Запорізької області
29.03.11 Справа № 3/5009/895/11
Суддя Соловйов В.М.
За позовом: Регіонального відділення фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення неустойки за договором оренди у сумі 5 999, 16 грн.
Суддя Соловйов В.М.
при секретарі Прокопенко М.О.
Представники:
від позивача: Савченко Ю.В., провідний спеціаліст-юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 01/278 від 29.11.2010р.
від відповідача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий 19.09.1996р. Вільнянським РВ УМВС України в Запорізькій області
РВ ФДМУ по Запорізькій області звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ПП ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України неустойки за договором оренди державного нерухомого майна № 1857/д від 27.02.2006р. в сумі 5 999, 16 грн.
Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 23.02.2011р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.
Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані п. 2 ст. 17, ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст. 526, 785 ЦК України, п. 1 ст. 216 ГК України, ст. 1, 2 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.02.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/5009/895/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 10.03.2011р. о 14 годині 30 хвилин.
В судовому засіданні 10.03.2011р. оголошено перерву до 29.03.2011р. о 14 годині 30 хвилин.
В судовому засіданні 29.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 01.04.2011р.
Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.
В судовому засіданні 29.03.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві від 21.02.2011р. № 10-01-01053 та просить суд стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України неустойку за договором “Оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізької дирекції “Укрпошта” від 27.02.2006р. № 1857/д в сумі 5 999,16 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, зазначив наступне.
27.02.2006р. між РВ ФДМУ по Запорізькій області та ПП ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір № 1857/д “Оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізької дирекції “Укрпошта”.
За умовами цього договору відповідачеві було передано в користування державне майно, розташоване за адресою: 70021, АДРЕСА_2.
Цільове призначення об'єкту оренди -здійснення торгівлі непродовольчими, продовольчими та продовольчими товарами підакцизної групи.
Строк дії договору припинився з 21.02.2009р. внаслідок закінчення терміну, на який його було укладено.
На адресу відповідача РВ ФДМУ по Запорізькій області надісланий лист № 13-13-01057 від 25.02.2009р., щодо припинення терміну дії договору оренди та повернення орендованого майна Балансоутримувачу шляхом підписання відповідного акта прийому - передачі.
Орендоване приміщення орендарем звільнено на підставі акту прийому - передачі від 17.06.2010р.
За умовами Договору (п.2.5, 9.1, 9.3) та відповідно до ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” відповідачу нараховано неустойку в розмірі подвійної місячної плати за весь час, що відраховується від дати припинення договору (21.02.2009р.) до підписання акту прийому-передачі, який затверджує фактичне повернення орендованого майна, що складає 5 999,16 грн.
27.12.2010р. РВ ФДМУ по Запорізькій області направило на адресу відповідача претензію № 13-01-07904 з вимогою сплатити на користь державного бюджету неустойку в розмірі 5 999,16 грн.
Вказана претензія залишена без задоволення.
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на неотримання листа № 13-13-01057 від 25.02.2009р. щодо припинення терміну дії договору оренди та повернення орендованого майна Балансоутримувачу.
Також в судовому засіданні відповідач надав квитанцію № 6674.169.1 від 09.03.2011р. про часткову сплату заборгованості в сумі 2 000,00 грн.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд
Між РВ ФДМУ по Запорізькій області (Орендодавець) і ПП ОСОБА_1 (Орендар) укладений договір № 1857/д від 27.02.2006р. оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізької дирекції УДППЗ “Укрпошта”.
Згідно п.1.1 Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме:
- вбудовані в перший поверх нежитлового будинку нежитлові приміщення (Літера А-2 приміщення з № 5 по № 10 включно, площа спільного користування -17,3 кв. м. (частина приміщень № 1, 2) загальною площею по внутрішньому обміру 90,2 кв. м., (надалі -“Майно”) відповідно до плану першого поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту нежитлового будинку, розташованого за адресою: 70021, АДРЕСА_2 (Додаток № 3).
Орендоване Майно знаходиться на балансі Запорізької дирекції УДППЗ “Укрпошта” (надалі -“Балансоутримувач”).
Відповідно до п. 1.2 Договору про зміни № 2 від 22.05.2007р. до Договору оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” № 1857/д від 27.02.2006р., майно передається в оренду з метою розміщення:
- торговельного об'єкту з продажу товарів підакцизної групи - 5,0 кв. м.;
- торговельного об'єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи -83,2 кв. м.;
- торговельного об'єкту з продажу непродовольчих товарів -2,0 кв. м.
Відповідно до п.10.1 Договору (в редакції договору про зміни № 3 від 24.10.2007р.), цей договір укладений з 27.02.2006р. по 20.02.2008р.
Згідно п.10.5 Договору, договір оренди припиняється в разі:
- закінчення строку, на який його було укладено;
- банкрутства Орендаря;
- загибелі (знищення) орендованого майна;
- ліквідація суб'єкта господарювання (Орендаря);
- за згодою сторін або за рішенням господарського суду (суду).
Пунктом 10.6 Договору встановлено, що в разі відсутності однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії, при наявності зголи Балансоутримувача та відповідного висновку органу, уповноваженого управляти майном Балансоутримувача, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.
У разі припинення цього Договору Майно повертається Орендарем Балансоутримувачу аналогічного порядку, встановленому при передачі Майна Орендарю.
Майно вважається повернутим Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі та його погодження Орендарем з Балансоутримувачем. Обов'язок по складанню Акта прийому-передачі покладається на сторону, яка передає майно (п.2.5 Договору).
На адресу відповідача РВ ФДМУ по Запорізькій області був надісланий лист № 13-13-01057 від 25.02.2009р. щодо припинення терміну дії договору оренди від 27.02.2006р. № 1857/д та повернення орендованого майна Балансоутримувачу шляхом підписання відповідного акта прийому - передачі.
Вказаний лист вручений 27.02.2009р. особисто ПП ОСОБА_1, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 5296536.
Орендоване приміщення орендарем звільнено 17.06.2010р., про що свідчить акт “Прийому - передачі до договору оренди від 27.02.2006р року № 1857/д державного майна” (а.с.17).
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором (п. 9.1 Договору).
Згідно п.9.3 Договору, за відмову Орендаря на вимогу Орендодавця повернути орендоване майно Балансоутримувачу у разі припинення дії договору, Орендар відшкодовує Орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання Договору до підписання акту прийому-передачі, який затверджує фактичне повернення орендованого майна.
В зв'язку з тим, що орендар не повернув вчасно орендоване державне майно, орендарю нарахована неустойка за період з 21.02.2009р. по 17.06.2010р. в сумі 5 999,16 грн.
27.12.2010р. РВ ФДМУ по Запорізькій області направило на адресу відповідача претензію № 13-01-07904 з вимогою в добровільному порядку сплатити на користь державного бюджету неустойку в розмірі 5 999,16 грн.
Претензія залишена без задоволення.
Таким чином, станом на 29.03.2011р., з урахуванням часткової сплати боргу у розмірі 2 000, 00 грн., заборгованість відповідача перед бюджетом складає 3 999,16 грн.
Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав .
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Відповідно до ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та порядку, що встановлений договором або законом.
Взаємовідносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна регулюються нормами глави 58 ЦК України з урахуванням особливостей, зазначених у нормах параграфу 5 ГК України та Закону України від 10.04.1992р. № 2269-XII “Про оренду державного та комунального майна”, який є спеціальним законом для спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Частиною 2 статті 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що договір оренди припиняється в разі:
закінчення строку, на який його було укладено;
приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря);
банкрутства орендаря;
загибелі об'єкта оренди;
ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.
Вказані підстави припинення договору оренди містяться і в ч.2 ст. 291 ГК України та закріплені сторонами в п.10.5 договору від 27.02.2006р. № 1857/д.
У п. 10.6 договору від 27.02.2006р. № 1857/д зазначається, що в разі відсутності заяви однієї із сторін, про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії, при наявності згоди Балансоутримувача та відповідного висновку органу, уповноваженого управляти майном Балансоутримувача, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.
Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтею 764 ЦК України, статтею 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та опосередковано ч.4 ст. 291 ГК України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Відповідно до ч.1 ст.764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Аналогічні вимоги міститься в ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Тобто, продовження користування майном після закінчення строку договору оренди пов'язується з відсутністю заперечень однієї із сторін. При цьому вказані норми закону містять граничний термін попередження про наявність заперечень з боку однієї із сторін продовжувати договір, який не виключає можливість завчасного попередження про заперечення продовжувати дію договору оренди.
Статтею 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.
Судом встановлено, що орендодавець в установлений договором та законом строк належним чином повідомив відповідача про припинення терміну дії вищезазначеного договору оренди та повернення орендованого майна Балансоутримувачу шляхом підписання відповідного акта прийому - передачі
Про це свідчить лист РВ ФДМУ по Запорізькій області від 25.02.2009р. №13-13-01057, який отриманий відповідачем особисто 27.02.2009р.
Заперечення відповідача в цій частині не приймаються судомі вважаються надуманими.
Відповідно до п. 89, 90 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270, реєстровані поштові відправлення вручаються, кошти за поштовими переказами виплачуються одержувачам за умови пред'явлення ними документа, що посвідчує особу, - паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, військового квитка для військовослужбовця строкової служби, посвідчення народного депутата України, документа, що замінює паспорт, паспорта іноземного громадянина з візою або посвідки на постійне чи тимчасове проживання на території України іноземного громадянина, виданої органами внутрішніх справ.
Адресат може уповноважити іншу особу на одержання адресованого йому поштового відправлення, коштів за поштовим переказом за довіреністю, що оформляється в установленому законодавством порядку.
Довіреність на одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом може бути посвідчена нотаріально, посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.
Згідно з п. 92 Правил, підлягають доставці додому:
- рекомендовані поштові картки, листи, телеграми, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів;
- відправлення “EMS”, крім тих, на вкладення яких нараховані митні платежі.
За бажанням адресата поштові перекази, рекомендовані бандеролі, листи та бандеролі з оголошеною цінністю, посилки за додаткову плату можуть бути доставлені йому додому.
Лист № 13-13-01057 від 25.02.2009р. щодо припинення терміну дії договору оренди від 27.02.2006р. № 1857/д та повернення орендованого майна Балансоутримувачу шляхом підписання відповідного акта прийому -передачі вручений 27.02.2009р. особисто ПП ОСОБА_1, що засвідчено працівником поштового органу в повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення № 5296536.
Цим же листом на адресу відповідача направлено для підпису акт прийому-передачі майна на 1 аркуші в 3 примірниках, “який необхідно підписати протягом 3-х днів з дати отримання, і всі три примірники повернути в адресу регіонального відділення для реєстрації”.
Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Частиною 2 ст. 785 ЦК України встановлено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі , наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Згідно з п.9.3 договору оренди від 27.02.2006р. № 1857/д, за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору, орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акту прийому-передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.
Розмір орендної плати встановлений у пунктах 3.2, 3.3 розділу 3 договору оренди від 27.02.2006р. № 1857/д.
На підставі вищезазначеної норми Закону та Договору позивачем обґрунтовано нарахована відповідачу неустойка в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час неправомірного використання державного майна за період з 21.02.2009р. по 17.06.2010р. в сумі 5 999,16 грн.
Обґрунтованість нарахування цієї суми підтверджується детальним розрахунком позивача (а.с.18).
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Оскільки під час судового розгляду відповідач частково сплатив борг в сумі 2 000,00 грн., про що свідчать оригінал квитанції № 6674.169.1 від 09.03.2011р., провадження у справі в цій частині слід припинити.
Роз'яснити сторонам, що згідно ч. 2 ст. 80 ГПК України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Керуючись ст. 44, 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (70021, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Державного бюджету України (одержувач Державний бюджет Вільнянського району Запорізької області, 22080300, код ЄДРПОУ 34677061, Банк одержувача: УДК в Запорізькій області, МФО 813015, р/р 31115094700079) неустойку в розмірі 3 999 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 16 коп.
3. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (70021, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145, рахунок 31119095700007, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку -095) 102 (сто дві) грн. 00 коп. держмита.
4. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (70021, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145, рахунок № 31218264700007, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку -264) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. В частині стягнення 2 000 (двох тисяч) грн. 00 коп. провадження у справі припинити за відсутності предмету спору.
Суддя В.М. Соловйов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено відповідно до вимог ст. 82-85 ГПК України 01.04.2011р.