ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 6/33-25/25317.03.11
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»
до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»
про про стягнення 6667,99 грн. в порядку регресу страхового відшкодування, сплаченого страховиком за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної події
Суддя Ковтун С.А.
Представники сторін:
від позивача Бартосевич Б.В. (за дов.)
від відповідача не з'явились
Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Донецької філії відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відкритого акціонерного товариства страхової компанії «Країна»в особі Донецької регіональної дирекції відкритого акціонерного товариства страхової компанії «Країна» про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), в розмірі 6667,99 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик на підставі договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, повинен відшкодувати витрати, пов'язані зі страховим випадком у розмірі 6667,99 грн.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.12.2010 р. порушено провадження у справі № 25/253.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.01.2011 р. справу передано за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва, оскільки регіональна дирекція не є юридичною особою, а є структурним підрозділом відкритого акціонерного товариства страхової компанії «Країна», яке знаходиться за адресою: 04176, м. Київ, вул. Електриків, 29 літ. А.
Ухвалою суду від 28.01.2011 р. справі присвоєно № 6/33-25/253, розгляд останньої призначено на 21.02.2011 р..
У судове засіданні відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Розгляд справи було відкладено на 17.03.2011 р..
Відповідач у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив, зазначивши, що ним було сплачено позивачу страхове відшкодування.
У судове засідання 17.03.2011 р. представники відповідача не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про день та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
10.03.2009 р. між українською страховою кампанією «Дженералі Гарант»(страховиком) та власником автомобіля «Шевроле»ОСОБА_1. (страхувальником) було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу - поліс НОМЕР_1 (далі -Договір-1).
21.07.2009 р. між ОСОБА_2 та відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна»було укладено добровільного страхування транспортного засобу - поліс № ВС/8145112 (далі Договір-2).
Сума франшизи за Договором-2 склала 510 грн.
27.07.2009 р. о 14 год.05 хв. у м. Харцизьку Донецької області сталася дорожньо-транспортна подія (ДТП) за участю автомобіля «ВАЗ 210700-20», державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2, під керуванням водія ОСОБА_3, та автомобіля «Шевроле», державний номер НОМЕР_3, що належить ОСОБА_1, під його керуванням.
Згідно з довідкою про обставини ДТП (№9/20-1879 від 30.07.2009 р.), виданої ДАІ м. Харцизька УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, особою винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є водій Ляускін B.C.
Постановою Харцизького міського суду Донецької області від 04.08.2009 р. ОСОБА_3. було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України «Порушення водіями правил дорожнього руху, що потягло пошкодження транспортних засобів, вантажів, доріг, дорожніх споруд або іншого майна»та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Шевроле»отримав механічні пошкодження, а його власнику ОСОБА_1. було завдано матеріальної шкоди на суму 7194,14 грн., що підтверджується ремонтною калькуляцією №755/7 від 15.09.2009 р. та протоколом огляду транспортного засобу від 04.09.2009 р..
Зазначена подія, відповідно до норм чинного законодавства України, була визнана страховим випадком, про що 05.10.2009 р. було складено страховий акт №86504.
12.10.2009 р. за заявою страхувальника на виплату страхового відшкодування від 28.07.2009 p., платіжним дорученням № 526 йому було виплачено відшкодування у сумі 6667,99 грн.
Таким чином, фактичні витрати страхувальника пов'язані з цим страховим випадком складають 6667,99 грн.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Пунктом 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачається, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі ст. 38.2.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.
На час подання позову відповідач не відшкодував позивачу завдану шкоду, чим порушив права позивача.
Станом на день розгляду справи відповідачем було сплачено на користь позивача 6157,99 грн. як відшкодування завданої шкоди.
Оскільки під час розгляду справи в суді відповідачем було погашено основний борг у вказаному вище обсязі, провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 6157,99 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Умовами Договору-2 передбачено, що франшиза становить 510 грн..
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про страхування»франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
В силу ст. 37.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»сума франшизи у повному обсязі має бути компенсована страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.
Оскільки 510 грн., що не були сплачені відповідачем на користь позивача є франшизою, передбаченою Договором-2, підстави для їх стягнення відсутні.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не доведено належними доказами, обов'язку відповідача сплатити 510 грн., тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Провадження у справі в частині стягнення боргу на суму 6157,99 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволенню позовних вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 94,20 грн. державного мита та 217,95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки оплата 6157,99 грн. була проведена після подання позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
В позові про стягнення 510 грн. відмовити.
Провадження в частині стягнення 6157,99 грн. основного боргу припинити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства страхової компанії «Країна» (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29 літ. А, код 20842474) на користь відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3, код 24812547) 94,20 грн. державного мита та 217,95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя С. А. Ковтун
Рішення підписано 30.03.2011 р.