06 квітня 2011 р. № 5/559"НМ"
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. -головуючого,
Владимиренко С.В.,
Мележик Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 08 лютого 2011 року у справі № 5/559 "НМ" Господарського суду Житомирської області за позовом Закритого акціонерного товариства "ІНЕКО ІНВЕСТ", м. Київ, до Закритого акціонерного товариства "Ліктрави", м. Житомир, за участю третьої особи -Житомирське територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, м. Житомир, про визнання недійсними рішень загальних зборів, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Вікритого акціонерного товариства "Інвестиційна енергетична компанія "Інеко", м. Київ, до Закритого акціонерного товариства "Ліктрави", м. Житомир, про визнання недійсними рішень загальних зборів,
за участю представників сторін:
скаржника -ОСОБА_1;
позивача -не з'явився;
відповідача -ОСОБА_2 (дов. від 04.01.11); ОСОБА_3, ОСОБА_4 (дов. від 30.03.11);
третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - не з'явився;
третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - не з'явився,
У червні 2005 року позивач ЗАТ "ІНЕКО ІНВЕСТ" пред'явив у господарському суді позов до ЗАТ "Ліктрави" про визнання недійсними рішень загальних зборів.
Вказував, що він є акціонером ЗАТ "Ліктрави", що підтверджується випискою з реєстру власників іменних цінних паперів товариства.
Зазначав, що 28.02.03 рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ "Ліктрави", оформленим протоколом № 1, було вирішено зменшити розмір статутного фонду товариства шляхом зменшення існуючої кількості простих іменних акцій, викуплених товариством.
Посилаючись на порушення порядку скликання та проведення вказаних загальних зборів, позивач, згідно заяви про уточнення позовних вимог, просив: визнати недійсним рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Ліктрави" від 28.02.03 в частині зменшення розміру статутного фонду товариства та прийняття нової редакції статуту та рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Ліктрави" від 10.06.05; зобов'язати ЗАТ "Ліктрави" укласти з ЗАТ "ІНЕКО ІНВЕСТ" договір купівлі-продажу простих іменних акцій ЗАТ "Ліктрави", анульованих рішенням загальних зборів акціонерів від 28.02.03, за їх номінальною вартістю; визнати недійсними рішення спостережної ради від 24.03.04.
У серпні 2005 року ВАТ "Інвестиційна енергетична компанія "Інеко" звернувся до господарського суду з заявою про вступ у справу № 5/559 "НМ" в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору та посилаючись на порушення його корпоративних прав, як акціонера ЗАТ "Ліктрави", просив: визнати недійсним рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Ліктрави" від 28.02.03 в частині зменшення розміру статутного фонду товариства та прийняття нової редакції статуту; зобов'язати ЗАТ "Ліктрави" укласти з ВАТ "Інвестиційна енергетична компанія "Інеко" договір купівлі-продажу простих іменних акцій ЗАТ "Ліктрави", анульованих рішенням загальних зборів акціонерів від 28.02.03, за їх номінальною вартістю.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 13 листопада 2006 року (суддя Брагіна Я.В.), в позові позивачу та третій особі з самостійними вимогами на предмет спору, відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду ОСОБА_1, в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6, звернувся з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 08 лютого 2011 року (суддя Савченко Г.І.), апеляційну скаргу залишено без розгляду.
Ухвала мотивована посиланнями на відсутність у скаржника права апеляційного оскарження, оскільки він не є стороною у справі, а також на пропуск строку, встановленого для подання апеляційної скарги, та строку, протягом якого можливе відновлення пропущеного процесуального строку, що у відповідності до приписів ст. 93 ГПК України є підставою для залишення її без розгляду.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: ст. 93 ГПК України, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України (в редакції, чинній на час винесення рішення місцевим судом) сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Приписами ст. 93 ГПК України (в редакції, чинній на час винесення рішення місцевим судом) встановлено, що апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Оскаржуване рішення прийняте місцевим господарським судом 13.11.06, оформлене відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 27.11.06, а апеляційна скарга на вказане рішення, згідно з штампом вхідної кореспонденції Господарського суду Житомирської області, подана лише 28.01.11.
Таким чином, відмовляючи в прийнятті апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції правильно встановив та виходив з того, що скаржник не довів, що вказаним рішенням порушені його права, а також з того, що скаржником пропущено встановлений ст. 93 ГПК України строк для подання апеляційної скарги.
Посилання касаційної скарги на порушення судом апеляційної інстанції положень ст. 93 ГПК України, не заслуговують на увагу суду, оскільки не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, викладених в ухвалі та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником вказаної норми права.
За таких обставин, ухвала суду апеляційної інстанції відповідає нормам процесуального права, тому підстав для її скасування не вбачається.
Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що скаржник не позбавлений права на звернення до суду для захисту своїх прав з відповідним позовом.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 08 лютого 2011 року у справі № 5/559 "НМ" залишити без змін.
Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська
Судді: С.В. Владимиренко
Н.І. Мележик