ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 61/4305.04.11
За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Соді Ком»
До:Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімчистка «Ювілейна»
Про: стягнення 73 264 грн. 95 коп.
Суддя Івченко А.М.
Представники
Позивача:Бондарчук В.С. -дов. № 11 від 06.09.2011;
Відповідача:Безух О.В. -дов. № 78 від 23.11.2010
В судовому засіданні 05.04.2011 оголошено вступну та резолютивну частину рішення
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Соді Ком»до Відкритого акціонерного товариства «Хімчистка «Ювілейна»про стягнення заборгованості 73 264 грн. 95 коп. відповідно до договору № 29/05-08.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2010 порушено провадження у справі № 61/43, розгляд справи призначено на 30.11.2010.
В судовому засіданні 30.11.2010 відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 07.12.2010.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2010 на підставі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України по справі № 61/43 за клопотанням позивача призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; провадження у справі № 61/43 на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України зупинено до проведення експертизи та отримання висновку експерта.
На адресу Господарського суду міста Києва надійшов лист від Київського науково-дослідного Інституту судових експертиз № 11767/10-15 від 28.01.2011 щодо забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Соді Ком»попередньої оплати експертизи, яка відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 07.12.2010 була покладена на Товариство з обмеженою відповідальністю «Соді Ком».
01.02.2011 Господарським судом міста Києва на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Соді Ком»було направлено лист щодо забезпечення оплати експертизи.
21.03.2011 до Господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулись матеріали справи № 61/43 в зв'язку з нездійсненням Товариством з обмеженою відповідальністю «Соді Ком»станом на 10.03.2011 попередньої оплати дослідження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2011 поновлено провадження по справі та призначено її розгляд на 05.04.2011.
Відповідно до інформаційного листа Вищого Господарського суду України від 27.11.2006 № 01-8/2651 у разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони від оплати ви трат, пов'язаних з проведенням с удової експертизи, господарський суд розглядає справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судовому засіданні 05.04.2011 складений протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, господарський суд, -
29.05.2008 між позивачем (виконавцем) та відповідачем (замовником) було укладено договір №29/05-08 (надалі -договір), відповідно до п.1.1 якого виконавець за дорученням замовника зобов'язується виконати роботи з комплексного ремонту належного йому приміщення згідно переліку, визначеного замовником у опитувальному листі, що підписується сторонами та є невід'ємною частиною даного договору (додаток №1). Виконавець виконує: загально будівельні роботи на визначеному замовником об'єкті.
Відповідно до п.1.2 договору, замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані робити згідно актів приймання виконаних робіт.
Згідно п.1.3 договору, за погодженням сторін підписується дефектний акт приміщення. Згідно дефектного акту вартість загальнобудівельних робіт може змінитися. В цьому випадку сторони погоджують кошторис на додаткові роботи. Кошторис на додаткові роботи оформлюється як додаток до цього договору.
Після закінчення робіт по даному договору сторони складають акт виконаних робіт, який є підставою для повних розрахунків між Сторонами. Підписаний сторонами акт виконаних робіт стає невід'ємною частиною даного договору як додаток № 4 (п.2.3 договору).
У випадку мотивованої відмови «Замовника»від прийняття робіт сторони складають акт, в якому викладають перелік необхідних доробок (п.2.4 договору).
Згідно п.3.1 договору, замовник сплачує роботи в наступному порядку: авансові внески на закупку будівельних матеріалів (за вимогою виконавця), повний розрахунок після прийняття та підписання замовником акта виконаних робіт.
При змінах до переліку робіт сторони складають додаткові кошториси, що стають невід'ємними частинами даного договору; оплата робіт по додаткових кошторисах виконується у вигляді 50% авансу і повного розрахунку по завершенні робіт, вказаних у додатковому кошторисі (п.3.3 договору).
Так, сторонами згідно договору було підписано та скріплено печатками довідки про вартість виконаних підрядних робіт та акти приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 98 478 грн. 60 коп., а саме: без номеру за червень 2008 року на суму 67 467 грн. 00 коп., без номеру за липень 2008 року 31 011 грн. 60 коп.
Відповідачем були оплачені виконані позивачем роботи в сумі 98 478 грн. 60 коп., що підтверджується матеріалами справи.
Також, позивачем було складено довідку про вартість виконаних підрядних робіт та акт приймання виконаних підрядних робіт без номеру за серпень-листопад 2008 року на загальну суму 56 900 грн. 40 коп., однак відповідач вказані документи не підписав.
Позовні вимоги позивача полягають в стягненні з відповідача вартості виконаних робіт, як стверджує позивач в розмірі 56 900 грн. 40 коп., а також інфляційних втрат в розмірі 13 143 грн. 99 коп., трьох відсотків річних в розмірі 3 220 грн. 56 коп.
Відповідач у своєму відзиві наголосив, що замовлені та виконані позивачем роботи фактично оплачені відповідачем, заборгованість відповідача перед позивачем за договором відсутня.
Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язується прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Так, відповідач направляв позивачу листи, якими відповідач повідомив про те, що за фактично зроблені роботи він з позивачем розрахувався, що відповідач також зазначив у своєму відзиві. В матеріалах справи також міститься лист №06 від 20.01.2010, в якому відповідач повідомив про рішення його комісії щодо існування боргу 1 421 грн. 51 коп. без зазначення по яких саме договорах та актах (тільки номери), однак докази відношення даного листа до спірного договору та не підписаного відповідачем акту виконаних робіт без номеру за серпень-листопад 2008 року відсутні.
Згідно із ч. 4 ст. 853 ЦК України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2010 року на підставі клопотання позивача було призначено судову будівельно-технічну експертизу.
Однак, позивач не оплатив проведення експертизи, що підтверджує його відмову для забезпечення її здійснення.
Позивач посилається у своєму позові на статтю 877 ЦК України, та згідно ч.1 ст.877 ЦК України, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Однак, сторонами при укладанні договору не була встановлена ціна договору, не був складений кошторис, додаткові кошториси, як то передбачено договором, не підписані акти виконаних робіт (відповідно до п. 1.2.договору), дефектний акт зі зміною вартості робіт не був підписаний (відповідно до п. 1.3. договору), опитувальний лист (додаток № 1 до договору) позивачем не був наданий.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, доказів щодо обов'язку відповідача оплатити роботи за договором на суму 56 900 грн. 40 коп. та докази здійснення таких робіт.
Згідно із статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
СуддяА.М. Івченко
Дата підписання рішення 08.04.2011