ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 23/3505.04.11
За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Кодар»
до
відповідач1:державного закладу "Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій ім. Н.К. Крупської Міністерства охорони здоров'я України"
відповідач2:міністерство охорони здоров'я України
за участі:прокуратури Автономної Республіки Крим
провизнання права спільної часткової власності та спонукання до виконання певних дій
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники:
від позивачане з'явився
від відповідача1:не з'явився
від відповідача2:представник Волик Я.В. (довіреність від 20.01.2011 року)
від третьої особи:Лиховид О.С.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кодар»звернулось до Господарського суду Автономної республіки Крим з позовом про визнання права спільної часткової власності та спонукання до виконання певних дій. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач є правонаступником ВАТ «БАМстройпуть»(Російська Федерація), яке 12.05.1998 року уклало з Відповідачем1 договір про будівництво та експлуатацію інвестиційного об'єкту.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 8 квітня 2010 року порушено провадження у справі №2-1/1032-2010 та призначено дату її розгляду у судовому засіданні.
Відповідачами заперечено позовні вимоги повністю з огляду на відсутність у Позивача заявлених до примусового захисту прав.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 8 квітня 2010 року позов задоволено та встановлено за ТОВ «Кодар»частку у розмірі 70 відсотків у праві спільної часткової власності на об'єкт нерухомості -спальний корпус для батьків з дітьми на 100 місць, що розташований на території санаторію ім. Н.К.Крупської Міністерства охорони здоров'я України по вулиці Маяковського, 11/2 у м. Євпаторія. Призначено до виділення в натурі у власність ТОВ "Кодар" частку у розмірі 70 відстотків майна, що знаходиться у спільній частковій власності ТОВ "Кодар" та Дитячого спеціалізованого (спеціального) клінічного санаторію ім. Н.К.Крупської, а саме об'єкт нерухомості - спальний корпус для батьків з дітьми на 100 місць, що розташований на території санаторію імені Н.К.Крупської Міністерства охорони здоров'я України, розташованого по вул. Маяковського, 11/2 у м. Євпаторія.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 2 серпня 2010 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 8 квітня 2010 року залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 1 листопада 2010 року рішення Господарського суду Автономної республіки Крим від 08.04.2010 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.08.2010 року скасовано, а справу передано до господарського суду Автономної республіки Крим на новий розгляд.
Ухвалою Господарського суду Автономної республіки Крим від 22.11.2010 року порушено провадження у справі №5002-5/1032.1-2010 та призначено її до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Автономної республіки Крим від 01.02.2011 року матеріали справи №5002-5/1032.1-2010 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кодар" до Державного закладу "Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій ім. Н.К. Крупської" Міністерства охорони здоров'я України та до Міністерство охорони здоров'я України про визнання права спільної часткової власності на майно та виділення частки майна, що є у спільній частковій власності передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.02.2011 року справу №5002-5/1032.1-2010 прийняв до провадження та призначив їй новий номер 23/35.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
04 квітня 2011 року до господарського суду місті Києва надійшла телеграма від представника Позивача про відкладення розгляду справи.
Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 Господарського процесуального кодексу України).
Зважаючи на закінчення строків розгляду справи, необґрунтованість доводів Відповідача, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 05.04.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
Акціонерне товариство відкритого типу «Бамстройпуть»(Російська федерація, Читинська область, Коларський район, селище Чара) та Відповідач1 уклали 12.05.1998 року договір про будівництво та експлуатацію інвестиційного об'єкту.
Відповідно до пункту 8.1 за умови належної реалізації умов укладеного договору Акціонерне товариство відкритого типу «Бамстройпуть»набуває 70% збудованого спального корпусу. Виділення часток відбувається при прийманні об'єкту.
Таким чином, за умовами статті 8 договору, акціонерне товариство відкритого типу «Бамстройпуть»з моменту прийняття об'єкту та за умови належного виконання своїх зобов'язань за договором мало набути 70 відсотків збудованого корпусу.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
В матеріалах справи відсутні докази виконання акціонерним товариством відкритого типу «Бамстройпуть»своїх зобов'язань за укладеним договором від 12.05.1998 року у тому числі і в частині здійснення своєчасного та у повному обсязі фінансування будівельних робіт.
Крім того, в матеріалах справи також відсутні і докази підписання сторонами договору проміжних (відповідно до пункту 5.2 договору) чи остаточних (відповідно до пункту 5.1) актів прийняття виконаних за договором будівельних робіт.
Частиною другою статті 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Таким чином, акціонерне товариство відкритого типу «Бамстройпуть»мало набути право спільної часткової власності на 70% спального корпусу тільки за умови належного виконання своїх зобов'язань за укладеним договором (відповідно до умов пункту 8.1 договору) та тільки після прийняття об'єкту в експлуатацію та проведення його державної реєстрації (відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України).
В матеріалах справи наявна довідка БТІ міста Євпаторії від 23.04.2010 року, відповідно до якої самовільно збудований спальний корпус для батьків з дітьми на 100 місць має готовність лише 59%.
За умови відсутності доказів належного виконання акціонерним товариством відкритого типу «БАМстройпуть»своїх зобов'язань за укладеним ним з Відповідачем1 договором від 12.05.1998 року та з врахуванням того, що передбачений договором нерухомий об'єкт взагалі не було збудовано та введено в експлуатацію суд встановлює відсутність правових підстав для застосування правових наслідків, встановлених пунктом 8.1 договору про будівництво та експлуатацію інвестиційного об'єкту від 12.05.1998 року.
Статтями 15 та 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого права та інтересу.
Таким чином, для отримання судового захисту особа повинна мати відповідне право та це право повинно бути порушеним.
Вимоги позовної заяви фактично ґрунтуються на юридичному факті правонаступництва російської сторони договору про будівництво та експлуатацію інвестиційного об'єкту від 12.05.1998 року.
Статтею 108 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі зміни організаційно-правової форми (перетворення юридичної особи) до нової юридичної особи усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Відповідно до статті 512 та статті 517 Цивільного кодексу України у випадку правонаступництва боржник у зобов'язанні має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання йому належних доказів переходу прав.
Покладене в основу позову твердження про те, що Позивач є правонаступником однієї з сторін договору від 12.05.1998 року - акціонерного товариства відкритого типу «БАМстройпуть»спростовується наявними у матеріалах справи доказами.
Відповідно до зареєстрованої 24.03.2004 року Євпаторійською міською радою статуту товариство з обмеженою відповідальністю «Кодар»є правонаступником не акціонерного товариства відкритого типу «БАМстройпуть»(російська сторона за договором), а його дочірнього підприємства, яке було зареєстровано виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради 11.12.1992 року.
З протоколу №14 проведених 06.02.2004 року у місті Москва Російської Федерації загальних зборів акціонерів ВАТ «Бамстройпуть»вбачається, що майно від головної організації до її дочірнього підприємства не передавалось а дочірнє підприємство було самостійною господарюючою юридичною особою.
Відповідно до пункту 1.4 зареєстрованого виконавчим комітетом Євпаторійської ради народних депутатів 11.12.1992 року статуту дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Бамстройпуть»- «Кодар»набуло прав юридичної особи з моменту його державної реєстрації. Статут дочірнього підприємства не містить положень, які б визначали його права та обов'язки за укладеними материнською компанією (засновником) цивільно-правовими договорами. Більше того, пунктом 1.11 статуту встановлено, що дочірнє підприємство не відповідає за зобов'язаннями засновника.
Виходячи з наведеного суд встановлює, що дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Бамстройпуть»- «Кодар»(Україна) не є правонаступником відкритого акціонерного товариства «Бамстройпуть»(Росія) за укладеними ним договорами, а відповідно - і товариство з обмеженою відповідальністю «Кодар»не є правонаступником відкритого акціонерного товариства «Бамстройпуть» за укладеними останнім договорами, у тому числі і за договором про будівництво та експлуатацію інвестиційного об'єкту від 12.05.1998 року.
Таким чином, у Позивача не існує права за договором від 12.05.1998 року, яке порушено та яке потребує судового захисту, тобто позов фактично заявлено неналежним позивачем.
Встановивши відсутність у Позивача покладеного в основу позовних вимог порушеного права суд відмовляє у задоволенні позову повністю, оскільки не має процесуальної можливості залучити належного позивача у межах даного судового розгляду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Дата підписання повного тексту: 07.04.2011 року