ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 51/4828.03.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РА Метро-лайт»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «А-РА»
про стягнення 13 898, 08 грн.
Суддя Пригунова А.Б.
Представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 9 400 грн. та пені в розмірі 4 498, 08 грн. відповідно до договору №-1/22/08 розміщення рекламних матеріалів від 22.08.2006 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати відповідно до умов вищезазначеного договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.03.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою з неявкою у судове засідання представника відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.
У дане судове засідання представники сторін не з'явилися, вимог суду у повному обсязі не виконали.
Приймаючи до уваги, що сторони належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, зважаючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників сторін не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Судове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
22.08.2006 р. між сторонами укладено договір № -/22/08 розміщення рекламних матеріалів, за умовами якого, Товариство з обмеженою відповідальністю «РА Метро-Лайт»(далі -розповсюджувач) за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю «А-РА»(далі-рекламодавець) проводить рекламні кампанії в інтересах рекламодавця (його клієнтів) на рекламних місцях, а рекламодавець приймає та сплачує такі послуги розповсюджувача в порядку та на умовах передбачених даним договором.
Відповідно до п. 1.2. договору всі умови проведення кожної рекламної компанії, а саме: адресна програма, період проведення рекламної акції, кількість місць для розміщення, вартість послуг, порядок оплати, а також особливі умови проведення рекламної компанії, погоджуються рекламодавцем та розповсюджувачем у письмових заявках підписаних уповноважених особами сторін.
Згідно з п. 1.5. договору заявка вважається прийнятою до виконання за умови якщо вона буде підписана уповноваженою особою розповсюджувача.
Пунктом 1.6. договору сторони домовились, що передача рекламних матеріалів від рекламодавця до розповсюджувача посвідчується відтисками печаток та підписом уповноважених осіб рекламодавця та розповсюджувача на акті прийомі-передачі, що складається в двох екземплярах.
Відповідно до п. 3.1.7. договору щомісяця, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця, надавати рекламодавцю два підписаних примірники актів виконаних робіт по розміщенню матеріалів для підписання рекламодавцем.
Згідно з п. 3.1.8. договору в акті виконаних робіт повинні бути вказані: реквізити заявки на підставі якої здійснювалось розміщення реклами, вартість послуг розповсюджувача.
Відповідно до п. 5.1. договору оплата за бронювання рекламних місць та розміщення рекламного матеріалу здійснюється по цінам та в порядку, визначеним сторонами в узгоджених заявках, які є невід'ємними додатками до цього договору на підставі рахунків-фактур, які виставляються розповсюджувачем згідно з зазначеними заявками.
Згідно з п.6.3. договору у випадку несвоєчасної оплати рекламодавцем наданих розповсюджувачем послуг, рекламодавець сплачує на користь розповсюджувача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Пунктом 8.1. договору передбачено, що договір вступає в дію з дати його укладання повноваженими представниками обох сторін і діє до 31.12.2006 р.
25.12.2007 р. сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору на розміщення рекламних матеріалів № 1/22/08 від 22.08.2006 р., за умовами якої, сторони дійшли згоди продовжити термін дії договору на розміщення рекламних матеріалів № 1/22/08 від 22.08.2006 р. на термін до 31.12.2008 р.
15.05.2008 р. для узгодження умов надання розповсюджувачем послуг про проведенню рекламної компанії сторони уклали заявку на розміщення реклами № 12 до договору № 1/22/08 про розміщення рекламних матеріалів від 22.08.2006 р, за умовами якої визначений порядок оплати -оплата згідно з рахунком до 15.10.2008 р.; вартість послуг -33 678, 35 грн.
Факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань щодо надання послуг відповідно до договору № -1/22/08 розміщення рекламних матеріалів від 22.06.2006 р. підтверджується наявним в матеріалах справи актом № ОУ-000061 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 04.11.2008 р., відповідно до якого розповсюджувач надав послуги на загальну суму 33 678 ,44 грн., а рекламодавець їх прийняв.
20.01.2009 р. відповідач отримав вимогу про сплату заборгованості за надані послуги в розмірі 33 678 ,44 грн. відповідно до договору № -1/22/08 розміщення рекламних матеріалів від 22.06.2006 р.
Свої зобов'язання відповідач щодо сплати за отримані послуги виконав частково, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в розмірі 24 278, 44 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач частково здійснив оплату за надані послуги відповідно договору № -1/22/08 розміщення рекламних матеріалів від 22.06.2006 р., у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем становить 9400, 00 грн.
За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги відповідно договору № -1/22/08 розміщення рекламних матеріалів від 22.06.2006 р. в розмірі 9400, 00 грн. та пеню в розмірі 4 498, 08 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Проаналізувавши зміст укладеного договору №-1/22/08 розміщення рекламних матеріалів від 22.06.2006 р. суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками цей договір є договором про надання послуг, який відповідає вимогам статті 901 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач у судове засідання не з'явився, доказів, які б спростували заявлені до нього позовні вимоги, не надав.
За таких обставин суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги відповідно до договору № -1/22/08 розміщення рекламних матеріалів від 22.06.2006 р. в розмірі 9400, 00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором № -1/22/08 розміщення рекламних матеріалів від 22.06.2006 р., позивач просить суд стягнути з останнього пеню в розмірі 4 498, 08 грн. за період з 28.01.2009 р. до 29.11.2010 р.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п.6.3. договору у випадку несвоєчасної оплати рекламодавцем наданих розповсюджувачем послуг, рекламодавець сплачує на користь розповсюджувача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Оскільки судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем свого грошового зобов'язання, то вимога позивача про стягнення з нього пені визнається правомірною.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 4 498, 08 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати покладаються на відповідача (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «РА Метро-Лайт» задовольнити повністю .
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «А-РА»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 89, кв. 6, код 34480044) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РА Метро-Лайт» (03062, м. Київ, проспект Перемоги, б. 75/2, код 32856834) основний борг в розмірі 9 400 (дев'ять тисяч чотириста ) грн. 00 коп., пеню в розмірі 4 498 (чотири тисячі чотириста дев'яносто вісім) грн. 08 коп., 138 (сто тридцять вісім) грн. 98 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Пригунова А.Б.