29.09.06
Справа № 8/339-06.
За позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», м. Київ
до відповідача Державного підприємства «Краснопільське лісове господарство»,
Краснопільський район Сумської області
про стягнення 14540 грн. 00 коп.
Суддя КІЯШКО В. І.
Представники сторін:
Від позивача не прибув
Від відповідача Басараб В.І.
За участю секретаря судового засідання Моїсеєнко Т.М.
Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача 14540 грн. штрафу за неправильне зазначення у накладній № 43441962 від 22.01.2006р. маси вантажу, відправленого на станцію Трипілля-Дніпровське у вагоні № 67386631, відповідно до ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України.
Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність та неправомірність.
Представнику позивача роз'яснено вимоги ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його процесуальних прав та обов'язків.
Представник позивача клопотання про ведення аудіо запису судового засідання не подав, тому, відповідно до ст. 81-1 ГПК України, господарський суд здійснює ведення протоколу судового засідання в письмовій формі.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
Відповідно до накладної № 43441962 зі станції Корчаківка, Південної залізниці 22 січня 2006 року на станцію Трипілля-Дніпровське Південно-Західної залізниці відправлено вагон № 67386631 з вантажем - лісоматеріали круглі, відправник - ДП «Краснопільське лісове господарство».
Під час слідування вагону № 67386631 через станцію Ворожба Південно-Західної залізниці, працівниками залізниці було проведено перевірку кількості та маси вантажу вищевказаного вагону. За результатами перевірки, як зазначає позивач, було виявлено, що маса вантажу була на 31360 кг. більшою за масу, яку було вказано у накладній № 43441962, та на 8360 кг. більше вантажопідйомності вагону, що, явилось підставою для нарахування штрафу відправнику в розмірі 14540 грн.
Разом з тим, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню виходячи з наступного:
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, залізниця має право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у залізничній накладній.
25 січня 2006р. під час слідування вагону № 67386631 з вантажем - лісоматеріали круглі, відправником якого являється відповідач, зі станції Корчаківка Південної залізниці на станцію Трипілля-Дніпровське Південно-Західної залізниці, на станції Ворожба було відокремлено вагон № 67386631. По даному факту працівниками станції Ворожба було складено акт загальної форми № 36-1 від 25.01.2006р., згідно якого після проходження потягу № 3415 через тензометричні ваги виявлено брутто 100 тон.
26 січня 2006 року, як зазначає позивач, на підставі акта загальної форми № 36-с від 25.01.2006р., було здійснено відвантаження вагону № 67386631 силами та засобами відправника на його автомобіль марки Урал, державний № 041-13СВ, про що складено акт загальної форми № 17. Фактично було відвантажено 8460 кг.
Акт загальної форми № 17 від 26.01.2006р. було складено у присутності таких осіб: ст. п/сд: Стецюра Л.В., ДСМ Філенко С.В., бригадир ПКО Сафін С.М., о/у БППГ - Руденко А., начальник нижнього складу Клименко В.В., посвідчення № 111, майстер Никитенко Ю.П. Відповідно до примітки № 3 до акту, акт загальної форми підписують особи, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акту.
Проте у судовому засіданні присутній Клименко В.В., прізвище якого було вказано в акті № 17 від 26.01.2006р. як начальника нижнього складу відправника, пояснив, що він не був присутнім на станції Ворожба Південно-Західної залізниці 26.01.2006р. під час приймання вагону і ніякого акту загальної форми № 17 від 26.01.2006р. не підписував, що підтвердив довідкою ДП «Краснопільське лісове господарство» № 584 від 29.08.2006р., про те, що 26 січня 2006 року Клименко В.В. у відрядженні не знаходився. Крім цього, як пояснив бригадир ПКО станції Ворожба Сафін С.М., що дійсно, при складанні акту загальної форми № 17 від 26.01.2006р. не було начальника нижнього складу ДП «Краснопільське лісове господарство» Клименка В.В., а був присутній майстер ДП «Краснопільське лісове господарство» Нікітенко Ю.П. з посвідченням № 111 начальника нижнього складу Клименка В.В., але в акті загальної форми № 17 від 26.01.2006р. було вказано про присутність при прийманні вагону двох представників відповідача, а саме: Клименко В.В. та Нікітенко Ю.П., що не відповідає дійсності.
Суд встановив, що Нікітенко Ю.П. згідно наказу № 36-к від 07.04.2001р. був прийнятий на підприємство відповідача і працював приймальником лісопродукції нижнього складу, а не майстром, як це вказано в акті.
Крім того, у вищевказаних актах загальної форми та в комерційному акті № АШ 631169/1 від 26.01.2006р., на які посилається позивач в підтвердження своїх вимог, вказано лише тип ваг, без зазначення номеру, під яким ваги занесені до Держреєстру ЗВТ України, номеру та дати видачі сертифіката відповідності, заводського номеру та заводу виробника, що викликає сумнів у відповідності дійсної маси вантажу вагону № 67386631 та маси, яку було зазначено в актах станції Ворожба Південно-Західної залізниці.
Розглянувши матеріали справи та враховуючи вищевикладені обставини, суд встановив, що вищевказані акти складені з порушенням вимог чинного законодавства України та не відповідають фактичним обставинам справи, а тому не можуть бути належними доказами в підтвердження вимог позивача.
Відповідно до ст.. 29 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998р., обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми, а згідно примітки № 2 акту загальної форми-1 (форма ГУ-23), за загальною формою складаються акти, якщо немає потреби складати комерційний акт або акт іншої спеціальної форми.
Таким чином суд вважає, що позивач при поданні позовної заяви не надав суду належним чином підтверджені докази, які б явились підставою для стягнення штрафу з відповідача, тому суд відмовляє у позові, а згідно ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі вищевиклаленого, керуючись ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У позові - відмовити повністю.
СУДДЯ В. І. КІЯШКО