ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 36/9606.04.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві.Ай.Пі. Сервіс
Трейд»
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення 616 703, 90 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від позивача Онопко В.О. -дов . №б/н від 09.02.2011р.
Від відповідача ОСОБА_1
На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві.Ай.Пі. Сервіс Трейд»про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 616 703, 90 коп., із яких: 372 049, 40 грн. основний борг, 226 950, 13 грн. пеня за прострочку платежу, 3 752, 28 грн. -3% річних, 8 952, 09 грн. -інфляційні, 5000 грн. -збитки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2011р. порушено провадження у справі № 36/06, розгляд справи призначено на 30.03.2011р.
Відповідач проти задоволення позову заперечував частково, посилаючись на те, що відповідачем сума основного боргу в розмірі 77 440, 71 грн. сплачена позивачу 19.11.2010р., а тому позивачем не вірно визначений розмір основного боргу та нарахування пені, 3% річних та інфляційних.
В судовому засіданні 30.03.2011р. оголошувалась перерва до 06.04.2011р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 06.04.2011р. представником позивача надана заява про часткову відмову від позовних вимог та уточнення позову.
Відповідно до даної заяви позивач просить стягнути з відповідача 294 608, 69 грн. основного боргу, 18 130, 37 грн. -пені, 3 207, 23 грн. -3% річних, 8 503, 33 грн. -інфляційні, 5000 грн. -збитків. В частині позовних вимог в сумі 287 254,28 грн. позивач відмовився позовних вимог та просив провадження по справі припинити.
В судовому засіданні 06.04.2011р. відповідач позовні вимоги, що уточненні позивачем, визнав в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд -
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ві.Ай.Пі. Сервіс Трейд»(далі позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі відповідач) 13.07.2010р. був укладений договір купівлі -продажу товарів №1/07.
Згідно п.1.1 договору позивач зобов'язувався передати у власність відповідача товар належної якості та в асортименті, що вказані в видаткових накладних, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити товар.
На виконання умов даного договору позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 372 049,40 грн., що підтверджується видатковою накладною №ВН- 0000003 від 14.07.2010р.
Відповідно до п. 1.4договору відповідач зобов'язаний оплатити товар позивачу після отримання коштів за продаж цього товару від клієнтів покупця, але у будь -якому разі у строк не пізніше 90 календарних днів з дати, вказаної у видатковій накладній.
Всупереч умовам договору, відповідачем була здійснена часткова оплата отриманого товару в сумі 77 440, 71 грн., що підтверджується банківською випискою, що долучена до матеріалів справи.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
При розгляді справи судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором обов”язку по оплаті вартості товару не виконав в повному обсязі, на час подання позову та порушення провадження у справі заборгованність відповідача перед позивачем становила 294 608, 69 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він зобов'язання за договором купівлі - продажу від 13.07.2010р. №1/7 виконав своєчасно та в повному обсязі, відповідно до умов договору. Відповідач доказів належного виконання умов договору купівлі -продажу від 13.07.2010р. №1/7 в частині повної оплати вартості отриманого товару суду не надав, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 294 608 грн. 69 коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за прострочку платежу в сумі 18 130,37 грн., 3% річних в сумі 3 207,23 грн. та інфляційних в сумі 8 503, 33 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. ст. 218 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Сторонами в договорі передбачена відповідальність відповідача за прострочення оплати вартості отриманого товару в розмірі 0,5 % від простроченої суми, але не більше 100% вартості товару (п. 3.2.5 договору).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 18 130, 37 грн. пені підлягає задоволенню з урахуванням Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором .
З огляду на викладене, суд вважає що вимоги позивача в частині стягнення трьох процентів річних в сумі 3 207,23 грн. та 8 503,33 грн. інфляційних обґрунтовані і підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 287 254, 28 грн. провадження по справі підлягає припиненню на підставі п. 4 ч.1 ст. 80 господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою представника позивача від позовних вимог в цій частині.
Позовні вимоги позивача в частині стягнення збитків в сумі 5000 грн. задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
В силу статті ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, згідно зі ст. 225 Господарського кодексу України включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною, матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Частиною 3 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено відшкодування збитків у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, що порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено законом або договором.
Обов'язок відшкодувати збитки є загальною формою цивільно-правової відповідальності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язань.
Таким чином, обов'язок відшкодувати збитки покладається на боржника лише при наявності його вини у невиконанні чи неналежному виконанні зобов'язання, крім випадків, коли чинним законодавством або договором прямо передбачена відповідальність незалежно від вини.
Суд приходить до висновку, що позивачем належними засобами доказування не доведено той факт, що витрати на правову допомогу є збитками в розумінні наведених положень законодавства. Крім того, позивачем не доведено факт, що він дійсно сплатив Касьяненку Д.Л. 5 000,00 грн. за надані юридичні послуги.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч.1 ст. 80, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (02094, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві.Ай.Пі. Сервіс Трейд» (01001, м. Київ, вул. Тампере, 15, кв. 45, 01004, м. Київ, вул. Горького, 26/26, код ЄДРПОУ 36405896) основний борг у розмірі 194 608 (сто дев?яносто чотири тисячі шістсот вісім) грн. 69 коп., 3% річних у розмірі 3 207 (три тисячі двісті сім) грн. 23 коп., 18 130 (вісімнадцять тисяч сто тридцять) грн. 37 коп. пеню за прострочку платежу, 8 503(вісім тисяч п?ятсот три) грн. 33 коп. інфляційні, 2 244 (дві тисячі двісті сорок чотири) грн. 50 коп. державного мита та 85 (вісімдесят п?ять) грн. 90 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині позовних вимог про стягнення 187 254 грн. 28 коп. провадження у справі припинити.
В частині позовних вимог про стягнення 5 000 грн. 00 коп. відмовити.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Повний текст рішення складено
08.04 .2011р.