05 квітня 2011 р. № 14/88/8 (7/135)
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.,
розглянув касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1., м. Ніжин (далі - СПД ФО ОСОБА_1.)
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2010
зі справи № 14/88/8(7/135)
за позовом СПД ФО ОСОБА_1.
до закритого акціонерного товариства "Ніжинське пиво", м. Ніжин (далі -ЗАТ "Ніжинське пиво")
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2., м. Київ (далі -СПД ФО ОСОБА_2.)
про витребування майна на суму 170000,00 грн. із чужого незаконного володіння.
Судове засідання проведено за участю представників:
позивача - ОСОБА_1.,
відповідача -ОСОБА_3.,
третьої особи -не з'яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
У липні 2008 року СПД ФО ОСОБА_1. звернувся з позовом до ЗАТ "Ніжинське пиво" про витребування майна на суму 170000,00 грн. з чужого незаконного володіння.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 22.10.2009 залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача СПД ФО ОСОБА_2.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 22.09.2010 (суддя Книш Н.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2010 (колегія суддів у складі: суддя Григорович О.М. -головуючий, судді Гольцова Л.А., Рябуха В.І.), у задоволенні позову відмовлено. Приймаючи зазначені рішення, попередні судові інстанції виходили з безпідставності та недоведеності позовних вимог.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України позивач просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 22.09.2010, постанову апеляційного суду від 10.11.2010, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області. Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 32, 82 ГПК України.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 31.03.2004 сторонами у справі був укладений договір на поставку продукції № 56, згідно з умовами якого відповідач зобов'язався поставити товар власного виробництва -пиво, безалкогольні напої, а позивач - прийняти та своєчасно його оплатити.
Умовами вказаного договору сторони визначили, що товар повинен бути затарений і спакований ЗАТ "Ніжинське пиво" таким чином, щоб виключити його псування або знищення у період поставки до прийняття товару позивачем. При цьому металеві бочки (КЕГ) з нержавіючої сталі ємністю 50 л з розпізнавальними знаками продавця, вартістю 250 грн., в які повинен бути затарений товар, є зворотною тарою і повинні бути повернуті позивачем в строк, визначений умовами цього договору.
Судами також встановлено, що позивач на підтвердження володіння ним КЕГ у кількості 680 штук подав суду оригінали накладних від 08.04.2004 і від 23.10.2003 та товарних чеків від 08.04.2004 і від 23.10.2003.
Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Наведені вимоги процесуального закону були належним чином враховані попередніми судовими інстанціями, які дійшли обґрунтованого висновку щодо безпідставності заявленого позову.
При цьому суди правильно виходили з того, що позивач, вимагаючи повернення майна, яким, на його думку, безпідставно володіє відповідач, не довів існування усієї сукупності пов'язаних з цим обставин.
Документам, які у цьому ж зв'язку були подані позивачем, суди дали належну оцінку і дійшли обґрунтованого висновку про те, що вони не можуть мати доказового значення щодо обставин цієї справи.
Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду Чернігівської області від 22.09.2010, постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2010 зі справи № 14/88/8(7/135) залишити без змін, а касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1. - без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Харченко