"24" березня 2011 р. Справа № 40/231-08
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Білоконь Н. Д. , суддя Терещенко О.І.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача - Цуркова І.І.-директора, Казадаєва В.С., довіреність без номера від 16.03.2011 р.
відповідача - не з'явився
заявника скарги (Харківської міської ради) -Казеки Е.В., довіреність без номера від 10.01.2011 р., Воронової Ю.В., довіреність без номера від 10.01.2011 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх. № 839 Х/1-14) на рішення господарського суду Харківської області від 19.11.2008 р. у справі № 40/231-08
за позовом приватної фірми "Тавро", м. Харків
до комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", м. Харків
про визнання права власності та спонукання до держреєстрації
Приватна фірма "Тавро", позивач звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", відповідача про визнання за позивачем права власності на нежитлові приміщення підвалу № 135-1, 135-1а, 135-1б, 135-2, 135-3, 135-3а, 135-4, загальною площею 92,6 кв.м. у літ "А-6" по пр. Правди, 5 у м. Харкові та зобов"язання відповідача зареєструвати за позивачем право власності на ці приміщення.
Рішенням господарського суду Харківської області від 19 листопада 2008 року у справі № 40/231-08 (суддя Хотенець П.В.) позов задоволено.
Визнано права власності на нежитлові приміщення підвалу № 135-1, 135-1а, 135-1б, 135-2, 135-3, 135-3а, 135-4, загальною площею 92,6 кв.м. у літ "А-6" по пр. Правди, 5 у м. Харкові за приватною фірмою "Тавро" та зобов"язано комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності на зазначені приміщення за приватною фірмою "Тавро".
Харківська міська рада, посилаючись на те, що зазначеним рішенням господарський суд Харківської області вирішив питання про її права та обов"язки як власника спірної будівлі, не залучивши її до участі у справі, подала на зазначене рішення до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Представники Харківської міської ради в судовому засіданні підтримують апеляційну скаргу.
Представники позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечують, просять залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Приватна фірма "ТАВРО" орендувала нежитлові приміщення підвалу у літ. "А-6" по пр. Правди, 5 в м. Харкові на підставі укладеного з державним науково-дослідним та проектним інститутом металургійної промисловості "Гіпросталь" договору оренди № 10 від 28 січня 1998 року.
Вказані нежитлові приміщення були передані у аварійному стані, що підтверджується дефектним актом від 02 січня 1992 року, актом від 26 серпня 1997 року та протоколом від 03 листопада 1997 року.
На підставі розробленої НПФ "Азимут-сервіс" проектної документації, узгодженої у встановленому порядку органами пожежної охорони, санітарно-епідеміологічною станцією, Приватною фірмою "ТАВРО" були проведені капітально-відновлювальні роботи з реконструкції вказаних приміщень. Усі роботи проводилися за власний рахунок Приватної фірми "ТАВРО", що підтверджується відповідними накладними та розрахунковими документами.
Довідкою від 28 січня 1998 року № 6-ЖО, актом від 28 січня 1998 року, листом від 10 липня 1998 року підтверджується комплекс капітально-відновлювальних робіт з реконструкції нежитлових приміщень підвалу у літ. "А-6" по пр. Правди, 5 в м. Харкові.
Приватній фірмі "ТАВРО" належить на праві власності нежитлове приміщення підвалу № 135-1в, загальною площею 11,3 кв.м. у літ. "А-6" по пр. Правди, 5 в м. Харкові, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 08 грудня 2006 року. Це приміщення є єдиним входом до нежитлових приміщень підвалу № 135-1, 135-1а, 135-1б, 135-2, 135-3, 135-3а, 135-4, загальною площею 92,6 кв.м. у літ. "А-6" по пр. Правди, 5 у м. Харкові і разом вони складають єдине ціле і не можуть бути відокремлені один від одного.
Відповідно до технічного паспорту Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 27 лютого 2003 року загальна площа нежитлових приміщень підвалу № 135-1, 135-1а, 135-1б, 135-2, 135-3, 135-3а, 135-4, у літ. "А-6" по пр. Правди, 5 у м. Харкові складає 92,6 кв.м.
Відповідно до листа Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" право власності на нежитлові приміщення підвалу № 135-1, 135-1а, 135-1б, 135-2, 135-3, 135-3а, 135-4, загальною площею 92,6 кв.м. у літ. "А-6" по пр. Правди, 5 не зареєстровано.
На замовлення Приватної фірми "ТАВРО" Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" відмовило у реєстрації права власності на нежитлові приміщення підвалу № 135-1, 135-1а, 135-1б, 135-2, 135-3, 135-3а, 135-4, загальною площею 92,6 кв.м. у літ. "А-6" по пр. Правди, 5 у м. Харкові.
Зважаючи на ці обставини, позивач вважає, що нежитлові приміщення підвалу № 135-1,135-1а, 1351б,135-2,135-3,135 3а,135-4, загальною площею 92, 6 кв.м. у літ "А-6" по пр. Правди,5 у м. Харкові є новоствореним майном, у зв"язку з чим просить визнати за ним право власності на це майно на підставі статті 331 Цивільного кодексу України.
Місцевий господарський суд в обгрунтування свого висновку про задоволення позовних вимог послався на наведені вище обставини та на наступні норми.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності.
Згідно частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ із своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов*язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені в суді. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Згідно статтей 321, 331 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статтей 319, 320 Цивільного кодексу України власники самостійно здійснюють право власності, виконують будь-які дії по відношенню до свого майна, що не суперечать закону.
Згідно статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.
Згідно з пунктом 1.3. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5: Державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць на підставі відповідних рішень виконавчих органів місцевого самоврядування.
Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду, зважаючи на насупне.
Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Стаття 331 Цивільного кодексу України регулює таку першопочаткову підставу набуття права власності як створення нової речі.Створення нової речі передбачає відсутність правонаступництва, оскільки в цьому випадку право власності виникає на річ, яка раніше не існувала, у зв"язку з чим виникає на цю річ вперше.
З матеріалів справи вбачається, що приміщення, на які просить визнати право власностіпозивач на час коли ним проводились вищевказані і капітально-відновлювальні роботи з реконструкції цих приміщень знаходились в оренді позивача на підставі укладеного з державним науково-дослідним та проектним інститутом металургічної промисловості "Гіпросталь" договору оренди № 10 від 28 січня 1998 року.
Зазначене підтверджується як договором оренди № 10 від 28.01.1998 р., так і наданими позивачем на підтвердженя здійснення ним зазначених капітально-відновлювальних робіт з реконструкції спірних приміщень документами, в яких містяться посилання на знаходження цих приміщень в оренді ПП "Тавро" за договором оренди № 10 від 28.01.1998 р., а саме Рішенням Виконавчого комітету Дзержинської районної ради № 138 від 04.08.1998 р. "Про влаштування додаткового відокремленого входу до нежитлового підвального приміщення по пр. Правди, 5 п. 6., Актом від 12 травня 1999 р. приймання в експлуатацію побудованого додаткового відокремленого входу, заявою директора ПП Тавро" на ім"я директора Державного науково-дослідного та проектного інституту "Гіпросталь" про надання дозволу на приватизацію приміщення", актом від 26.08.1997 р. обстеження нежитлоовго підвального приміщення площею 96,9 кв.м.за адресою пр. Правди, 5 п. 6, довідкою начальника Державного науково-дослідного та проектного інституту "Гіпросталь" № 6-ЖО від 28.01.1998 р., робочим проектом ремонту підвального приміщення житлового будинку по пр. Правди 5, п. 6, технічним висновком про можливість влаштування додаткового входу в приміщення підвалу 6-го під"їзду по пр. Правди, 5 в м. Харкові.
В матеріалах справи відсутні та позивачем не надано доказів того, що спірні приміщення вибували з власності держави, тобто доказів припинення цього права на передане в оренду майно в період здійснення позивачем зазначених робіт, та доказів того, що позивач після припинення цього права набув право власності на ці приміщення на підставах, що передбачені законом.
Умовами договору оренди № 10 від 28.01.1998 р. не передбачена можливість передачі орендарю права власності на орендоване майно.
Так п. 1.2. договору оренди № 10 від 28.01.1998 р. передбачено, що майно, яке є об"єктом оренди передається орендарю без спеціального устаткування та потребує капітального ремонту, а пунктом 2.2. цього договору передбачено, що передання майна в оренду не спричиняє за собою передачу права власності та власником орендованого майна є держава, а орендар володіє ним на протязі строку оренди.
Зважаючи на наведене, обставини, на які посилається позивач, та на які послався також місцевий господарський суд в обгрунтування свого висновку про задоволення позовних вимог не свідчать про наявність передбачених законодавством підстав набуття позивачем права власності на спірне майно.
Окрім цього слід також зазначити наступні обставини.
Рішенням Харківської міської ради XVIII сесії XXIV скликання від 24.12.2003 р. № 225/03 "Про комунальну власність м. Харкова" до комунальної власності міста Харкова було прийнято будинок, розташований за адресою м. Харків, пр. Правди, 5
Рішенням Харківської міської ради від 01.02.2006 р. № 17/06 "Про комунальну власність міста" внесено зміни до вищенаведеного рішення Харківської міської ради та вирішено вважати фактичну дату прийняття будинку по пр. Правди, 5 в м. Харкові до комунальної власності територіальної громади м. Харкова з дати фактичної передачі на баланс ДКВЖРЕП Дзержинського району від 15.03.2005 р.
Зазначені рішення Харківської міської ради на даний час не оскаржені та не скасовані, а тому відповідно до статті 144 Конституції України є чинними та обов"язковими до виконання.
Отже на час розгляду справи будинок по пр. Правди, 5 в м. Харкові знаходився в комунальній власності міста Харкова, однак місцевим господарським судом зазначену обставину не було з"ясовано, у зв"язку з чим в порушення норм процесуального права вирішено питання про права та обов"язки Харківської міської ради не залучивши її до участі у справі, що відповідно до пункту 3 ч. 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України є безумовною підставою для скасування рішення.
Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд внаслідок неповного з"ясування обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права дійшов неправильного висновку про задоволення позовних вимог, у зв"язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню та слід прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Керуючись статтями 33, 43, 99, п. 2 статті 103, п. 1, 4, ч. 1, п. 3. ч. 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 19.11.2008 р. у справі № 40/231-08 скасувати.
Прийняти нове рішення.
В задоволенні позову відмовити.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її виготовлення в повному обсязі.
Головуючий суддя (підпис) Сіверін В. І.
Суддя (підпис) Білоконь Н. Д.
Суддя (підпис) Терещенко О.І.
Постанову виготовлено в повному обсязі 29.03.2011 р.