуд” до товариства з обмеженою відповідальністю „Шахтобудівельне управління - 17” - задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Шахтобудівельне управління - 17”, 83122, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 260/131, ід.код 32397845, на користь:
- товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькшахтопромбуд”, 83016, м. Донецьк, вул. Кірова, 17, ід.код 32724224, основний борг з орендної плати в сумі 26 080 грн. 37 коп., пеню в сумі 733 грн. 33 коп., три проценти річних в сумі 146 грн. 67 коп., інфляційні в сумі 546 грн. 27 коп., вартість неповерненого обладнання у трикратному розмірі в сумі 70 208 грн. 16 коп., витрати по державному миту в сумі 977 грн. 14 коп. та забезпеченню судового процесу в сумі 229 грн. 93 коп., видавши наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Підченко Ю.О.
Повний текст рішення складено -07.04.11р.