05 квітня 2011 р. № 43/244
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Панової І.Ю. -головуючого,
Міщенка П.К.,
Хандуріна М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва
на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду
від 07.02.2011
у справі
господарського суду№ 43/244
міста Києва
за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Неомодуль"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Неомодуль"
провизнання банкрутом,
ліквідаторарбітражний керуючий Славна О.М.,
за участю представників сторін:
ДПІ у Печерському районі м. Києва -Посвистак С.М. (дов. від 29.03.2010),
встановив:
Ухвалою господарського суду м. Києва порушено провадження у справі про банкротство Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Торгово-промислова компанія "Неомодуль" в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном.
Постановою господарського суду м. Києва від 02.07.2010 (суддя Пасько М.В.) визнано ТОВ "Торгово-промислова компанія "Неомодуль" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Славну О.М., якого зобов'язано подати до офіційного друкованого органу відповідне оголошення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2011 (колегія суддів у складі: Остапенко О.М. -головуючий, Скрипка І.М. Іваненко Я.Л.) відмовлено ДПІ у Печерському районі м. Києва у прийнятті апеляційної скарги, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
В касаційній скарзі ДПІ у Печерському районі м. Києва просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду з підстав порушення та неправильного застосування норм процесуального права, зокрема ст.ст. 33, 34, 42, 93 ГПК України, справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті.
Переглянувши в касаційному порядку винесену у справі ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2011, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду м.Києва від 02.07.2010 визнано ТОВ "Торгово-промислова компанія "Неомодуль" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
У апеляційній скарзі ДПІ у Печерському районі м. Києва вказує, що ТОВ "Торгово-промислова компанія "Неомодуль" передчасно визнано банкрутом, оскільки судом не з'ясовано правомірності порушення справи за відсутності належних доказів неплатоспроможності боржника. В той час як до органів ДПІ ТОВ звітувало вчасно, в податкових деклараціях за відображено значні показники фінансово-господарської діяльності. У зв'язку з чим, ДПІ було подано апеляційну скаргу на зазначене судове рішення із додержанням вимог ст. 93 ГПК України та заявлено клопотання про поновлення судом пропущеного строку на подання апеляційної скарги.
Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги ДПІ у Печерському районі м.Києві Київський апеляційний господарський суд в ухвалі послався на те, що відповідно до перехідних положень Закону України "Про судоустрій та статус суддів" №2453-ІV, який набрав чинності з 30.07.2010 р. судові рішення, прийняті судами першої інстанції до набрання чинності цим Законом, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цим Законом, то для оскарження постанови суду першої інстанції від 02.07.20010 слід застосовувати норми ст.93 ГПК України в редакції до внесення змін Законом №2453-ІV від 07.07.2010 р., частиною другої якою передбачено, що відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.
Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.
Згідно з ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
На момент подання ДПІ у Печерському районі м. Києва апеляційної скарги на постанову господарського суду м. Києва від 02.07.2010, відповідно до ч. 2 ст. 93 ГПК України в редакції Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010, апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановлюється ухвала.
Тобто, станом на момент прийняття оскаржуваної ухвали апеляційної інстанції, ст.93 ГПК України не містила положення, що відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги можливе лише протягом 3-х місяців з дня прийняття рішення місцевим судом.
Колегія суддів касаційного суду не погоджується з висновками апеляційного суду, оскільки матеріалами справи підтверджується, звернення скаржника до суду апеляційної інстанції в період, коли Законом України "Про судоустрій та статус суддів" №2453-УІ від 07.07.2010 року були прийняті зміни до ГПК України, якими з одного боку було обмежено права сторін на звернення до суду касаційної інстанції про оскарження актів судів першої інстанції, а з іншого боку, розширено повноваження апеляційного суду щодо можливості відновлення строків на апеляційне оскарження судових актів. Отже, законодавець визначив необхідним апеляційний перегляд усіх рішень судів першої інстанції у випадку їх оскарження сторонами (учасниками провадження) та забезпечив механізм такого оскарження правом апеляційного суду поновити строки апеляційного оскарження без будь-яких обмежень пересічними строками.
Зазначених обставин та змін до господарського процесуального законодавства судом апеляційної інстанції враховано не було, у зв'язку з чим суд дійшов помилкового висновку про відмову ДПІ у прийнятті апеляційної скарги у зв'язку з пропуском 3-х місячного строку на апеляційне оскарження.
З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що відмову у прийнятті апеляційної скарги здійснені судом без урахування всіх обставин справи, є такими, що прийняті з порушенням статей 53, 86 ГПК України, обмежують гарантоване статтями 19, 129 Конституції України право суб'єкта на апеляційне (а в подальшому касаційне) оскарження судових рішень.
За таких обставин ухвала Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2011 року підлягає скасуванню, а справа направленню до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
Керуючись статтями 85, 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2011 у справі № 43/244 скасувати, справу передати на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
Головуючий І.Ю. Панова
Судді П.К. Міщенко
М.І. Хандурін