06 квітня 2011 р. № 7/142
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Добролюбової Т.В.,
суддів:Могила С.К.,
Бакуліної С.В.,
Селіваненка В.П.,
Удовиченка О.С.,
розглянувши заяву Міністерства оборони України
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 17.01.2011
у справі№ 7/142
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"
доМіністерства оборони України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаДомоуправління № 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Південного оперативного командування
за участюВійськового прокурора Південного регіону України
про стягнення 165355,81 грн.,
Міністерство оборони України подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 17.01.2011 у справі № 7/142.
Зазначеною постановою Вищого господарського суду України скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 у даній справі, а рішення господарського суду міста Києва від 31.05.2010 залишено в силі. Предметом спору даної справи є стягнення з Міністерства оборони України заборгованості за електричну енергію на загальну суму 165355,81 грн., яка виникла внаслідок відсутності на рахунках Домоуправління № 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Південного оперативного командування коштів для її погашення.
Рішенням господарського суду міста Києва від 31.05.2010 у справі № 7/142 позов задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача 165355,81 грн. боргу, а також 1653,55 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, Вищий господарський суд України підтримав його висновки про те, що Домоуправління № 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Південного оперативного командування є складовою структурою Збройних Сил України, якій надано право на здійснення господарської діяльності. З огляду на статтю 5 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" на Міністерство оборони України може бути покладено відповідальність за зобов'язаннями Домоуправління № 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Південного оперативного командування як суб'єкта господарської діяльності.
Міністерство оборони України у заяві від 11.02.2011 № 220/660/9 просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 17.01.2011 у цій справі та направити останню на новий розгляд. Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 22.02.2007 у справі № 20-8/223 , від 29.03.2007 у справі № 13/723 та від 08.04.2010 у справі № 27/102 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних відносинах, а саме: положень статті 5 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України", частини п'ятої статті 74 Господарського кодексу України та статті 96 Цивільного кодексу України. Міністерство оборони України вважає, що Домоуправління № 1 самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями відповідно до частини п'ятої статті 74 Господарського кодексу України та статті 96 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Як зазначено в абзаці третьому пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 11.10.2010 № 2 “Про деякі питання практики застосування розділу XII2 Господарського процесуального кодексу України”, ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів визнає необхідним відмовити в допуску справи № 7/142 до провадження Верховного Суду України з таких підстав.
Як вбачається зі змісту резолютивних частин постанов Вищого господарського суду України від 29.03.2007 у справі № 13/723 та від 22.02.2007 у справі № 20-8/223, на які посилається заявник як на доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних відносинах, судові рішення, прийняті судами попередніх інстанцій, скасовано, а справи направлено на новий розгляд до відповідних судів першої інстанції.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 11.10.2010 № 2 прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору зі справи, а тому відповідні постанови не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому розділом XII2 Господарського процесуального кодексу України, і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 цього Кодексу.
У постанові від 08.04.2010 у справі № 27/102 за позовом прокурора м. Стрия в інтересах держави в особі КП "Стрийтеплоенерго" до Військової частини А2847, Самбірської КЕЧ району, Будинкоуправління № 1 Самбірської КЕЧ району, Державного казначейства України в м. Стрий предметом спору є стягнення заборгованості за теплову енергію на підставі укладеного між позивачем та військовою частиною договору.
Рішенням господарського суду Львівської області від 27.01.2009 у цій справі вимоги прокурора задоволені частково: стягнуто з Військової частини на користь КП "Стрийтеплоенерго" суму основного боргу, індекс інфляції, 3% річних, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позовних вимог відмовлено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2009 зазначене рішення суду першої інстанції змінено в частині пунктів 2, 3 та стягнуто з Будинкоуправління №1 Самбірської КЕЧ району на користь КП "Стрийтеплоенерго" суму основного боргу, індекс інфляції та 3% річних. Залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції, Вищий господарський суд України погодився з її висновками про наявність підстав для стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, 3% річних і індексу інфляції саме з Будинкоуправління №1 Самбірської КЕЧ району, оскільки об'єкти опалення, які знаходяться на балансі Самбірської КЕЧ району, передані йому по акту прийняття-передачі основних засобів в експлуатацію
Аналізуючи постанову від 08.04.2010 у справі № 27/102 та постанову Вищого господарського суду України від 17.01.2011 у справі № 7/142, про перегляд якої заявляє Міністерство оборони України, колегія суддів дійшла висновку, що предмети спору в зазначених справах є подібними, однак при розгляді даних справ судом встановлені та враховані різні фактичні обставини. Тобто, відсутні ознаки, визначені статтею 11116 Господарського процесуального кодексу України в якості підстав для допуску справи № 7/142 до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 11116, 11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Відмовити Міністерству оборони України у допуску справи № 7/142 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяТ. Добролюбова
Судді:С. Могил
С. Бакуліна
В. Селіваненко
О. Удовиченко