28 березня 2011 року Справа № 15/316-10
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Ю.О. Могилєвкін, суддя Л.М. Бабакова, суддя В.І. Пушай,
при секретарі Казаковій О.В.
за участю представників сторін:
позивача -Барішевський О.В. -дов. б/н від 30.06.2009р.
1- відповідача -не з'явився
2-відповідача -Ремша Д.С. -дов. б/н від 01.12.2010р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 2-го відповідача, ВАТ «Птахофабрика «Перше травня», с. Хутори (вх. № 770Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 20.01.2011р. по справі № 15/316-10
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК «Веста», м. Харків
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Агро ТПК», м. Харків;
2) Відкритого акціонерного товариства «Птахофабрика «Перше травня», с. Хутори, Черкаська обл.
про стягнення 364375,36 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 20.01.2011 р. (суддя Лаврова Л.С.) прийнято відмову позивача від позову в частині стягнення солідарно заборгованості з ТОВ "Капітал Агро ТПК". Задоволено клопотання позивача про припинення провадження у справі в частині стягнення з ТОВ "Капітал Агро ТПК" солідарно заборгованості в сумі 364375,36 грн. В частині стягнення з ТОВ "Капітал Агро ТПК" солідарно заборгованості в сумі 364375,36 грн. провадження у справі припинено. Решту позову задоволено повністю. Стягнуто з ВАТ "Птахофабрика "Перше травня" на користь ТОВ "АПК "Веста" інфляційних - 149486,57 грн., 3% річних від простроченої суми - 45891,90 грн., 168996,89 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами, 3643,75 грн. -витрати по сплаті державного мита та 236,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2-й відповідач, ВАТ «Птахофабрика «Перше травня», з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 20.01.2011 р. по справі № 15/316-10 скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Апелянт в обґрунтування своєї апеляційної скарги посилається на те, що позивач відмовився від позову щодо 1-го відповідача, тому, справа повинна була бути передана за підсудністю до господарського суду Черкаської області (місцезнаходження 2-го відповідача).
Апелянт зазначив, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні прийшов до невірного висновку про стягнення з 2-го відповідача 168996,89 грн. процентів за користування чужими коштами, оскільки проценти за користування чужими грошовими коштами та їх розмір має вказуватись а договорі та бути однією із його умов.
Позивач, ТОВ «АПК «Веста», у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Харківської області від 20.01.2011р. -залишити без змін. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у чіткій відповідності з нормами чинного законодавства.
1-й відповідач, ТОВ «Капітал Агро ТПК», відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не з'явився та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 22.02.2011р., яке мається в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, вислухавши доводи представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 02 червня 2008 року між ТОВ "АПК "Надія" та ВАТ «Птахофабрика «Перше травня» укладено договір поставки № 0206/4, за яким ТОВ "АПК "Надія" взяло на себе зобов'язання поставити, а ВАТ «Птахофабрика «Перше травня» прийняти та оплатити товар: пшеницю 6 класу врожаю 2007 року в кількості 4000,00 тон +/- 10%, в розрізі: червень 2008р. -2 000 тон, липень 2008 р. -2 000 тон на умовах, передбачених даним договором./п.1.1./
Пунктами 2.1, 2.4.1. договору передбачено, що ціна тони товару без ПДВ складає 1125,00 грн., крім того ПДВ -225,00 грн., всього -1350,00 грн., відповідно до п.2.2. договору загальна вартість товару по даному договору без ПДВ складає 4 500 000,00 грн., ПДВ -900 000,00 грн., загальна сума: 5 400 000,00 грн.; другий відповідача зобов'язаний здійснити оплату за отриманий товар на протязі 35 календарних днів з моменту надання залізничних накладних покупцю, завантаженого в залізничні вагони товару в українських гривнях шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника.
Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
На виконання зазначених умов договору позивачем поставлено 2-му відповідачу товар на загальну суму 1 853 506,5 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ РН-606 від 13.06.08р., РН-641 від 18.06.08р., РН-713 від 02.07.08р., РН-724 від 03.07.08р., РН-742 від 08.07.08р., РН-833 від 28.07.08р., та квитанціями про приймання вантажу №43131725 від 13.06.2008р., №43852202 від 18.06.2008р., № 44485140 від 08.07.2008р., № 50401114 від 28.07.2008р.
26 серпня 2008 року ТОВ "АПК "Надія" відступило позивачу права вимоги до другого відповідача, про що між сторонами підписано договір про відступлення права вимоги (заміну кредитора в зобов'язанні) № 4(0206/4) від 26.08.2008р..
В п. 1.2. цього договору зазначено, що позивач стає кредитором в зобов'язаннях, які виникли на підставі договору поставки № 0206/4 від 02.06.2008р., і в зобов'язаннях, які спрямовані на забезпечення виконання зобов'язань 2-го відповідача за договором поставки. Від ТОВ "АПК "Надія" до позивача перейшли права в повному обсязі і на умовах, що передбачені договором поставки № 0206/4 від 02.06.2008р. Зокрема, до відступленого права включені права на отримання 1853506,50 грн., які 2-й відповідач повинен був сплатити за отриманий товар за зазначеним договором поставки № 0206/4 від 02.06.08р.
Відповідно до ст.ст. 514, ч.1 ст.517 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом; первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Пунктом.2.1 договору сторони встановили обсяг прав, які передаються, та зазначили, що відступлене право, яке передається/відступається/ за цим договором, оцінене сторонами в 1853506,50 грн., тобто право на стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами не передавалось.
2-й відповідач частково сплатив вартість поставленого товару, перерахувавши після відступлення права вимоги від Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Надія" позивачу, на поточний рахунок позивача 150 000 грн.
30 вересня 2008 року між позивачем та 1-м відповідачем укладено договір поруки, відповідно до умов якого 1-й відповідач зобов'язався солідарно відповідати перед позивачем за виконання 2-м відповідачем зобов'язань за договором поставки № 0206/4 від 02.06.2008р.
Згідно зі ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач відмовився від позову в частині стягнення з 1-го відповідача солідарно заборгованості в сумі 364375,36 грн. та судом першої інстанції було прийнято відмову від позову в частині позовних вимог до 1-го відповідача, в зв'язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано припинив провадження у справі в цій частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Відповідно до статті 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом першої інстанції зроблено правомірний висновок, що сума заборгованості відповідачами не сплачена своєчасно, другий відповідач не надав на вимогу суду докази своєчасного виконання своїх зобов'язань, заборгованість погашена лише 1.07.2010р., тому, позовні вимоги в частині стягнення з другого відповідача з урахуванням уточнень позовних вимог 149486,57 грн. інфляційних та 45891,90 грн. 3% річних за період з 20.03.2009р. по 1.07.2010р. підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог про стягнення з другого відповідача 168996,89 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, то судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Згідно із статтею 536 вказаного вище Кодексу за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Як свідчать матеріали справи в договорі поставки №0206/4 від 02.06.2008 року не передбачено можливості стягнення та розміру процентів за користування чужими грошовими коштами, а договором № 4(0206/4) від 26.08.2008р. про відступлення права вимоги право на стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами або процентів за позикою не передавалось.
Посилання суду першої інстанції на статтю 1048 Цивільного кодексу України, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вказана норма права є спеціальною нормою, яка регулює правовідносини, пов'язані із договорами позики та одержанням процентів від суми позики, а не поставки та процентів за користування чужими грошовими коштами.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення в частині стягнення з ВАТ «Птахофабрика «Перше травня»на користь ТОВ "АПК" Веста" 168996,89 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що справа повинна була бути передана за підсудністю до господарського суду Черкаської області, то судова колегія вважає за необхідним зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
Згідно ч.3 ст. 17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.
В п. 27.5. Рекомендацій Вищого господарського суду України від 27.06.2007р. за № 04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" зазначено, якщо господарський суд, який прийняв справу до свого провадження з додержанням правил підсудності, залучив іншого відповідача чи замінив неналежного відповідача і в зв'язку з цим справа стала підсудною іншому господарському суду, питання про підсудність визначається за правилом частини третьої статті 17 ГПК України, за винятком випадків, коли наслідком змін на стороні відповідача стає виключна підсудність справи.
Суд першої інстанції зробив правомірний висновок, що в разі відмови позивача від позову в частині стягнення заборгованості з одного із відповідачів під час розгляду справи, справа повинна бути розглянута по суті тим судом, який прийняв справу до свого провадження з додержанням правил підсудності, тобто господарським судом Харківської області.
Судова колегія вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 20.01.2011р. по справі № 15/316-10 підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга -частковому задоволенню, керуючись ст. ст. 514, 517, 530, 536, 692, 712, 1048 ЦК України, ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія,
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 20.01.2011р. по справі № 15/316-10 скасувати в частині стягнення з 2-го відповідача 168996,89 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та в позові в цій частині відмовити.
В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 20.01.2011р. по справі № 15/316-10 залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК «Веста» (61005, м. Харків, пл. Повстання, 7/8, ідентифікаційний код 35072676, п/р 26001136650300 в АКІБ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005) на користь Відкритого акціонерного товариства «Птахофабрика «Перше травня»(19603, Черкаська область, с. Хутори, вул. Центральна, 2, ідентифікаційний код 00851426, п/р 2600430012424 в ЧФ АКБ «УСБ», МФО 354013) 1689,96 грн. держмита по апеляційній скарзі.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.Ю. Могилєвкін
Суддя Л.М. Бабакова
Суддя В.І. Пушай
Повний текст постанови підписаний 30.03.2011р.