Постанова від 05.04.2011 по справі 3/294

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2011 р. № 3/294

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. -головуючого,

Катеринчук Л.Й., Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали

касаційних скарг відкритого акціонерного товариства проектно-технологічного інституту "Укроргводбуд"

та Київської міської ради

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.02.2011р.

у справігосподарського суду м. Києва

за позовомвідкритого акціонерного товариства проектно-технологічного інституту "Укроргводбуд"

доКиївської міської ради

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю "ПМ-Інвест"

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації)

провизнання договору оренди землі від 06.04.2006р. припиненим

за участю представників:

позивача: голова правління Гарник В.К., Кузь В.В. (представник за дов. від 12.08.2010р. б/н),

відповідача: не з'явився,

третя особа на стороні позивача: не з'явився,

третя особа на стороні відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство проектно-технологічний інститут "Укроргводбуд" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки від 06.04.2006, укладеного між позивачем та відповідачем припиненим з 14.09.2007р., а саме з моменту укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна між позивачем та третьою особою-1 (товариство з обмеженою відповідальністю "ПМ-Інвест").

Рішенням господарського суду м. Києва від 25.11.2010р. у справі № 3/294, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2011р., позов задоволено частково. Визнано договір оренди земельної ділянки, укладений між ВАТ проектно-технологічний інститут "Укроргводбуд" та Київською міською радою від 06.04.2006, припиненим.

Вказані судові акти про припинення договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами з даної справи від 06.04.2006р., мотивовані укладенням між позивачем та третьою особою-1 договору купівлі-продажу об'єкту нерухомості, що розташований на орендованій земельній ділянці, з посиланням на приписи ст. 58 Конституції України, ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 31 Закону України "Про оренду землі".

Не погоджуючись з рішенням та постановою, Київська міська рада звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заявлених позовних вимог відмовити повністю, мотивуючи скаргу неповним дотриманням судами норми матеріального та процесуального права.

ВАТ проектно-технологічний інститут "Укроргводбуд", також, не погоджуючись з рішенням та постановою, звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати частково, та прийняти нове рішення, яким визнати договір оренди земельної ділянки від 06.04.2006р. укладений між позивачем та відповідачем припиненим з 14.09.2007р., а саме з моменту укладення Договору купівлі-продажу нерухомого майна, мотивуючи скаргу порушенням судами норми матеріального права.

У відзиві на касаційну скаргу Київської міської ради ВАТ проектно-технологічного інституту "Укроргводбуд" просить у її задоволенні відмовити та задовольнити його касаційну скаргу.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційних скарг відмовити, враховуючи наступне.

Як слідує з матеріалів справи, 06.04.2006р. між ВАТ проектно-технологічним інститутом "Укроргводбуд" (орендар) та Київською міською радою (орендодавець) строком на 25 років був укладений договір оренди земельної ділянки розташованої по вул. Леніна, 23-а, розмір 0,6241 га, з цільовим призначенням -для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку.

14.09.2007р. між ВАТ проектно-технологічний інститут "Укроргводбуд" (продавець) та ТОВ "ПМ-Інвест" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, майновий комплекс, загальною площею 1176,10 кв.м, який складається із: адміністративної будівлі (літера А), загальною площею 1099,70 кв.м., господарського сараю адміністративної будівлі (літера Б), загальною площею 65,20 кв.м., сміттєзбірника адміністративної будівлі (літера В), загальною площею 11,20 кв.м., та яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Леніна (Бортничі), 23-А.

Відповідно до п. 1.7 договору купівлі-продажу право власності на нерухоме майно переходить до покупця (ТОВ "ПМ-Інвест") з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 14.09.2007 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 14.09.2007 та зареєстрований в реєстрі № 2752.

14.09.2007 між позивачем та ТОВ "ПМ-Інвест" був підписаний акт прийому-передачі нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Леніна (Бортничі), 23 -А.

Судом попередніх інстанцій встановлено, що позивач з дня укладення договору купівлі-продажу неодноразово звертався до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів з проханням припинити дію договору оренди земельної ділянки від 06.04.2006р, оскільки нерухоме майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, належить на праві власності іншій особі.

Відсутність дій щодо припинення договору оренди земельної ділянки зі сторони відповідних органів і послужило підставою для звернення позивача з даною позовною вимогою про визнання договору оренди земельної ділянки від 06.04.2006р. припиненим з 14.09.2007, тобто з моменту укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна між позивачем та третьою особою -1.

Розглядаючи касаційні скарги та перевіряючи юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом 1-ї і 2-ї інстанції норм матеріального та процесуального права у відповідності до приписів ст. 1115, 1117 ГПК України, касаційна інстанція вважає висновки господарського суду попередніх інстанцій такими, що відповідають діючим нормам матеріального права.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно п.7 ч.1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом ( ч.3 ст. 31 цього Закону).

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Згідно з приписами ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч.2 ст.120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до п."а", "е" ст.141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

З аналізу наведених норм матеріального права слідує, що у зв'язку з переходом права власності на об'єкти нерухомості відбувається перехід до набувача тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу -права власності або права користування.

Враховуючи вказані норми матеріального права в редакції на момент звернення позивача до відповідача з пропозицією про припинення договору оренди землі та зважаючи на те, що позивач добровільно відмовився від права користування земельною ділянкою, оскільки фактичне користування земельною ділянкою і будівлею на ній здійснює інша особа (новий власник будівлі), а не позивач, колегія вважає наведене законною підставою для припинення земельних відносин сторін за спірним договором оренди, про що судом попередніх інстанцій і було постановлено законне та обґрунтоване рішення.

Погоджується колегія і з висновками суду 1-ї та 2-ї інстанції щодо відмови в позові в частині визнання спірного договору оренди земельної ділянки припиненим саме з 14.09.2007р. (тобто з моменту укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна між позивачем та третьою особою -1), оскільки згідно ч. 3 ст. 653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Наведене спростовує доводи касаційних скарг щодо порушення господарським судом норм матеріального і процесуального права, та не заперечує правильність і законність оскаржуваних судових актів, які відповідають чинному законодавству України і обставинам справи, підстав для скасування яких колегія не вбачає.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційних скарг відмовити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2011р. у справі №3/294 залишити без змін.

Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко

Судді: Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко

Попередній документ
14640225
Наступний документ
14640227
Інформація про рішення:
№ рішення: 14640226
№ справи: 3/294
Дата рішення: 05.04.2011
Дата публікації: 11.04.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: