"31" березня 2011 р.Справа № 15/122/10
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Лавренюк О.Т.
суддів: Савицький Я.Ф., Гладишевої Т.Я.
при секретарі судового засідання: Бахчеван Х.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 4186 від 12.08.2010 р.
від відповідача: Горішня М.Л. , довіреність № 6370/131-9 від 15.11.2010 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3
на рішення господарського суду Миколаївської області від 12.10.2010 р.
по справі № 15/122/10
за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3
до Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області
про стягнення 48078, 55 грн.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.
В судовому засіданні 31.03.2011р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Позивач , ФОП ОСОБА_3, звернулася до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до відповідача -Виконкому Первомайської міськради Миколаївської області про стягнення майнової шкоди, завданої в ході здійснення підприємницької діяльності в розмірі 38657, 93 грн. та упущеної вигоди в розмірі 9420, 87 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог, Позивач вказала, що на підставі договору оренди земельної ділянки від 31.01.2005 року їй надано в постійне користування земельну ділянку для здійснення господарської діяльності, а саме будівництва закусочної та 05.12.2005 р. надано дозвіл на виконання будівельних робіт, дія якого закінчувалася 30.11.2006 р.
16.05.2006 р. Інспекцією державного архітектурно -будівельного контролю Первомайської міської ради в особі керівника, був виписаний припис про призупинення будівельних робіт, який визнано нечинним Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.12. 2008 р.
Рішенням виконкому Первомайської міської ради від 19.12.2006 р. заява Позивача про продовження терміну будівельних робіт не задоволена, термін виконання будівельних робіт не продовжено.
Вказане рішення Постановою господарського суду Миколаївської області від 13.08. 2007 р. визнано нечинним.
27.08.2007 р. Позивач звернулася з заявою до виконкому для надання дозволу на продовження будівельних робіт, однак ніяких дій Відповідачем не здійснено.
На підставі викладеного Позивач вважає, що таким чином Відповідач здійснив противоправні дії, які спричинили їй майнову шкоду, яку повинен сплатити Відповідач на підставі ст.ст. 1166, 177, 179, 1173 ЦК України, та, крім цього відповідно до ст. 22 ЦК України -сплатити упущену вигоду.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 12.10.2010 р. по справі №15/122/10 ( суддя Ржепецький В.О.) в задоволені позову відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано тим, що заявлені позивачем в позові складові завданої шкоди є такими, що охоплюються поняттям підприємницького ризику, яке міститься в ст. 42 ГК України.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ФОП ОСОБА_3 звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та винести нове рішення про задоволення позову.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні представник Відповідача просить рішення суду, як законне та обґрунтоване, залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення
В судовому засіданні представник Позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просить рішення суду скасувати та винести нове рішення про задоволення позову.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та розглянувши наявні матеріали справи і надані докази, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає на підставі наступного:
Як встановлено судом першої інстанції і підтверджено матеріалами справи, 21.12.2004 р. між сторонами було укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендар ( позивач) приймає в строкове платне користування на умовах оренди ділянку для будівництва та обслуговування закусочної в м. Первомайськ по вул. Достоєвського в районі ж/б № 14.
Термін дії Договору визначено строком на 5 років.
28.11.2005 р. рішенням виконкому Первомайської міської ради за № 66 Позивачеві надано дозвіл на будівництво закусочної за вищевказаною адресою.
05.12.2005 р. Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю також видано дозвіл № 62 на виконання будівельних робіт, відповідно до якого термін дії дозволу встановлено до 30.11.2006 р.
16.05.2006 р. Інспекцією державного архітектурно -будівельного контролю Первомайської міської ради був виписаний припис про призупинення будівельних робіт, а 19.12.2006 р. винесено рішення виконкому про відмову в продовженні терміну будівельних робіт.
Припис та рішення визнано нечинними і тому Позивач вважає, що діями Відповідача їй завдано шкоди, яка полягає у тому, що будівництво об'єкту нерухомості не було завершено та внаслідок зазначеного Позивач понесла необґрунтовані витрати, пов'язані зі сплатою орендної плати за договором оренди землі, сплатою за узгодження та підготовку документів з будівництва, сплатою за підрядні роботи з незавершеного будівництва та упущену вигоду, яку позивач могла би отримати, розмістивши грошові кошти в банківській установі.
Суд першої інстанції, аналізуючи позовні вимоги, приписи ст.ст. 22, 1166, 1173 ЦК України, роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 р. № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів , пов'язаних з відшкодуванням шкоди" дійшов висновку, що Позивачем не доведено наявності безпосередньо причинного зв'язку між рішенням Відповідача від 19.06.2006 р. № 736, яким вирішено не продовжувати термін будівельних робіт та заявленою в позові шкодою у вигляді орендної плати та інших платежів, здійсненних в процесі будівництва, а також неотриманого прибутку.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду, оскільки він прийнятий з урахуванням матеріалів справи, на підставі норм матеріального права.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що Відповідач виніс рішення № 736 від 19.12.2006 р. з перевищенням повноважень, наданих йому Законом і вирішення питання про надання дозволу на будівництво віднесено до компетенції Інспекції державного архітектурно -будівельного контролю, що встановлено при вирішення справи № 3/676/07 від 13.08.2007 р. ( а.с. 92-93) з чого випливає, що Відповідач в даній справі не може відповідати за наслідки зупинення будівництва, оскільки органом, уповноваженим вирішувати питання надання дозволу на здійснення будівельних робіт є відповідна Інспекція з державного архітектурно -будівельного контролю, що узгоджується з Законом України " Про місцеве самоврядування в України", законом України "Про планування і забудову територій", а також Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 р. та вказав, що заявлені позивачем в позові складові шкоди є такими, що охоплюються поняттям підприємницького ризику, яке міститься в ст. 42 ГК України.
Аналізуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення в повній мірі дослідив матеріали справи, надав належну оцінку наданим доказам і рішення суду є обґрунтованим та винесеним з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і до уваги не приймаються.
За таких обставин судова колегія прийшла до висновку, що рішення суду винесено без порушень норм матеріального і процесуального права і тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101- 103,105 ГПК України, колегія суддів -
Рішення господарського суду Миколаївської області від 12.10.2010 року по справі № 15/122/10 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Лавренюк О.Т.
Суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Гладишева Т.Я.