06 квітня 2011 р. № 18/242-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого,
Полянського А.Г.,
Сибіги О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиФізичної особи -підприємця ОСОБА_1
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2010
у справігосподарського суду Дніпропетровської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Українські логістичні системи"
доФізичної особи -підприємця ОСОБА_1
простягнення вартості втраченого вантажу
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:Робертс А.Д. -дов. від 21.09.2010
від відповідача:не з'явились
Рішенням від 11.11.2010 господарського суду Дніпропетровської області (суддя: Петрова В.І. ) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою від 22.12.2010 Дніпропетровського апеляційного господарського суду (судді: Лисенко О.М.- головуючий, Джихур О.В., Виноградник О.М.) рішення від 11.11.2010 господарського суду Дніпропетровської області змінено в частині стягнення з відповідача 3960 грн. послуг адвоката. Стягнено з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1. на користь ТОВ "Українські логістичні системи" 1317, 97 грн. витрат на послуги адвоката. В решті рішення залишено без змін.
Постанова мотивована тим, що згідно до статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачу, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Не погоджуючись з судовими рішеннями фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 920, ст. 924 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.
Господарськими судами встановлено, що 29.01.2010 ТОВ "Українські логістичні системи" (експедитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. (перевізник) укладено договір № 012-29/01/10/ТР на вантажні перевезення автомобільним транспортом, відповідно до умов якого перевізник за заявою експедитора здійснює вантажні перевезення автомобільним транспортом. Перевезення вантажів експедитора здійснюється у відповідності до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, умов Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів та підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною, ТТН, а також іншими додатковими документами.
На виконання умов договору сторонами узгоджена заявка на перевезення від 29.01.2010 за № 1/29/01/10, згідно до якої відповідач взяв на себе зобов'язання з перевезення вантажу за маршрутом м.Київ, вул..Чорноморська,1 -м.Дніпропетровськ, вул..Глінки,2
За товарно-транспортною накладною від 29.01.2010 за № 033-1 водій відповідача ОСОБА_2 прийняв для перевезення вантаж -товари народного споживання, масою 0,2 тн, кількість місць-12, вартістю 26 435 грн; про що на вказаній товарно-транспортній накладній міститься підпис ОСОБА_2 Вантажовідправником та вантажоотримувачем є приватне підприємство "Іменс".
Пунктами 16.4, 16.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, передбачено, що право на пред'явлення претензій вантажовідправником або вантажоодержувачем може бути передане юридичній або фізичній особі за довіреністю. Передача права на пред'явлення претензії засвідчується написом на товарно-транспортній накладній про його переуступку такого змісту: "Право на пред'явлення претензії передане ________________". Напис про переуступку (довірена особа) права на пред'явлення претензії має бути засвідчений підписами керівника, головного (старшого) бухгалтера і печаткою підприємства, яке робить цей напис.
Відповідно запису на товарно-транспортній накладній, права на пред'явлення претензії та позову до перевізника ФОП ОСОБА_1. передано від вантажовідправника і вантажоодержувача ПП "Іменс" до транспортно-експедиційної компанії ТОВ "Українські логістичні системи" -експедитору за договором від 29.01.2010 року № 012-29/01/10/ТР на підставі ст. 163 Статуту автомобільного транспорту України та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Пунктами 3.2, 3.3 договору сторони передбачили, що видача вантажу отримувачу здійснюється перевізником в місті, зазначеному у супровідних документах на вантаж, після надання отримувачем довіреності на отримання даного вантажу, або згідно супровідних документів, після пред'явлення отримувачем документа, що посвідчує його особу. В товарно-транспортній накладній і у вантажній фактурі “УЛС” ставиться відмітка отримувача про отримання ним вантажу. Вантаж здається отримувачу по цілісності упаковки на кількості місць. Претензії по схоронності вантажу оформлюються у випадку порушення цілісності упаковки, пошкодження або недостачі місць вантажу, з обов'язковим оформленням актів пошкодженого/недостаю чого вантажу, оформлених отримувачем у присутності представника перевізника (водія).
Пунктами 15.1, 15.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні встановлено, що у разі зіпсування або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем), обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформлюються актом за формою, що наведено у додатку №4.
Перевізник, вантажовідправник і вантажоотримувач засвідчують в акті такі обставини: а) невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць авантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній.
Як встановлено господарськими судами при прибутті перевізника на місце призначення виявилося, що вантаж у кількості 12 місць відсутній, на задній стороні тенту автомобіля мав місце надріз, про що складений акт № 1 від 30.01.2010, який підписаний з боку перевізника водієм ОСОБА_2
Згідно до статті 98 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно до статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачу, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідно до статті 133 Статуту автомобільного транспорту Української РСР автотранспортні підприємства або організації несуть відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до видачі вантажоодержувачу або до перевезення згідно з Правилами іншим підприємствам, організаціям, установам, якщо не доведуть, що втрата, недостача, псування бо пошкодження вантажу сталися через обставини, яким вони не могли запобігти і усунення яких від них не залежало.
Статтями 32, 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарськими судами встановлено, що позивачем не доведено вкрадення вантажу , тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині вартості втраченого вантажу у сумі 26435, 00 грн. у відповідності до товарно-транспортних накладних.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 22.12.2010 Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі справи №18/242-10 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді А.Г. Полянський
О.М. Сибіга