83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
07.04.11 р. Справа № 44/213пд
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши матеріали за скаргою боржника суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (представник ОСОБА_2, довіреність від 25.11.10 року), на дії відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції в місті Донецьку (представник до судового засідання не з'явився), про визнання неправомірними дій державного виконавця в перебігу примусового виконання наказу господарського суду Донецької області у справі № 44/213пд від 09.08.10 року, про скасування арешту майна, за участю стягувача суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 (представник до судового засідання не з'явився),
Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 (далі - Підприємець) звернулася до господарського суду Донецької області зі скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції в місті Донецьку (далі - Відділ), в якій просило визнати неправомірними дії Відділу в перебігу примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 09.08.10 року № 44/213пд про стягнення з Підприємця на користь суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 грошової суми 406'699,26 грн. та скасувати арешт майна боржника, вжитий відповідно до акту опису та арешту від 09.11.10 року (далі - Акт арешту). Вимоги скарги обґрунтовані недотриманням державним виконавцем вимог статті 30 Закону України „Про виконавче провадження”, у відповідності до яких державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк, несвоєчасним надісланням боржникові Підприємцю постанов виконавчого провадження (про відкриття, про призначення експерта, про розшук), несвоєчасним ознайомленням Підприємця із оцінкою описаного майна, а також накладення арешту на спільне майно без виділення частки боржника, яке до того ж перебуває у заставі - без належного повідомлення застоводержателя. Окрім того, боржник просив відстрочити виконання рішення суду.
В перебігу розгляду скарги Підприємець підтримав її вимоги.
Обґрунтування заявника щодо визнання неправомірними дій державного виконавця в частині початку примусового виконання рішення суду без пересвідчення державного виконавця в отриманні боржником постанови про відкриття виконавчого провадження - суд вважає такою, що стосується всієї процедури звернення стягнення на майно Підприємця, оскільки у скарзі приведено доводи та є посилання лише на ті обставини, що обґрунтовують неправомірність арешту майна та його оцінки.
Відділ не погодився з доводами скарги, зазначивши, що державний виконавець 30.08.10 року правомірно відкрив виконавче провадження та 01.09.10 року за вихідним номером 21630 звичайною кореспонденцією надіслав копії означеної процесуальної постанови про відкриття виконавчого провадження сторонам виконавчого провадження, внаслідок чого державний виконавець пересвідчився в отриманні боржником постанови про відкриття виконавчого провадження і мав право звертати стягнення на його майно.
Позивач у справі № 44/213пд (стягувач) до судового засідання не з'явився, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання, пояснень щодо суті скарги не надав.
При розгляді означеної скарги застосовуються норми Закону України „Про виконавче провадження” у редакції, чинній на момент вчинення відповідних виконавчих дій.
Вимоги боржника щодо відстрочки виконання рішення суду - не беруться до уваги і не розглядаються, оскільки приписи статті 1212 ГПК України не дозволяють одночасно суду розглядати питання щодо правомірності дій державного виконавця та відстрочки виконання рішення, окрім того, за нормами статті 121 ГПК України, питання щодо відстрочки виконання рішення розглядається за окремою заявою зацікавленої сторони у процедурі, яка є відмінною від процедури розгляду скарги на дії органів ДВС в порядку статті 1212 ГПК України.
Вислухавши у судовому засіданні представників Підприємця та органу виконання судових рішень, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах відповідно до Законів України. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Акт опису та арешту державного виконавця Відділу від 09.11.10 року АА № 728074 про накладення арешту на належний Підприємцеві автомобіль Toyota RAV4, державний номерний знак НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2 - складений з порушенням зазначених конституційних вимог.
Згідно з пунктом 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», заходом примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника, складовою частиною якого є арешт коштів боржника.
Виходячи зі змісту статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», порядок звернення стягнення на майно боржника полягає у його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Як вимагає частина 1 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» та пункт 4.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, державний виконавець, починаючи виконувати рішення шляхом застосування передбаченого законом заходу примусового виконання, повинен пересвідчитися, що:
1.боржником отримана копія постанови про відкриття виконавчого провадження;
2.останній здійснив дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження строк.
Наявності обставин, які б свідчили про сформування у державного виконавця Відділу внутрішнього переконання щодо поінформованості боржника на момент звернення стягнення на майно боржника стосовно існування постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.08.10 року, при розгляді справи судом не встановлено, а доводи Відділу в цій частині позбавлені належного правового обґрунтування та доказової бази.
Зокрема, суду не надано доказів вручення боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження з дотриманням умов, передбачених для вручення судових повісток (з врученням під розписку або через оголошення у засобах масової інформації в порядку статті 74 ЦПК України), як вимагає пункт 4.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, хоча за змістом статей 24 та 30 Закону України «Про виконавче провадження» інформування боржника про наявність відкритого виконавчого провадження є обов'язком саме державного виконавця, а не сторін або учасників виконавчого провадження в перебігу подальших процесуальних дій (шляхом внесення скарг, листування тощо).
Таким чином, складення державним виконавцем Акту арешту без пересвідчення у факті отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, - є наслідком порушення державним виконавцем загальнозаборонного принципу «дозволено все, що передбачено законом», визначеного частиною 2 статті 19 Конституції України для правового регулювання діяльності посадових осіб органів державної влади, що у свою чергу тягне за собою неправомірність та скасування Акту арешту, винесеної з порушенням закону.
Незаконними з огляду на протиправність Акту арешту є й інші дії державного виконавця, які бути наслідком цього Акту арешту та частиною процедури звернення стягнення на майно Підприємця (розшук майна, його оцінка тощо)
На підставі означених вище норм права, керуючись ст.ст.22, 25, 33, 44, 86 та 121-2 ГПК України, -
Задовольнити скаргу суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 на дії відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції в місті Донецьку про визнання неправомірними дій державного виконавця в перебігу примусового виконання наказу господарського суду Донецької області у справі № 44/213пд від 09.08.10 року в частині звернення стягнення на майно боржника та про скасування арешту майна.
Визнати неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції в місті Донецьку в перебігу примусового виконання наказу господарського суду Донецької області у справі № 44/213пд від 09.08.10 року в частині звернення стягнення на майно боржника.
Скасувати акт опису та арешту державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції в місті Донецьку від 09.11.10 року АА № 728074 про арешт автомобілю Toyota RAV4, державний номерний знак НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, який належить боржникові суб'єкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_1.
Ухвала може бути оскаржена через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її винесення.
Суддя Мєзєнцев Є.І.
Надруковано у 4 примірниках:
1 -боржнику;
2 -стягувачу;
3 -органу державної виконавчої служби;
4 -господарському суду Донецької області