"05" квітня 2011 р.
Справа № 24-17/83-10-3248
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Журавльова О.О.,
суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.
(відповідно до розпорядження в.о. голови суду від 04.04.2011р. №237 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)
при секретарі судового засідання Герасименко Ю.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Гордієнко М.В., довіреність від 04.01.2011р. №31
від відповідача: Шевчук К.М., довіреність від 04.01.2011р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської залізниці
на рішення господарського суду Одеської області від 12 січня 2011 року
у справі №24-17/83-10-3248
за позовом Одеської залізниці
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Трейн Укрейн”
про стягнення 72020 грн., -
Одеська залізниця звернулась до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Трейн Укрейн” 72020 грн. штрафу, який нарахований за неправильно вказану в накладній масу вантажу.
Рішенням господарського суду Одеської області від 12 січня 2011 року у справі №24-17/83-10-3248 (суддя Оборотова О.Ю.) у позові Одеської залізниці відмовлено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відомості, наведені позивачем в комерційному акті, не можуть бути визнані такими, що беззаперечно підтверджують факт неправильного вказання відповідачем у накладній маси вантажу, оскільки вони не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим і нарахування позивачем штрафних санкцій є безпідставним.
Позивач із рішенням суду першої інстанції не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Одеської залізниці задовольнити в повному обсязі. При цьому позивач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до прийняття незаконного рішення. За доводами скаржника місцевим господарським судом не враховано, що факт невідповідності маси вантажу позивачем було доведено та не спростовано іншими доказами, які б давали суду підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга Одеської залізниці була прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Гладишева Т.Я., Михайлов М.В., про що 07.02.2011р. винесено відповідну ухвалу.
Відповідно до розпорядження в.о. голови суду від 09.03.2011р. №186 справа №24-17/83-10-3248 була передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Разюк Г.П., Михайлов М.В.
Згідно з розпорядженням в.о. голови суду від 04.04.2011р. №237 справа №24-17/83-10-3248 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Савицький Я.Ф., Лавренюк О.Т.
У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача (ТОВ „Трейн Укрейн”) у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими відповідач не погоджується з апеляційною скаргою Одеської залізниці, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу, наданих до апеляційного господарського суду 05.04.2011р. за вх.№347/11-Д1.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.01.2010р. зі станції відправлення Близнюки Донецької залізниці ТОВ „Трейн Укрейн” (відправник, відповідач) на адресу одержувача - ЗАТ „Іллічівський зерновий термінал” (станція призначення Ксенієво Одеської залізниці) у складі поїзду №2217-6.45 був відправлений вантаж - ячмінь (навалом тара з брусу) у кількості 169800 кг (маса нетто) у вагонах: №95448569 - маса 55750 кг, №95644662 - маса 57100 кг, №95796884 - маса 56950 кг, про що свідчить залізнична накладна на маршрут або групу вагонів №49474072 (а.с. 9-10).
Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що вантаж завантажений у вагон засобами відправника (ТОВ „Трейн Укрейн”), тара з брусу, навалом. Вантаж розміщено і закріплено відправником без зауважень згідно з параграфами 16-17 розділу 3 Технічних умов правильно. Маса вантажу визначена на автомобільних вагах.
Заповнення саме вантажовідправником визначених граф комплекту перевізних документів, в тому числі і накладної передбачено як п.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. №863/5048 (надалі - Правила), так і ст. 23 Статуту залізниць України.
02.02.2010р. на шляху прямування поїзда №2217-6.45 на попутній станції Знам'янка Одеської залізниці позивачем з посиланням на ст. 24 Статуту залізниць України були затримані вагони №95448569 та №95644662 для перевірки кількості та маси вантажу, що зазначені в накладній у зв'язку з тим, що виявлено невідповідність відомостей в накладній.
В результаті зважування на тензометричних динамічних вагах у вагоні №95448569 було виявлено різницю у вазі проти накладної №49474072 в сторону зменшення на 7200 кг, у вагоні №95644662 було виявлено різницю у вазі проти накладної №49474072 в сторону зменшення на 5200 кг, про що свідчить складений станцією Знам'янка Одеської залізниці акт загальної форми №5121 від 02.02.2010р. (а.с. 15). Відповідно до вказаного акту течі вантажу у вагонах №95448569 та №95644662 не було. Вагони буди відчеплені на неелектрифікований шлях для перевірки.
При огляді вагонів на неелектрифікованому шляху виявлено, що на вагонах №95448569 та №95644662 справні не порушені ЗПП, ознаків втрати вантажу не виявлено. Вагони відчеплені на вагову перевірку. Про встановлені обставини станцією Знам'янка складений акт загальної форми №5127 від 02.02.2010р. (а.с. 14).
За наслідком контрольного зважування станцією Знам'янка Одеської залізниці було складено комерційний акт серії АА №054334/104/1 від 02.02.2010р. (а.с. 13), яким встановлено: вагони справні, не пошкоджені, доступу до вантажу не має, люки щільно закриті, слідів крадіжки та просипання вантажу не виявлено, об'єм кузова не вказано, зважування вагонів здійснено 02.02.2010р. на 150-тонних вагонних вагах станції (держповірка 18.09.2009р.), при зважуванні виявилось в вагоні №95448569 - брутто 75400 кг, тара з документа 22000 кг, нетто 53400 кг, що складає різницю ваги проти документів в сторону зменшення на 2350 кг, в вагоні №95644662 - брутто 77400 кг, тара з документів 22100 кг, нетто 55300 кг, що складає різницю ваги проти документів в сторону зменшення на 1800 кг. Загальна недостача в вагонах складає 4150 кг. Зважування здійснювалося двічі, нестача підтвердилася.
У зв'язку з виявленням факту неправильного зазначення у залізничній накладній №49474072 маси вантажу залізницею на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України був нарахований відповідачу штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати в загальній сумі 72020 грн., а саме провізна плата вагону №95448569 - 7202 грн. х 5 = 36010 грн., вагону №95644662 - 7202 грн. х 5 = 36010 грн. та направлена відповідачу претензія від 01.06.2010р. №НЮ-60 з розрахунком (а.с. 7-8), яка залишена останнім без задоволення.
Вищевказані обставини стали підставою для звернення Одеської залізниці до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ „Трейн Укрейн” 72020 грн. штрафу, який нарахований за неправильно вказану у накладній масу вантажу.
За вимогами ч.5 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.4 ст. 909, ч.1 ст. 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 12 Закону України „Про транспорт” підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.
Статтею 2 Статуту залізниць України передбачено, що обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць України.
Згідно з ст. 6 Статуту залізниць України накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Статтею 23 Статуту залізниць України визначено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Відповідно до п.п. 1.1, 1.3 „Правил оформлення перевізних документів”, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084 (далі - Правила), на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів, затверджені наказом Мінтрансу від 19.11.1998р. №460 „Про затвердження бланків перевізних документів”. Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.
Згідно з ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Відповідно до ст. 118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
При цьому, в силу вимог ч.1 ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Аналогічні положення передбачені і п.5.5 Правил оформлення перевізних документів, згідно з яким якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про код одержувача, його адресу, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно ст. 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
За вимогами зазначених статей підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту залізниць України. У застосуванні статей 118 та 122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки. При цьому неправильно зазначені код або адреса одержувача вважаються окремими порушеннями.
Така ж правова позиція наведена і у п.21 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007р. №01-8/917 „Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства України”, і у п.п. 6.1, 6.2 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 29.09.2008р. №04-5/225 „Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №4-05/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею”.
В даному випадку вантажовідправник неправильно зазначив масу вантажу в залізничній накладній №49474072 від 30.01.2010р., про що станцією Знам'янка Одеської залізниці були складені вищевказані комерційний акт серії АА №054334/104/1 від 02.02.2010р. та акт загальної форми №5121 від 02.02.2010р.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вважає, що маса вантажу була вказаним ним в залізничній накладеній правильно, посилаючись при цьому на те, що після надходження вагонів на адресу вантажоодержувача - ЗАТ „Іллічівський зерновий термінал”, вагони №95448569 та №95644662 були зважені на вагах вантажоодержувача та останнім була встановлена інша вага, ніж та, що зафіксована комерційним актом та актом загальної форми, що на думку відповідача свідчить про відсутність підстав для покладення на нього відповідальності за неправильне вказання в накладній маси вантажу.
Між тим, апеляційний господарський суд з такими доводами відповідача не погоджується, з огляду на те, що відповідно до п.16 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002р. №334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002р. за №567/6855, у разі відмови начальника станції від складання комерційного акта (акта загальної форми) або оформлення акта з порушенням цих Правил одержувач має право до вивезення вантажу зі станції, а при вивантаженні на місцях незагального користування - протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вагона (контейнера) з вантажем подати про це письмову скаргу начальнику Дирекції залізничних перевезень безпосередньо або через начальника станції. При поданні скарги через начальника станції або безпосередньо начальнику Дирекції одержувачу видається розписка про прийняття скарги.
Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З матеріалів справи вбачається, що ЗАТ „Іллічівський зерновий термінал” скарги на оформлення комерційного акту з порушеннями подано не було, а отже апеляційним господарським судом встановлено, що комерційний акт у розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України є належним та допустимим доказом, який засвідчує факт неправильного зазначення відповідачем маси вантажу в залізничній накладній №49474072 від 30.01.2010р.
Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог Одеської залізниці, а також приймає до уваги наданий позивачем розрахунок позовних вимог, як такий, що зроблений згідно з вимогами чинного законодавства. Відповідно до вказаного розрахунку стягненню з відповідача підлягає штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати у сумі 72020 грн.
За таких обставин апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Одеської залізниці підлягає задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 12 січня 2011 року у справі №24-17/83-10-3248 - скасуванню як таке, що винесене з неправильним застосуванням норм матеріального права, позовні вимоги Одеської залізниці слід задовольнити.
В силу вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Одеської залізниці задовольнити.
2.Рішення господарського суду Одеської області від 12 січня 2011 року у справі №24-17/83-10-3248 скасувати.
3.Позовні вимоги Одеської залізниці задовольнити.
4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Трейн Укрейн” (65007, м. Одеса, пров. Книжковий, 15, кв. 21, код ЄДРПОУ 34673821) на користь Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, ЄДРПОУ 01071315) 72020 (сімдесят дві тисячі двадцять) грн. штрафу, 720 (сімсот двадцять) грн. 20 коп. держмита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 360 (триста шістдесят) грн. 10 коп. держмита за розгляд апеляційної скарги.
5.Зобов'язати господарський суд Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням реквізитів сторін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 06 квітня 2011 року.
Головуючий суддя
Судді
О.О. Журавльов
Я.Ф. Савицький
О.Т. Лавренюк