83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
05.04.11 р. Справа № 38/254пд
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О., судді Сгари Е.В., судді Мєзєнцева Є.І.
при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації „Донецькоблгаз” в особі філії Харцизького управління по газопостачанню та газифікації ВАТ „Донецькоблгаз”, м. Харцизьк
до відповідача: Комунального підприємства “Міська служба єдиного замовника” м.Харцизьк
за участю третьої особи Територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування Харцизької міської ради м.Харцизьк
про спонукання укласти договір на обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання та оформлення актів про встановлення меж приналежності і відповідальності за станом газопроводів
за участю представників:
від позивача: Степанов О.С. - за дов. від 10.12.2010р.
від відповідача: Гончарові Ю.І. -за дов.№2 від 10.01.2010р.
від третьої особи: не з'явився
Позивач, Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню і газифікації „Донецькоблгаз” в особі філії Харцизького управління по газопостачанню та газифікації ВАТ „Донецькоблгаз”, м. Харцизьк, Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом до Комунального підприємства “Міська служба єдиного замовника” м.Харцизьк про спонукання укласти договір на обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання на умовах викладених в проекті договору, направленому відповідачу з супровідним листом від 29.09.2010р. №15/01-1522, і належне оформлення актів про встановлення меж приналежності і відповідальності за станом газопроводів.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір на обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання від 27.09.2010р., лист від 29.09.2010р. №15/01-1522, лист від 28.11.2010р. №1583, лист від 15.11.2010р. №15/01 - 1843, лист від 29.11.2010р. №01-13-вх-3309, правовстановлюючі документи, тощо.
27.12.2010р. на адресу суду від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких останній заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що укладання спірного договору відповідно до ст.24 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” є правом відповідача, а не обов'язком.
28.12.2010р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву, яким заперечує проти позовних вимог, оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", балансоутримувач має право укладати договори на надання житлово-комунальних послуг, якими за визначенням наведеним у ст. 1 названого Закону, є результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Отже, Закон України "Про житлово-комунальні послуги", вимоги якого поширюються на діяльність відповідача, не містить прямої вказівки щодо обов'язковості укладання ним, як балансоутримувачем, договору на обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання.
Ухвалою господарського суду Донецької області розгляд справи продовжено на 15 днів, відповідно до ст.69 ГПК України.
Розпорядженням В.о. голови господарського суду Донецької області по справі 38/254пд призначено колегіальний розгляд справи у складі: головуючий суддя Лейба М.О., суддя Мєзєнцев Є.І., суддя Сгара Е.В.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача суд,
Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню і газифікації „Донецькоблгаз” в особі філії Харцизького управління по газопостачанню та газифікації ВАТ „Донецькоблгаз”, м. Харцизьк, Донецька область (далі - Позивач) листом №15/01-1522 від 29.09.2010р. на адресу Комунального підприємства “Міська служба єдиного замовника” м.Харцизьк, Донецька область (далі Відповідач), як балансоутримувачу житлових будинків, було направлено проект договору на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання.
Відповідач відмовився від укладання договору, про що направив позивачу лист №1583 від 28.10.2010р.
Оскільки відповідач відмовився від укладання договору на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання, позивач з посиланням на приписи ст.ст.179, 187 Господарського кодексу України, положення ст. 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та вимоги Правил утримання житлових будинків та прибудинкової території, Правил безпеки систем газопостачання України, Положення про технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення, затвердженого наказом Державної акціонерної холдингової компанії "Укргаз" від 30.07.97р. № 35, звернувся до суду з вимогою про спонукання відповідача до укладання з позивачем договору на обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання на умовах, викладених в проекті договору, напавленому відповідачу з супровідним листом від 29.09.2010р. №15/01-1522 та належне оформлення актів про встановлення меж приналежності і відповідальності за станом газопроводів.
Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є обов'язок відповідача укласти договір на обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання.
Предметом вказаного договору, як зазначено в п.1.1 та п.1.2 договору, є зобов'язання позивача виконувати за заявками та за рахунок відповідача роботи з планового технічного обслуговування та технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання об'єктів, які знаходяться на балансі відповідача.
Порядок укладання договорів визначений ст.ст. 179-187 Господарського кодексу України.
В силу приписів ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладання господарського договору є обов'язковим для сторін , якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Як на підставу для укладання договору, позивач посилається на Положення про технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення, затвердженого наказом Державної акціонерної холдингової компанії "Укргаз" від 30.07.97р. № 35, метою якого є нормативне забезпечення виконання технічного обслуговування для безпечної експлуатації ВБСГ житлових будинків та громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення.
Згідно приписів частини 1 зазначеного Положення його дія поширюється на спеціалізовані підприємства газопостачання та газифікації Державної акціонерної холдингової компанії "Укргаз".
Як вбачається зі змісту Положення, воно є обов'язковим для виконання спеціалізованими підприємствами та підприємствами, установами, організаціями незалежно від їхньої відомчої належності і форм власності, що експлуатують внутрішньобудинкові системи газопостачання природного та зрідженого газу в житлових будинках (квартирах), громадських будівлях, підприємствах комунального та побутового призначення, а також окремих громадян, що мають житлові будинки (квартири) або їх частину на праві приватної власності, на яких відкрито особовий рахунок.
Згідно п. 3.2 Положення, метою цього положення є нормативне забезпечення виконання технічного обслуговування для безпечної експлуатації внутрішньобудинкової системи газопостачання житлових будинків та громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення.
Відповідно до п. 3.4 Положення, технічне обслуговування газопроводів і газового обладнання житлових будинків та громадських будівель, підприємства побутового та комунального призначення в населених пунктах України здійснюється спеціалізованими підприємствами газопостачання та газифікації згідно з договорами з власниками зазначених об'єктів (зразок договору - додаток 2).
За визначенням, наведеним у додатку № 1 до Положення, власниками є юридична або фізична особа, власністю якої є житлові будинки, громадські будівлі, підприємства побутового та комунального призначення.
Позивач посилається на те, що назване Положення є обов'язковим для виконання спеціалізованими підприємствами газопостачання та газифікації Державної акціонерної холдингової компанії "Укргаз" та підприємствами, установами, організаціями незалежно від їхньої відомчої належності і форм власності, що експлуатують внутрішньобудинкові системи газопостачання природного та зрідженого газу в житлових будинках (квартирах), громадських будівлях, підприємствах комунального та побутового призначення, а також окремими громадянами, що мають житлові будинки (квартири) або їх частину на праві приватної власності, на яких відкрито особовий рахунок.
Проте, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", балансоутримувач має право укладати договори на надання житлово-комунальних послуг, якими за визначенням наведеним у ст. 1 названого Закону, є результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Разом з тим, Закон України "Про житлово-комунальні послуги", вимоги якого поширюються на діяльність відповідача, не містить прямої вказівки щодо обов'язковості укладання ним, як балансоутримувачем, договору на обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання.
Таким чином, відповідач не є суб'єктом господарювання, на якого покладено обов'язок щодо укладання договору обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання.
Крім того, позивач не надав суду доказів, що він є єдиним спеціалізованим підприємством газопостачання та газифікації, і що технічне обслуговування систем газопостачання об'єктів не може здійснюватися іншим спеціалізованим підприємством за вибором відповідача в разовому порядку, а для цього необхідно укладення договору, який по-суті є абонентським.
Відповідно до ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.
Проте, укладання спірного договору не є обов'язковим для відповідача, оскільки відповідач не є суб'єктом господарювання, на якого покладено обов'язок щодо укладення договору обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання, а договір на обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання за додатком №2 до Положення №35 є по суті примірним, а не типовим, що носить обов'язковий характер.
Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність твердження позивача щодо обов'язковості укладання відповідачем спірного договору на обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання, що має наслідком відмову у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи висновок суду про безпідставність твердження позивача щодо обов'язковості укладання відповідачем спірного договору на обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання, а також те, що встановлення меж приналежності і відповідальності за станом газопроводів не є обов'язком відповідача, що визначений договором або законом, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог щодо спонукання відповідача оформити акти про встановлення меж приналежності і відповідальності за станом газопроводів.
Даний висновок суду узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеній у Постанові від 23.09.2010р. по справі №17/56-10.
Судові витрати покладаються на позивача згідно вимог ст. 49 ГПК України.
Враховуючи викладене та, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації „Донецькоблгаз” в особі філії Харцизького управління по газопостачанню та газифікації ВАТ „Донецькоблгаз”, м. Харцизьк, Донецька область до Комунального підприємства “Міська служба єдиного замовника” м.Харцизьк про спонукання укласти договір на обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання на умовах викладених в проекті договору, направленому відповідачу з супровідним листом від 29.09.2010р. №15/01-1522, і належне оформлення актів про встановлення меж приналежності і відповідальності за станом газопроводів, відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 05.04.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 08.04.2011р.
Головуючий суддя Лейба М.О.
Суддя Сгара Е.В.
Суддя Мєзєнцев Є.І.