Постанова від 30.03.2011 по справі 7/14-ПН-11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2011 р.

Справа № 7/14-ПН-11

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Пироговського В.Т.,

суддів Картере В.І., Жекова В.І.,

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю представників учасників процесу:

від ТОВ „Новокаховський електромашинобудівний завод” -

- Крижановський М.М.

від ТОВ „Компанія „Югтранс” Швець О.В.

розглянула апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю „Новокаховський електромашинобудівний завод”

на рішення господарського суду Херсонської області

від 18.01.2011р.

у справі № 7/14-ПН-11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Новокаховський електромашинобудівний завод”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Югтранс”

про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.02.2011р. прийнята до провадження та призначена до розгляду на 09.03.2011р. апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Новокаховський електромашинобудівний завод” (далі ТОВ „Новокаховський електромашинобудівний завод”) на рішення господарського суду Херсонської області від 18.01.2011р. у справі № 7/14-ПН-11.

За правилами ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 09.03.2011р., оголошено перерву до 30.03.2011р.

Сторони повідомлені про час і місце засідання господарського суду апеляційної інстанції, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками їхніх представників.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в засіданні 30.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ТОВ „Новокаховський електромашинобудівний завод”, звернулося до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Югтранс” про визнання права власності на предмет іпотеки - - майновий комплекс транспортного цеху, до якого входять: літ."А" - адміністративна будівля, загальною площею 1610,6 кв.м.; літ."а" - диспетчерська; літ."а1" - ганок; літ."В" - гараж загальною площею 270 кв.м.; літ."Г" - гараж, загальною площею 224,9 кв.м.; літ."Д" - цех, загальною площею 1536,8 кв.м.; літ."Д" - перехід; літ."Е" - мийка, загальною площею 577,9 кв.м; літ."Л" - гараж, загальною площею 689,0 кв.м.; літ."М" - гараж, загальною площею 180,4 кв.м.; літ. "Б" - навіс; літ."Ж" - сторожка; літ."З" - гараж; літ."И" - склад, літ."І"- мощення, №1 - 9, огорожа та споруди, розташовані за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 35 "ж". Позивач також просить суд вилучити цілісний майновий комплекс з незаконного володіння відповідача - ТОВ "Компанія "Югтранс", м.Нова Каховка, код ЄДРПОУ 31740177.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 18.01.2011р. зі справи № 7/14-ПН-11 (суддя Задорожна Н.О.) у задоволені позову відмовлено.

Судове рішення вмотивовано наступним:

-норми статей 36, 37 Закону №898- ІV передбачають позасудове врегулювання питання передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання шляхом добровільної передачі предмета іпотеки та складання відповідного нотаріально посвідченого договору, який в конкретному випадку є правовстановлюючим документом для проведення державної реєстрації права власності іпотекодержателя на іпотечне майно. Таким чином, зазначені правові норми не передбачають судового захисту щодо визнання права власності на заставлене майно;

-у судовому порядку право заставодержателя одержати задоволення за рахунок заставленого майна реалізується виключно шляхом звернення стягнення на предмет застави та його подальшої реалізації;

-на підставі рішення господарського суду від 14.10.2010р. по справі №11/132-10 з відповідача на користь позивача стягнути 11 224 497грн. 61коп. боргу і зазначене рішення набрало законної сили.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ТОВ „Новокаховський електромашинобудівний завод”, звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції від 18.01.2011р. зі справи № 7/14-ПН-11 скасувати, позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права при його прийнятті.

Зокрема, особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає:

-в правових відносинах позивача та відповідача інший порядок звернення стягнення обумовлений спеціальним законом України „Про Іпотеку”, а також укладеним у відповідності з цим законом договір іпотеки від 07.04.2009р., в зв'язку з чим висновки господарського суду Херсонської області від 18.01.2011р. про порядок задоволення вимог за рахунок вартості заставленого майна шляхом звернення стягнення за рішенням суду є необгрунтованим та незаконним;

-оскільки жодною нормою діючого загального чи спеціального законодавства України не передбачено обмеження іпотекодержателя у праві власності та звернення до суду за захистом свого майнового права і навпаки, ЦК України передбачено таке право, господарський суд Херсонської області зробив необгрунтований та незаконний висновок про те, що позивач не мав права звертатись до суду із позовом про визнання за собою права власності на предмет іпотеки;

-на підставі Закону України „Про іпотеку”, а також п. 5.2. і 5.3. договору іпотеки від 07.04.2009р. до позивача вже перейшло право власності на комплекс транспортного цеху, в зв'язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору від 03.04.2009р.;

-з матеріалів справи вбачається та судом підтверджено, що відповідач не визнає права власності позивача на транспортний цех і ця обставина свідчить про правильність обрання позивачем способу захисту порушеного права. В частині неправомірних висновків суду щодо відсутності у позивача документального підтвердження свого права власності на майно, шляхом пред'явлення правовстановлюючого документу, то ці висновки суду суперечать ст. 36 Закону України „Про іпотеку”, а також п. 5.3. договору іпотеки від 07.04.2009р., в яких встановлено, що при оформленні права власності на предмет іпотеки на іпотекодержателя саме договір Іпотеки, за наявним застареженням про відчуження, є правовстановлюючим документом. Крім того на підставі ст. 392 ЦК України заявлений позов не є підставою для виникнення права власності позивача на предмет іпотеки, це є захистом вже існуючого права, яке виникло на підставі застереження в договорі іпотеки, яке передбачено законодавством як самостійна підстава виникнення права власності;

-необгрунтований та незаконний висновок господарського суду Херсонської області про те, що позасудовий порядок врегулювання питання передачі у власність іпотекодержателя предмета іпотеки можливий тільки у випадку укладення сторонами нотаріально засвідченого договора про передачу у власність предмета іпотеки, а також висновок про те, що в судовому порядку іпотекодержатель може отримати задоволення вимог за рахунок заставленого майна виключно шляхом звернення стягнення на предмет застави та його наступна реалізація, відхиляється, окрім аналізу діючого законодавства ще і судовою практикою;

Відповідачем надано відзив та доповнення до відзиву на апеляційну скаргу яким останній просить залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необгрунтованість доводів апеляційної скарги та правомірність оскарженого рішення.

В судовому засіданні Представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права, повноту та об'єктивність дослідження обставин справи, колегія суддів встановила:

ТОВ „Новокаховський електромашинобудівний завод” та ПАТ "Банк "Національні інвестиції" укладено договір від 27.09.2010р. № 69-09/К про відступлення права вимоги, згідно з яким банк відступив ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" право вимоги за кредитним договором №69-09 від 13.04.2009р. основної суми кредиту 8935140,00грн., несплачених відсотків 2289357, 61грн.

Відповідно до вказаного договору позивач перерахував банку суму заборгованості по кредиту та в рахунок погашення заборгованості по несплачених відсотках передав банку вексель №0064849 від 27.08.2010р. на суму 2 289 357грн. 61коп., що підтверджується платіжним дорученням від 27.08.2010р. № 41, та актом приймання-передачі векселя від 27.08.2010р. відповідно. (а.с. 47-48)

ПАТ „Банк „Національні інвестиції” (первісний іпотекодержатель) та ТОВ „Новокаховський електромашинобудівний завод” (новий іпотекодержатель) укладено договір від 27.08.2010р. відступлення права вимоги по іпотечному договору від 07.04.2010р. за реєстровим № 1091. Згідно із вказаним договором, первісний іпотекодержатель відступив новому іпотекодержателю своє право вимоги за іпотечним договором від 07.04.2010р. укладеним первісним іпотекодержателем та ТОВ „Компанія „Югтранс”, яким забезпечено виконання умов кредитного договору від 03.04.2010р. № 69-09. За умовами договору до нового іпотекодержателя переходять всі права первісного іпотекодержателя за іпотечним договором, яким забезпечуються вимоги за кредитним договором:

-повернення суми кредиту - 8935140,00грн.;

-повернення нарахованих відсотків на суму кредиту -2289357, 61грн.

Відповідно до умов іпотечного договору відповідачем (Іпотекодавцем) передається іпотекодержателю нерухоме майно:

майновий комплекс транспортного цеха, розташованого за адресою Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Первомайська, 35 „Ж” та складається з наступних будівель та споруд:

Літера „А” -адмінбудівля, загальною площею 1610,6 кв.м.; Літера „а” -діспечерська; Літера „а1” -ганок; Літера „В” -гараж, загальною площею 270,2кв.м.; Літера „Г” -гараж, загальною площею 224,9 кв.м.; Літера „Д” -цех, загальною площею 1536,8кв.м.; Літера „д” -перехід; літера „Е” -мийка, загальною площею 577, 9 кв.м.; Літера „Л” -гараж, загальною площею 689,0кв.м.; Літера „М” -гараж, загальною площею 180,4кв.м.; Літера „Б” -навіс; Літера „Ж” -сарай; Літера „над Ж” -сторожка; Літера „З” -гараж; Літера „И” -склад; Літера „К” -склад; Літера „І” -мощення; № 1-9 -огорожі та споруди.

Згідно із п. 5.2. договору звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватись на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріусу або згідно цього договору в позасудовому порядку. При цьому п. 5.3. передбачено, що задоволення вимог іпотекодержателя за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснене в позасудовому порядку, зокрема:

-продажу іпотекодавцем Предмету іпотеки третій особі на користь іпотекодержателя;

-прийняття іпотекодержателем предмета іпотеки у власність в рахунок виконання зобов'язань за кредитним договором у порядку, передбаченому ст. 37 Закону України „Про іпотеку”. При цьому ціною придбання іпотекодержателем у власність предмету іпотеки є вартість предмету іпотеки, визначена на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. Підписанням цього договору іпотекодавець засвідчує, що він надає іпотекодержателю згоду на перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя після спливу тридцятиденного строку з моменту надсилання на адресу іпотекодавця письмової вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та попереджання про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вказаної вимоги. У такому випадку цей договір буде виступати правовстановлюючим документом та правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки, і іпотекодавець зобов'язується на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги передати усю технічну та іншу документацію відносно Предмета іпотеки іпотекодержателю;

-іншим способом, що не суперечить чинному законодавству на момент реалізації Предмету іпотеки.

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.(ст. 589 ЦК України)

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про іпотеку” іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Положеннями ч. 3 ст. 33 Закону України „Про іпотеку” передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно із ст. 35 Закону України „Про Іпотеку” у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Вказані положення відповідно до ч.2 ст. 35 цього Закону, не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

На виконання вимог законодавства та умов договору про відсутплення права вимоги, ТОВ „Новокаховський електромашзавод” направлено ТОВ „Компанія „Югтранс” вимоги від 02.09.2010р. № 4028/1625, від 03.09.2010р. № 4028/640 про виконання зобов'язань, які залишені без відповіді та задоволення. Херсонська дирекція „Центр поштового зв'язку” листом від 24.11.2010р. № 06/1284 повідомила, що кореспонденція доставлена отримувачу в абонентську поштову скриньку № 93.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України „Про іпотеку” сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 37 Закону України „Про іпотеку”, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності

Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд Херсонської області виходив, зокрема, з того, що відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Тобто за висновком господарського суду право на захист виникає в особи у випадку порушення її цивільного права, його невизнання або оспорення. При цьому, право власності повинно підтверджуватись відповідними правовстановлюючими документами, на підставі яких у встановлених законодавчими нормами випадках (ст. 19 ЗУ „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеження”) здійснюється реєстрація права власності. Крім того, господарський суд першої інстанції вважає, що приписами ст.ст. 36,37 Закону України „Про іпотеку” № 898-ІV передбачено позасудове врегулювання питань передачі іпотекодержателю права власності основного зобов'язання шляхом добровільної передачі предмета іпотеки та складанні відповідного нотаріально посвідченого договору. Тобто на думку суду вказані правові норми не передбачають судового захисту щодо визнання права власності на заставлене майно.

Між тим, такі висновки господарського суду, колегія суддів апеляційної інстанції вважає помилковими, з огляду на таке:

Виходячи із вимог насамперед ст.ст. 36, 37 Закону України „Про іпотеку”, чинним законодавством не виключається можливість звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки за рішенням суду. У цих нормах задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття ним право власності на предмет іпотеки ототожнюється перед усім із способом звернення стягнення, який, поряд з іншими, може застосовуватися, якщо його передбачено договором. Отже, в разі встановлення такого способу звернення стягнення у договорі, іпотекодержатель на підставі ч. 2 ст. 16 ЦК України має право вимагати його застосування судом. Сторони за законом можуть це питання врегулювати в позасудовому порядку, але вони не позбавлені захисту цього права в судовому порядку за рішенням суду, що відповідає положенням ст.ст. 55, 124 Конституції України.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже колегія суддів апеляційної інстанції, зазначає, що заявлений позивачем позов є захистом вже існуючого права, що виникло на підставі застереження в договорі іпотеки, яке законодавцем визначено як самостійна підстава виникнення права власності.

Враховуючи викладене, а також те, що іпотечний договір містить відповідне застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, суд першої інстанції неправомірно відмовив у задоволенні позову про визнання права власності позивача на спірне майно, що є предметом іпотеки.

Відмовляючи у позові господарського суду Херсонської області посилається також на те, що рішенням господарського суду від 14.10.2010р. зі справи № 11/232-10 на користь позивача стягнуто суму боргу з ТОВ „Компанія „Югтранс”, тобто буде здійснено подвійне стягнення. Між тим, такий висновок суду не грунтується на чинному законодавству, оскільки згідно із п. 1 ст. 7 Закону України „Про іпотеку” за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Відповідно до ст. 3 Закону України „Про іпотеку” іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином(ст. 599 ЦК України), при цьому, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття виконавчого провадження по його примусовому виконанню.

З огляду на викладені обставини справи, та чинне українське законодавство, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Херсонської області від 18.01.2011р. зі справи № 7/14-ПН-11 прийняте з порушеннями норм матеріального права, у зв'язку з чим вказане рішення слід скасувати, позовні вимоги ТОВ „Новокаховський електромашинобудівний завод” задовольнити

Керуючись ст.ст.77,85,99,101-105 ГПК України, колегія суддів

Постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 18.01.2011р. зі справи № 7/14-ПН-11 скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Новокаховський електромашинобудівний завод” -задовольнити.

Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Новокаховський електромашинобудівний завод” на майновий комплекс транспортного цеха, розташованого за адресою Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Первомайська, 35 „Ж”, який складається із: Літера „А” -адмінбудівля, загальною площею 1610,6 кв.м.; Літера „а” -діспечерська; Літера „а1” -ганок; Літера „В” -гараж, загальною площею 270,2кв.м.; Літера „Г” -гараж, загальною площею 224,9 кв.м.; Літера „Д” -цех, загальною площею 1536,8кв.м.; Літера „д” -перехід; літера „Е” -мийка, загальною площею 577, 9 кв.м.; Літера „Л” -гараж, загальною площею 689,0кв.м.; Літера „М” -гараж, загальною площею 180,4кв.м.; Літера „Б” -навіс; Літера „Ж” -сарай; Літера „над Ж” -сторожка; Літера „З” -гараж; Літера „И” -склад; Літера „К” -склад; Літера „І” -мощення; № 1-9 -огорожі та споруди.

Витребувати цілісний майновий комплекс транспортного цеху розташований за адресою Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Первомайська, 35 „Ж” від Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Югтранс” та передати його Товариству з обмеженою відповідальністю „Новокаховський електромашинобудівний завод”.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя

В.Т. Пироговський

Судді

В.І. Картере

В.І. Жеков

Повний текст постанови підписано 04.04.2011р.

Попередній документ
14640052
Наступний документ
14640054
Інформація про рішення:
№ рішення: 14640053
№ справи: 7/14-ПН-11
Дата рішення: 30.03.2011
Дата публікації: 09.04.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Одеський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори