"04" квітня 2011 р.Справа № 30/17-230-2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,
при секретарі судового засідання -О.О. Довбиш,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином,
від відповідача: О.О. Меняйлік, С.І. Полілова,
від третьої особи: не з'явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3
на ухвалу господарського суду Одеської області від 03.03.2011 р.
у справі № 30/17-230-2011
за позовом ОСОБА_3
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.О.С.А.»
третя особа: Виконавчий комітет Одеської міської ради в особі відділу державних реєстраторів
про визнання рішення загальних зборів акціонерів та установчих зборів засновників частково недійсними та стягнення коштів,
встановив:
ОСОБА_3 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.О.С.А.», за участю третьої особи - Виконавчого комітету Одеської міської ради в особі відділу державних реєстраторів про визнання частково недійсним рішення загальних зборів акціонерів і установчих зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.О.С.А.»від 30.03.2009 р. та стягнення з відповідача упущеної вигоди у розмірі 170 000 грн.
Одночасно з позовом позивач на підставі статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України звернувся із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом:
1) накладення арешту на все майно, що належить ТОВ «Р.О.С.А.», де б це майно не знаходилось, і у першу чергу -на його нежитлові приміщення площею 8556,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1;
2) заборони виконавчому комітету Одеської міської ради в особі відділу державних реєстраторів проводити реєстрацію внесення змін до засновницьких документів ТОВ «Р.О.С.А.», перереєстрацію, припинення (ліквідацію або реорганізацію) ТОВ «Р.О.С.А.», у тому числі -зміну організаційно -правової форми цього господарського товариства.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач послався на те, що ОСОБА_3 до квітня 2009 р. був акціонером ВАТ «Р.О.С.А.», але в результаті створення ТОВ «Р.О.С.А.»ОСОБА_3 не став засновником та учасником цього товариства та взагалі ним було втрачено будь-які корпоративні права в ТОВ «Р.О.С.А.». Позивач вважає, що невжиття заходів до забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог позивача у справі, а також може призвести до безповоротного порушення законних прав та інтересів ОСОБА_3, як учасника господарського товариства, у зв'язку із реєстрацією внесення змін до засновницьких документів ТОВ «Р.О.С.А.», перереєстрацію, припинення (ліквідацію або реорганізацію) ТОВ «Р.О.С.А.», у тому числі -зміною організаційно -правової форми цього господарського товариства.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.03.2011р. заяву ОСОБА_3 про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково. Судом заборонено (на період розгляду даної справи) виконавчому комітету Одеської міської ради в особі відділу державних реєстраторів проводити реєстрацію внесення змін до засновницьких документів ТОВ «Р.О.С.А.», перереєстрацію, припинення (ліквідацію або реорганізацію) ТОВ «Р.О.С.А.», у тому числі -зміну організаційно -правової форми цього господарського товариства, оскільки незастосування вказаних заходів до забезпечення позову може привести до порушення законних прав та інтересів ОСОБА_3 та неможливості в подальшому відновленню прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Суд відмовив у задоволенні заяви в частині накладення арешту на все майно, що належить ТОВ «Р.О.С.А.», і насамперед на його нежитлові приміщення площею 8556,5кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 з огляду на те, що вказане майно не є предметом спору у даній справі, а тому відсутній зв'язок між вимогами позивача щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача та предметом позовних вимог.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_3 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив:
- скасувати ухвалу суду в частині відмови в задоволенні заяви позивача про накладення арешту на все майно, що належить ТОВ «Р.О.С.А.»на підставі свідоцтва про право власності, а саме -об'єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (загальною площею 8556,5м2, основною площею 7040,8 м2);
- заборонити вчинення будь-яких дій, спрямованих на перереєстрацію в органах БТІ РОН прав на майно, що належить ТОВ «Р.О.С.А.»;
- в частині заборони виконавчому комітету Одеської міської ради в особі відділу державних реєстраторів проводити реєстрацію внесення змін до засновницьких документів ТОВ «Р.О.С.А.», перереєстрацію, припинення (ліквідацію або реорганізацію) ТОВ «Р.О.С.А.», у тому числі -зміну організаційно -правової форми цього господарського товариства ухвалу суду залишити без змін.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали не враховано уточнені вимоги позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, викладені в заяви від 03.03.2011р. у письмовій формі з одночасним повідомленням змісту заяви в судовому засіданні 03.03.2011р. В даній заяві ОСОБА_3 просив вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту не на все майно, що належить ТОВ «Р.О.С.А», а лише на те, яке належить товариству на підставі свідоцтва про право власності, а саме на об'єкт нерухомості, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (загальною площею 8556,5м2, основною площею 7040,8 м2), а також доповнив дану заяву ще одним заходом до забезпечення позову -забороною вчинення будь-яких дій, спрямованих на перереєстрацію в органах БТІ та РОН прав на майно, що належить ТОВ «Р.О.С.А.».
В судовому засіданні і у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Р.О.С.А.»зазначило про необґрунтованість вимог апеляційної скарги і про правомірність відмови суду першої інстанції у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову в частині накладення арешту на майно ТОВ «Р.О.С.А.», та просило провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Одеської області від 03.03.2011р. припинити, оскільки 17.03.2011р. у даній справі прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та ухвалу про скасування ухвали від 03.03.2011р., яка є предметом апеляційного перегляду.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Забезпечення позову - це засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги.
Стаття 67 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, що належать відповідачеві, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретними заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів (пункт 1.1 листа Вищого господарського суду України № 01-8/2776 від 12.12.2006р. «Про деякі практики забезпечення позову»).
На момент прийняття судом першої інстанції оскаржуваної ухвали про забезпечення позову предметом позову у даній справі було визнання частково недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Р.О.С.А.»і установчих зборів засновників ТОВ «Р.О.С.А.»та стягнення з відповідача упущеної вигоди.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що заявлені позивачем заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (частину майна) та забороною вчинення будь-яких дій, спрямованих на перереєстрацію в органах БТІ та РОН прав на майно, що належить відповідачу, не мають зв'язку з предметом позовних вимог та є неспіврозмірними із заявленим обсягом таких вимог. Також ОСОБА_3 згідно із вимогами статті 33 Господарського процесуального кодексу України не надано належних доказів імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів
Таким чином, відсутні підстави для скасування ухвали місцевого господарського суду про забезпечення позову. Крім того, 17.03.2011р. господарським судом Одеської області прийнято рішення у даній справі про відмову у позові та одночасно з рішенням прийнято ухвалу про скасування заходів до забезпечення позову, застосованих ухвалою суду від 03.03.2011р.
Твердження представника відповідача про необхідність припинення провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Одеської області від 03.03.2011р. у зв'язку із її скасуванням ухвалою господарського суду Одеської області від 17.03.2011р., судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не передбачає такої підстави для припинення провадження у справі, та, крім того, апеляційна інстанція переглядає законність та обґрунтованість судового акту на момент його прийняття.
За таких обставин, судова колегія доходить висновку про залишення ухвали господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги -без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 105, 106 Господарського процесуального кодексу
України, суд -
постановив:
Ухвалу господарського суду Одеської області від 03.03.2011р. у справі № 30/17-230-2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя Л.І. Бандура
Суддя В.Б. Туренко
Повний текст постанови підписано 07.04.2011р.