33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"29" березня 2011 р. Справа № 5019/305/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ольвія"
до відповідача Закритого акціонерного товариства "Рівнеагроспецмонтаж №8"
про стягнення 8 282 грн. 20 коп.
Суддя Войтюк В.Р.
В засіданні приймали участь:
Від позивача : Похилюк Т.С. дов. № 14 від 24.02.11 р.
Від відповідача : не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ольвія" звернулось до господарського суду з позовною заявою у якій просить стягнути з Закритого акціонерного товариства "Рівнеагроспецмонтаж № 8" 5 000 грн. заборгованості, 455 грн. 00 коп. інфляційних та 2 827 грн. 20 коп. штрафу.
Представник у судовому засіданні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач відзиву на позов не подав, участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив. Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст. 22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд Рівненської області прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення , з огляду на таке.
1 грудня 2009 року між ТЗОВ фірма «Ольвія» та ЗАТ «Рівнеагроспецмонтаж № 8»укладений договір № 1 про поставку товарів, згідно якого відповідач зобов'язався провести оплату за отриманий товар до 20 грудня 2009 року, що також підтверджується гарантійним листом від 01 грудня 2009 року.
03 грудня 2009 року по товарно-транспортній накладній № 182 через ОСОБА_1 по довіреності № 29 від 01.12.2009 року відповідачу відпущено будівельних та господарчих товарів на суму 7200 грн.00 коп.
Повторно, по накладній № 183 від 08.12.2009 року через ОСОБА_1 по довіреності № З0 від 08.12.2009 року ЗАТ «Рівнеагроспецмонтаж № 8»отримано аналогічних товарно-матеріальних цінностей в розмірі 3876 грн.00 коп.
Також, 14 січня 2010 року по накладній № 11 від 14.01.2010 року відповідач по довіреності № 1 від 04.01.2011 року через ОСОБА_1 одержано від ТЗОВ фірма «Ольвія»товарно-матеріальних цінностей в розмірі 3060 грн.00 коп.
Відповідно, 13 квітня 2010 року оплачено частина вартості отриманих товарів в сумі 7136 грн. 00 коп. та 5 травня 2010 року на суму 2000 грн. 00 коп.
Станом на день вирішення спору за ЗАТ «Рівнеагроспецмонтаж № 8» рахується заборгованість в розмірі 5000 грн. 00 коп.
2 березня 2010 року для досудового врегулювання господарського спору відповідачу було направлено претензію з вимогою провести оплату за отримані будівельні матеріали, однак в порушені вимог ст.8 ГПК України, відповідач претензію залишив без відповіді та провів лише часткову оплату.
Відтак, позов у частині стягнення основної заборгованості у розмірі 5000 грн. підлягає задоволенню.
Проте, позивач крім основного боргу просить стягнути на підставі указаного вище договору штраф у розмірі 20% від суми боргу, а саме 2827,50 грн. та інфляційні у розмірі 455 грн.
Разом з тим, судом установлено лише факт отримання товару, проте докази поставки його саме за договором і на його умовах - відсутні. У договорі не обумовлено який саме товар поставляється, асортимент, графік не визначений.
Таким чином, на думку суду, товар поставлявся у позадоговірному порядку, а тому підстави для стягнення штрафу відсутні.
При визначенні розміру інфляційних суд враховує, що гарантійний лист від 01.12.09 р. щодо погашення заборгованості неконкретизований і у ньому не йдеться про отриманий відповідачем товар, а відтак зобов'язання оплати виникло після пред'явлення претензії. Згідно уточненого розрахунку пеня складатиме 462,22 грн.
Відповідно до вимог ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст.525 цього ж Кодексу, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судові витрати по справі слід покласти на сторони пропорційно задоволених вимог згідно ст.49 ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задоволити частково.
2.Стягнути з закритого акціонерного товариства "Рівнеагроспецмонтаж № 8" м.Рівне вул.Курчатова, 53, код ЄДРПОУ 01353686 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ольвія" м.Рівне, вул.Костромська, 25, код ЄДРПОУ 21081971 - 5000 грн., 462,22 грн. інфляційних, 71 грн. державного мита та 146 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У решті позову відмовити.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Войтюк В.Р.
Повний текст рішення складений " 04 " квітня 2001 року