Справа №1-н-1/11
25 березня 2011 року Знам”янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
В складі: головуючого судді Попової Н.І.
при секретарі Зеленській Т.В.
з участю прокурора Максюти А.В.
з участю захисника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам”янка постанову відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел.Знам»янка Кіровоградської області, українця, громадянина України, учня 8 класу Знам”янської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів №6, мешкаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,
про застосування до малолітнього примусових заходів виховного характеру,-
ОСОБА_2 скоїв суспільно небезпечне діяння за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднана з проникненням у житло та інше приміщення, тобто злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, за наступних обставин:
На початку березня 2010 року, точний час досудовим слідством встановлено не було, приблизно о 19.00 годині ОСОБА_2, який не досяг віку з якого можлива кримінальна відповідальність, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло і реалізуючи його, проник на територію домоволодіння, яке належить ОСОБА_3 та розташоване в АДРЕСА_2, після чого шляхом розбиття віконного скла в коридорі, проник у середину будинку, звідки таємно викрав металеву духовку вартістю 150,00 грн., кути металеві довжиною 8 метрів вартістю 160,00 грн., замок накладний дверний вартістю 18,00 грн., трубу металеву довжиною 2 метри, вартість якої складає як металобрухту 9,17 грн. Після чого ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник і викраденим розпорядився на свій розсуд, чим заподіяв ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 337,17 грн.
Крім того, наступного дня, після першого скоєння викрадення майна ОСОБА_3, на початку березня 2010 року, точний час досудовим слідством встановлено не було, приблизно о 12.00 годині ОСОБА_2, маючи єдиний умисел направлений на заволодіння майном ОСОБА_3 та реалізуючи його, проник на територію її домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_2, після чого через отвір у вікні проник у середину будинку, звідки таємно викрав 1 банку фарби вартістю 48,00 грн. Після чого ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник і викраденим розпорядився на свій розсуд, чим заподіяв ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 48,00 грн.
Крім того, 20.10.2010 року в період з 08.00 години по 09.30 годин ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення, і реалізуючи його, проник на територію домоволодіння ОСОБА_4, яке розташоване в АДРЕСА_3, після чого шляхом вільного доступу через незачинені двері проник в сарай, звідки таємно, повторно, викрав 30 метрів двожильного кабелю від зварювального апарату вартістю 240,00 грн. Після чого ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник і викраденим розпорядився на свій розсуд, чим заподіяв ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 240,00 грн.
Будучи допитаним в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в скоєнні суспільно небезпечного діяння визнав в повному обсязі і пояснив суду, що все відбувалось саме так, як вказано в постанові. Також зазначив, що його батько помер і він проживає з матір»ю та вітчимом. Спочатку відносини в сім»ї були нормальними, через деякий час вітчим почав ставитись до нього агресивно, бив його, і тому він почав тікати з дому, де не з»являвся на протязі 2-3 тижнів. Ночував у друзів, та у знайомих і родичів матері. В школу у цьому навчальному році він не ходив 5 місяців. Крадіжки скоював для того, щоб себе прокормити.
Законний представник ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 є її сином, і з тих пір, як вона почала проживати зі своїм співмешкацем, то відносини між ними та її сином були нормальні, він ходив до школи. Через деякий час він почав приходити додому пізно, і коли його сварили за це, то він дуже ображався, загалом на вітчима, який іноді міг його вдарити. Крім того, він потрапив під вплив поганого оточення, і тому почав так себе вести, тікав з дому, де не з”являвся тривалий час, перестав ходити до школи. Зазначає, що з урахуванням того, що її син веде поганий спосіб життя, вона не зможе його контролювати в подальшому.
Представники кримінальної міліції у справах дітей Знам”янського МВ УМВС України в Кіровоградській області та служби у справах дітей виконавчого комітету Знам”янської міської ради Кіровоградської області в судовому засіданні не заперечували проти направлення ОСОБА_2 у спеціальний навчально-виховний заклад, так як він до школи не ходить, тікає з дому, матір з ним не справляється, крім того він схильний до крадіжок.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти направлення ОСОБА_2 у спеціальний навчально-виховний заклад, вважаючи, що він може виправитись, тому його необхідно передати під нагляд матері, з якою він бажає жити.
ОСОБА_2 не заперечував проти того, щоб його направили до спеціального навчально-виховного закладу.
Прокурор в судовому засіданні підтримав постанову про закриття кримінальної справи та застосування до ОСОБА_2 примусових заходів виховного характеру, вважає, що для його виправлення та перевиховання ОСОБА_2 необхідно направити у спеціальний навчально-виховний заклад строком на 2 роки.
З урахуванням вищевикладеного, думки прокурора, особи, яка скоїла суспільно небезпечне діяння, захисника, те, що ОСОБА_2 на момент скоєння суспільно небезпечного діяння не досяг віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, а також з урахуванням його особи, те, що раніше він до кримінальної відповідальності не притягувався, характеризується негативно, перебуває на профілактичному обліку в кримінальній міліції у справах дітей як особа, яка схильна до бродяжництва та скоєння крадіжок, а також те, що його мати раніше була засуджена за злісне невиконання встановлених законом обов»язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки, і, з її слів, вона в подальшому не зможе займатись вихованням свого сина, а також того, що скоєний ним злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, і в його скоєнні ОСОБА_2 щиро розкаявся, суд вважає за необхідне згідно до ст.105 КК України застосувати до нього примусові заходи виховного характеру у виді направлення до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправленя строком на 3 роки.
Крім того, враховуючи особу ОСОБА_2, те, що він схильний до бродяжництва та скоєння крадіжок, постійно тікає з дому, де не з»являється на протязі тривалого часу, не відвідує школу на протязі 5 місяців, що свідчить про його небажання вчитись, характеризується негативно, а також з метою забезпечення виконання постанови суду про застосування до ОСОБА_2 примусових заходів виховного характеру у виді направлення до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправленя строком на 3 роки, суд вважає, що є достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 буде займатись протиправною діяльністю, тому ОСОБА_2 необхідно помістити в Кіровоградський приймальник-розподільник для неповнолітніх тимчасово, строком на 30 діб.
Керуючись ч.2 ст.97, ст.105 КК України, ст.ст.447- 449 КПК України, суд,-
За скоєння суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.3ст.185КК України до неповнолітнього ОСОБА_2, який не досяг віку з якого можлива кримінальна відповідальність, застосувати примусові заходи виховного характеру у виді направлення до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків - професійне училище соціальної реабілітації, строком на 3 роки.
З метою забезпечення виконання постанови суду помістити ОСОБА_2 в Кіровоградський приймальник-розподільник для неповнолітніх тимчасово, строком на 30 діб.
Копію постанови для виконання в частині поміщення ОСОБА_2 в Кіровоградський приймальник-розподільник для неповнолітніх направити до КМСД Знам”янського МВ УМВС України в Кіровоградській області.
На постановупротягом 7діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області.
Суддя Знам”янського міськрайонного суду Н.І. Попова