83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
05.04.11 р. Справа № 2/55
Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.
при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Акціонерного товариства закритого типу „Мостобуд - 7”, м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Внедренческого підприємства „Мост”, м. Донецьк
про: стягнення заборгованості по договору № 11-08 в розмірі 99000,04грн., індексу інфляції в розмірі 23507,05грн., 3 % річних в розмірі 6435грн.
За участю
представників сторін:
від позивача: Несвіт Л.П. - арбітражний керуючий
від відповідача: Вихристюк О.О. - за довір.
У судовому засіданні 04.04.2011р. було оголошено перерву до 11 год. 00 хв. 05.04.2011р.
Позивач, Акціонерне товариство закритого типу „Мостобуд-7”, м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Внедренческого підприємства „Мост”, м. Донецьк про стягнення заборгованості по договору № 11-08 в розмірі 99000,04грн., індексу інфляції в розмірі 23507,05грн., 3% річних в розмірі 6435грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору субпідряду №11-08 від 08.08.2008р., акт виконаних робіт. Як на правові підстави заявленого позову посилається на ст. 193, 199, 216-218, 220, 224, 225, 230-232 Господарського кодексу України, ст.. 526, 527, 530, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідач, проти задоволення позовних вимог заперечує, у відзиві на позовну заяву вказує, що строк виконання зобов'язання не настав та позивачем не доведено, що у відповідача виник обов'язок по сплаті у певний строк.
Під час слухання справи сторонами неодноразово надавалися письмові та усні пояснення по суті заявлених позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи документи суд ВСТАНОВИВ:
08.08.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Внедренчеське підприємство Мост” (Підрядник) та Акціонерним товариством закритого типу „Мостобуд-7” (Субпідрядник) був укладений договір субпідряду № 11-08.
За цим договором Підрядник доручає, Субпідрядник зобов'язується виконати наступну роботу: капітальний ремонт деформаційних швів на шляхопроводі по вул.. Петровського в м. Донецьк.
Відповідно до п. 1.2. договору об'єм, характер та вартість робіт, передбачених а п.1.1. договору, визначається „Твердою договірною ціною”, погодженої сторонами, що є невідь ємною частиною договору та підставою для здійснення взаємних розрахунків.
Розділом 2 „Строк виконання робіт ті дія договору” встановлено, що виконання робіт, що є предметом договору, здійснюється в строк до 30 листопада 2008р.
Договір діє з моменту підписання та до 31.12.2008р.
Пунктом 3.1. договору встановлено, що вартість всіх робіт, що доручаються субпідряднику по договору визначається сумою 900000грн. в т.ч. ПДВ.
Згідно до п. 3.2. договору оплата за виконані роботи здійснюється після прийняття робіт відповідно акту форми КБ-2в.
Відповідно до п. 3.3. договору оплата виконаних робіт здійснюється за виключенням вартості наданих Підрядником послуг, в розмірі 1% від загальної вартості виконаних робіт.
Пунктом 5.2. договору визначено, що здача-приймання виконаних робіт оформлюється формами КБ-2в, КБ-3, підписаними сторонами.
Як видно з матеріалів справи позивач вимоги договору виконав, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008р. на суму 573580,80грн., актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008р. на суму 68256,00грн., а всього на загальну суму 641836,80грн.
Вказані акти приймання виконаних підрядних робіт за листопад та грудень 2008р. підписані та скріплені печатками сторін без зауважень.
Таким чином, з врахуванням вимог п. 3.3. договору відповідач за виконані підрядні роботи повинен був сплатити позивача 635418,43грн., тобто 641836,80грн. - 1%.
Як видно з матеріалів, позивачем виставлялися рахунки, а саме:
- № 45 від 06.11.2008р. на суму 297845,00грн.;
- № 52 від 30.12.2008р. на суму 67573,40грн.;
- № 30 від 18.08.2008р. на суму 250000,00грн.;
- № 29 від 07.08.2008р. на суму 300000,00грн.
Відповідно до матеріалів справи, відповідач умови договору виконав частково за виконані підрядні роботи розрахувався в загальній сумі 535418,40грн., що підтверджується виписками банку:
- за 03.03.2009р. на суму 27573,40грн., з призначенням платежу - оплата за виконані роботи відповідно рахунку № 52 від 30.12.2008р.;
- за 03.03.2009р. на суму 97845,00грн., з призначенням платежу - оплата за виконані роботи відповідно рахунку № 45 від 06.11.2008р.;
- за 13.01.2009р. на суму 40000,00грн., з призначенням платежу - за виконані роботи з ремонту мосту відповідно рахунку № 52 від 30.12.2008р.;
- за 25.06.2008р. на суму 270000,00грн., з призначенням платежу - аванс на виконання робіт, відповідно рахунку № 29 від 07.08.2008р.;
- за 05.12.2008р. на суму 100000,00грн., з призначенням платежу - оплата за виконані роботи по будівництву мосту, відповідно рахунку № 45 від 06.11.2008р.
Зазначені суми оплати відображені сторонами в акті звірки взаємних розрахунків станом на 23.03.2010р., як оплата за договором № 11-08 від 08.08.2008р., акт звірки підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень.
Таким, чином на час слухання справи за відповідачем облікується заборгованість в розмірі 100000,03грн., що підтверджено матеріалами справи та двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 23.03.2010р., який підписаний та скріплений печатками з обох сторін без зауважень.
Посилання відповідача на той факт, що строк виконання зобов'язань з оплати прийнятих робіт за договором не встановлений, а отже й відсутні підстави для стягнення заборгованості судом до уваги не приймається з огляду на наступне.
Як встановлено судом, позивачем виставлялися рахунки та такі рахунки на оплату виконаних робіт надані самим відповідачем до матеріалів справи, що підтверджує факт отримання останнім рахунків. Крім того, відповідач здійснив часткову оплату виконаних робіт з посиланням на виставленні рахунки. До того ж, наявність дебетового сальдо по договору № 11-08 від 08.08.2008р. відповідач підтвердив підписавши акт звірки взаємних розрахунків станом на 23.03.2010р.
За таких обставин, враховуючи виставлення позивачем рахунків, отримання таких рахунків та їх часткову оплату відповідачем, строк виконання зобов'язань з оплати решти виконаних підрядних робіт наступив остаточно 30.12.2008р.
Як встановлено судом на час слухання справи за відповідачем облікується заборгованість в розмірі 100000,03грн., проте позивачем заявлено до стягнення заборгованість в розмірі 99000,04грн., що менше суми заборгованості та є правом позивача заявлення до стягнення саме такої суми.
За приписами ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 838 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
За змістом ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі робіт за умов, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника - достроково.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів всупереч вищевказаним нормам Цивільного та Господарського кодексу України, умовам Договору відповідач не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 100000,03грн.
Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 100000,03грн. до матеріалів справи не надав, заявлені вимоги не спростував, тому позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 99000,04грн. підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 23507,05грн. за період з січня 2009р. по лютий 2011р. та 3% річних в розмірі 6435,00грн. за період з 01.01.2009р. по 28.02.2011р. на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок індексу інфляції за період з січня 2009р. по лютий 2001р. в розмірі 23507,05грн. суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги позивача, про стягнення індексу інфляції в розмірі 23507,05грн. такими що підлягають задоволенню.
Щодо вимог, позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 01.01.2009р. по 28.02.2011р., то вони підлягають частковому задоволення, оскільки розмір 3% річних за період з 01.01.2009р. по 28.02.2011р. складає 6411,94грн.
Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу, виконані позивачем зобов'язання не оплачені, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Щодо вимог позивача, про стягнення з відповідача витрат за надання юридичних послуг в сумі 2000,00грн., то суд виходить з наступного.
В обґрунтування заявленої суми позивачем до матеріалів справи надано договір № 4/11 від 22.02.2011р. про надання юридичних послуг, який укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Юридична компанія „ВЕЧЕ”.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.
Суду не надана доказів того, що співробітники Товариства з обмеженою відповідальністю „Юридична компанія „ВЕЧЕ” є адвокатом, у зв'язку з чим у задоволенні зазначених вимог суд відмовляє.
З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати в порядку, що передбачений ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 - 85 ГПК України, господарський суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу „Мостобуд-7”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Внедреческе підприємство Мост”, м. Донецьк про стягнення заборгованості по договору № 11-08 в розмірі 99000,04грн., індексу інфляції в розмірі 23507,05грн., 3 річних в розмірі 6435грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Внедренческе підприємство „Мост” (83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 167 „А”, р/р 26005175187580 в ДОФ АКБ Укрсоцбанк, м. Донецьк, МФО 334011, ЄДРПОУ 134765514) на користь Акціонерного товариства закритого типу „Мостобуд-7” (83038, м. Донецьк, вул.. Магдебургська, 2, р/р 260073017147 ПАТ „Банк Національний Кредит”, МФО 320702, ЄДРПОУ 03449858) суму заборгованості по договору № 11-08 в розмірі 99000,04грн., індекс інфляції в розмірі 23507,05грн., 3% річних в розмірі 6411,94грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 1289,19грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 235,95грн.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Мартюхіна Н.О.