05 квітня 2011 р. № 30/73
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. -головуючого,
Катеринчук Л.Й., Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали
касаційної скарги суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.01.2011р.
у справігосподарського суду м. Києва
за позовомсуб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
довідкритого акціонерного товариства "Київський завод електротранспорту"
пропоновлення договору оренди нежилого приміщення
за участю представників:
позивача: не з'явився,
відповідача: Імховик Ю.О., Ломейко О.О. (представники за дов. від 05.04.2011р. б/н)
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду м. Києва з уточненим позовом про зобов'язання відкритого акціонерного товариства "Київський завод електротранспорту" укласти з ним договір оренди нежитлового приміщення на новий строк терміном на три роки на умовах погоджених сторонами в Договорі оренди нежитлового приміщення від 17.07.2006 р. №19-1/06.
Рішенням господарського суду м. Києва від 11.11.2010 р. по справі №30/73, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2011р., в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Судові акти мотивовані тим, що позивачем не доведено факту порушення відповідачем прав позивача, не надано доказів які б підтверджували правосуб'єктність відповідача по відношенню до об'єкта оренди, а також пропуском позивачем строку позовної давності встановленого ст. 257 ЦК України.
Не погоджуючись з рішенням та постановою, СПД ОСОБА_1. звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи скаргу тим, що судами були неправильно застосовано та порушено норми матеріального і процесуального права.
У відзиві ВАТ "Київський завод електротранспорту" просить оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи, 22.07.2002 р. між ВАТ "Київський завод електротранспорту" (Орендодавець) та СПД ОСОБА_1. (Орендар) було укладено Договір оренди № 30, відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування (оренду) нежиле приміщення загальною площею 100 кв.м, що розташоване в м. Києві по вул. Червоноармійській, 143/2, для виробничої діяльності.
Пунктом 10.2 Договору оренди № 30, сторонами було погоджено строк дії даного Договору до 22.07.2006 р..
17.07.2006 р. між відповідачем (Орендодавець) та позивачем (Орендар) було укладено Договір оренди № 19-1/06 (далі -Договір), відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення загальною площею 98,00 кв.м, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 143/2.
Пунктом 10.1 Договору сторонами було погоджено строк дії даного Договору, що становить з 23.07.2006 р. по 31.12.2006 р..
Згідно ч. 2 ст. 291 ГК України, договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач листом № 314 від 23.11.2006 р. та листом № 348 від 11.12.2006р. повідомляв позивача про те, що термін дії Договору закінчується та просив СПД ОСОБА_1. підготувати орендоване приміщення для передачі його з оренди відповідно до п. 4.8 Договору, за яким у разі припинення даного Договору або закінчення строку оренди, не пізніше 3 робочих днів орендар зобов'язаний за актом прийому-передачі повернути приміщення орендодавцю у стані не гіршому, ніж на момент підписання акту прийому-передачі приміщення в оренду.
Листом №07 від 12.01.2007 р. відповідач звернувся до позивача з вимогою про повернення орендованого майна, в зв'язку із закінчення строку дії Договору оренди № 19-1/06 від 17.07.2006 р.
У відповідності до п. 10.7 Договору та ст. 777 ЦК України позивач має переважне право на продовження строку дії Договору, в зв'язку з чим останній звертався до відповідача з листами б/н від 28.11.2006 р. та від 11.01.2007 р. з проханням продовження Договору оренди, але відповідач відмовив у продовженні Договору, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 761 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Судом попередніх інстанцій встановлено, що згідно інформаційної довідки від 19.10.2010р. №43037 (И-2010), станом на 15.10.2010 р. за даними Бюро по нежитловому фонду за адресою вул. Червоноармійська №143/2 на праві власності відповідача зареєстровано: санітарно-побутовий корпус (літ. А) загальною площею 6868 кв.м.; клуб заводу (літ.Б) загальною площею 3631,7 кв.м. Окремий об'єкт нерухомості площею 98 кв.м. за вище вказаною адресою на праві власності не реєструвався.
За таких обставин, оскільки позивачем не доведено наявність правосуб'єктності відповідача по відношенню до спірного об'єкта оренди, та не доведено факту порушення відповідачем законних та охоронюваних інтересів СПД ОСОБА_1., висновок суду про відмову в позові колегія визнає обґрунтованим.
При цьому судом попередніх інстанцій встановлено порушення позивачем визначеного ст. 257 ЦК України строку позовної давності, що відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування та порушення господарським судом норм матеріального і процесуального права, та не заперечує правильність і законність оскаржуваних судових актів, які відповідають чинному законодавству України і обставинам справи, підстав для скасування яких колегія не вбачає.
Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2011р. у справі №30/73 залишити без змін.
Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко
Судді: Л.Й. Катеринчук
Г.П. Коробенко