07 квітня 2011 р. № 8/54
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДобролюбової Т.В.
суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.
розглянувши у судовому засіданні за участю представників
позивача
відповідача
матеріали
касаційної скарги Радь І.І. -дов. від 01.07.10
Паш В.Ю. -дов. від 06.04.11
Закритого акціонерного товариства "Ужгородський механічний завод"
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 17.01.11
у справі№8/54
за позовомКомунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода"
доЗакритого акціонерного товариства "Ужгородський механічний завод"
простягнення 112617,80 грн.
Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Ужгородський механічний завод" про стягнення з нього 112617,80 грн. плати за бездоговірне скидання стічних вод до каналізаційної системи міста Ужгорода за період з травня 2007 року до січня 2010 року. Позов обґрунтований приписами пункту 2.1 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.02 №37, положеннями Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №65 від 01.07.94, Правил приймання промислових стічних вод в каналізаційну мережу міста Ужгорода, затверджених рішенням Ужгородської міської ради №13 від 20.11.90, статей 174, 193 Господарського кодексу України, статей 509, 525, 526 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.11.10 (суддя Русняк В.С.) позов задоволено. Суд установив факт бездоговірного скиду стічних вод у місцеву каналізацію, що за приписами пункту 2.1 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.02 №37, є підставою для стягнення з відповідача п'ятикратної вартості плати за такий скид.
Львівський апеляційний господарський суд постановою від 17.01.11 (судді: Якімець Г.Г., Зварич О.В., Юрченко Я.О.) перевірене рішення суду першої інстанції залишив без змін з тих же підстав.
Закрите акціонерне товариство "Ужгородський механічний завод" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати, як ухвалені з порушення норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник наголошує на порушенні судами приписів статті 218, 219 Господарського кодексу України, пункту 6.6 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.02 №37. Заявник вказує на те, що договір на приймання стічних вод до комунальної каналізації міста не був укладений саме з вини позивача, що, на думку скаржника, свідчить про відсутність підстав для стягнення з відповідача п'ятикратної плати за бездоговірне скидання стічних вод.
У судовому засіданні від Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому підприємство просить залишити без змін судові акти у справі, а касаційну скаргу -без задоволення.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Господарськими судами першої і апеляційної інстанцій в ході розгляду справи установлено та підтверджено матеріалами справи, що Закрите акціонерне товариство "Ужгородський механічний завод" упродовж травня 2007 року до січня 2010 року здійснювало скид промислових та інших стічних вод у систему каналізації міста Ужгорода без відповідного договору. При цьому, договір на приймання стічних вод до комунальної каналізації між сторонами у справі був укладений лише 22.01.10. Судами також установлено, що за спірний період відповідачем скинуто 10154 м3 промислових та інших стічних вод до комунальної каналізації м. Ужгорода. Загальний обсяг плати за скинуті відповідачем стічні води упродовж спірного періоду розрахований відповідно до пункту 2.1 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затверджена наказом Держбуду України 19.02.02 №37, виходячи з об'єму скинутих стічних вод і діючих тарифів, та становить 141044,50 грн. Відповідач за скид стічних вод та водовідведення за період з липня 2007 року до березня 2010 року розрахувався частково в розмірі 28426,70 грн., а відтак, як встановили суди, сума заборгованості становить 112617,80 грн. Позивач надсилав відповідачу вимогу-претензію від 26.05.10 №418 про сплату коштів за скидання стічних вод до каналізаційної мережі м. Ужгород за відсутності відповідного договору, яка останнім залишена без задоволення. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Ужгородський механічний завод" 112617,80 грн. п'ятикратного розміру плати за бездоговірне скидання стічних вод до каналізаційної системи міста. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для їх задоволення. Єдиний на території України порядок встановлення та стягнення плати за скиди промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів встановлений Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.02 №37, яка поширюється на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (підприємства). Пунктом 2.1 названої Інструкції передбачено, що підприємства, які здійснюють скид та не мають договору (або при закінченні строку його дії), сплачують водоканалу в п'ятикратному розмірі встановленого тарифу за весь обсяг скинутих за час відсутності договору стічних вод відповідно до місцевих Правил приймання. Пунктом 2.4 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.02 №37 встановлено, що підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги. При цьому згідно з пунктом 6.1 вказаних Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації здійснюється за договорами. Відповідно до пункту 21.1 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №65 від 01.07.94, кількість стічних вод, що надходять до каналізації, визначається за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу або місцевих джерел, згідно з показниками водолічильників, а в разі відсутності останніх -за діючими нормами водоспоживання та іншими видами взаємних розрахунків з абонентами згідно з пунктом 21.2 цих Правил. В той же час, згідно з пунктами 3.1, 3.6 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.08, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку; оплата споживачами за скид промислових стічних вод здійснюється згідно з Інструкцією. Пунктами 5.21, 5.23 зазначених Правил передбачено, що зняття показів засобів обліку здійснюється представником виробника у присутності споживача або самим споживачем. Розрахунки за використану воду згідно з показами засобів обліку здійснюються з моменту опломбування їх з'єднувальних частин до вузла обліку представником виробника. В ході розгляду справи господарськими судами було установлено, що працівниками позивача щомісячно здійснювались зняття контрольних показників водомірного вузла в присутності представників відповідача, які забезпечували доступ до таких вузлів. Водночас установлено судами і те, що за період з травня 2007 року до травня 2008 року обсяг скидів стічних вод відповідачем визначався на підставі показів електронного витратоміра встановленого відповідачем на власній КНС для обліку загального об'єму стоків, а нарахування плати за відведення дощових і снігових стічних вод здійснювалось у відповідності до наданих відповідачем даних про площу твердого покриття (1600 кв.м), стоки з якої відповідач не зміг переключити на власну КНС та довідок гідрометеобюро про кількість опадів, з урахуванням показів водоміра на власній свердловині з метою визначення розміру господарсько-побутових стоків. З травня 2008 року кількість стоків визначалась на підставі електронного витратоміра, встановленого відповідачем на власній КНС, для обліку загального об'єму стоків, з урахуванням показів водоміра на власній свердловині, з метою визначення окремо розміру господарсько-побутових стоків. Щомісячне зняття показів лічильників фіксувалось у відомостях знімання показів лічильників, періодично проводились контрольні перевірки показів витратомірів, що підтверджується копіями відомостей показників лічильників та актів обстежень. Відповідно до пункту 1.5 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.02 № 37, на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту, у яких установлюються допустимі концентрації для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію. Пунктом 1.6 цих Правил передбачено, що Місцеві Правила приймання згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України. Місцевими правилами, затвердженими рішенням Ужгородської міської ради №13 від 20.11.90 визначено, що скидання промислових стічних вод в систему каналізації міста дозволяється тільки при наявності дозволу та договору на скидання та приймання стічних вод, укладеного з каналізаційно-водопровідним підприємством. Між тим, як вже зазначалося і це було установлено судами, відповідач з травня 2007 року до січня 2010 року без відповідного договору здійснював скид промислових та інших стічних вод у систему каналізації міста Ужгорода, що за приписами пункту 2.1 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів є підставою для стягнення з нього п'ятикратного розміру встановленого тарифу за весь обсяг скинутих за час відсутності договору стічних вод відповідно до місцевих Правил приймання. Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами попередніх інстанцій. Згідно з приписами частини 2 цієї статті Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази, додатково перевіряти їх. Враховуючи установлений судами факт бездоговірного скидання відповідачем промислових і інших стічних вод до комунальної каналізації міста, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про підставність стягнення з відповідача п'ятикратної вартості плати за такий скид, а відтак, і задоволення позову. Довід скаржника про те, договір на приймання стічних вод до комунальної каналізації міста не був укладений саме з вини позивача, що унеможливлює застосування до відповідача відповідальності за бездоговірне скидання стічних вод, не може бути підставою для скасування постанови у справі, позаяк він був предметом розгляду судом апеляційної інстанції та обґрунтовано відхилений ним. Інші доводи касаційної скарги також не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки не спростовують встановленого судами. За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги скаржника.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.11 у справі №8/54 залишити без змін.
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Ужгородський механічний завод" залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
С у д д і Т.Гоголь
В.Швець