донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
30.03.2011 р. справа № 40/86
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Колядко Т.М.
суддівЛомовцевої Н.В. , Скакуна О.А.
при секретарі судового засідання Тітовій В.О.
за участю представників сторін:
від позивача:Лущик О.А. за довір. № б/н від 01.07.2009р.
від відповідача:не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргувідкритого акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м. Краматорськ Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від02.02.2011 року
по справі№40/86 (Підченко Ю.О.)
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Керамплюс" м. Дніпропетровськ
довідкритого акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м. Краматорськ Донецької області
простягнення 461838,13грн.
Господарський суд Донецької області (суддя Підченко Ю.О.) рішенням від 02.02.2011р. частково задовольнив позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Керамплюс»м. Дніпропетровськ (далі -ТОВ «Керамплюс») та стягнув з відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» м. Краматорськ Донецької області (далі - ВАТ «Енергомашспецсталь») основний борг в сумі 288395,88грн., інфляційні витрати в сумі 12037,69грн., три процента річних в сумі 4041,74грн., пеню в сумі 112895,71грн., вартість транспортно-експедиційних послуг в сумі 28300,00грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 4458,27грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 227,74грн. В частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 16167,11грн. судом відмовлено, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог. Суд також відмовив відповідачу у наданні розстрочки у виконанні рішення.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Донецької області від 02.02.2011р. у справі № 40/86 просить змінити, розстрочити виконання рішення в частині стягнення основного боргу в сумі 288395,88грн. та вартості транспортно-експедиційних послуг в сумі 28300,00грн., посилаючись на тяжкий фінансовий стан свого підприємства, мирову фінансову кризу; відмову контрагентів від замовленої продукції, а в частині стягнення пені в сумі 112895,71грн. відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи.
Зокрема, заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що нарахування позивачем пені в сумі 112895,71грн. за період з 20.12.2007р. по 23.02.2009р. є безпідставним, оскільки позивачем при її нарахуванні не враховано ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Позивач вважає рішення господарського суду від 02.02.2011р. у справі № 40/86 законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Відповідач свого представника у судове засідання 30.03.2011р. не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 03.03.2011р. Доказів поважності причин його неявки суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги за відсутністю представника відповідача.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши заперечення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
ТОВ «Керамплюс»м. Дніпропетровськ звернулось до суду з позовом до ВАТ «Енергомашспецсталь» м. Краматорськ про стягнення 461838,13грн., з яких: основний борг в сумі 288395,88грн., інфляційні витрати в сумі 12037,69грн., три процента річних в сумі 4041,74грн., пеня в сумі 112895,71грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 16167,11грн. та вартість транспортно-експедиційних послуг в сумі 28300,00грн., посилаючись на порушення відповідачем умов контракту № 40/09/27 від 08.11.2007р. щодо оплати поставленого товару.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.11.2007р. між сторонами був укладений контракт № 40/09/27 (далі -Контракт), за умовами якого ТОВ «Керамплюс»(Постачальник) зобов'язується продати ВАТ «Енергомашспесталь»(Покупець) хромітовий пісок марки АFS-50, а останній зобов'язується купити та оплатити його вартість (п. 11 Контракту).
Відповідно до п. 2.1. Контракту продукція постачається за умовами FCA м. Дніпродзержинськ (ІНКОТЕРМС 2000).
За період з 14.04.2008р. по 24.10.2008р. між сторонами підписано 12 додаткових угод щодо суми Контракту.
Згідно пунктів 4.1., 4.2., 4.3. Контракту оплата за товар здійснюється Покупцем в гривнях України впродовж 7 банківських днів після прийняття товару на свій склад. Оплата за товар здійснюється в гривнях України. Форма сплати - прямий банківський переказ на рахунок Постачальника згідно виставленому рахунку-фактури.
З березня 2008р. по 24.10.2008р. між сторонами підписані специфікації до Контракту, які визначали строки поставки, ціну та об'єм продукції, що поставляється та порядок оплати послуг за перевезення продукції.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов Контракту позивачем здійснено поставку продукції на адресу відповідача на загальну суму 914143,92грн., що підтверджується видатковими накладними: № КП -0000011 від 10.12.2007р. на суму 7200,00грн., № КП-164 від 21.05.2008р. на суму 39744,00грн., № КП-312 від 15.07.2008р. на суму 85999,92грн., № КП-417 від 19.08.2008р. на суму 94500,00грн., № КП-435 від 28.08.2008р. на суму 94500,00грн., № КП-472 від 15.09.2008р. на суму 94500,00грн., № КП-482 від 22.09.2008р. на суму 94500,00грн., № КП-512 від 01.10.2008р. на суму 94500,00грн., № КП-537 від 07.10.2008р. на суму 94500,00грн., № КП-576 від 23.10.2008р. на суму 107100,00грн., № КП-580 від 30.10.2008р. на суму 107100,00грн.(а.с. 26-35 т. 1).
Факт отримання відповідачем продукції підтверджено довіреностями підприємства відповідача: ЯОН № 040953 від 07.12.2007р., № 1215 від 22.09.2008р., № 1305 від 01.10.2008р., виданими на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Накладні, специфікації та довіреності містять посилання на контракт № 40/09/27 від 08.11.2007р., відповідно до якого і було здійснено постачання продукції.
Відповідач продукцію отримав, оплатив її частково в сумі 625748,04грн., про що свідчать довідки банку (а.с. 37-38 т. 1), однак розрахунки за решту продукції не здійснив, у зв'язку з чим заборгованість відповідача за поставлену продукцію на момент звернення до господарського суду склала 288395,88грн.
Оскільки відповідач своєчасно та повному обсязі не сплатив заборгованість за поставлений товар, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 288395,88грн. за період з 20.12.2007р. по 23.02.2009р.
Згідно специфікаціям № 3 від 15.07.2008р., № 4 від 14.08.2008р., № 5 від 22.08.2008р., № 7 від 16.09.2008р., № 8 від 25.09.2008р., послуги за доставку в вартість продукції не зараховується. Послуги за доставку сплачує Покупець згідно окремо виставленому рахунку, у зв'язку з чим, у відповідача виник борг за транспортно-експедиційних послуги в сумі 28300,00грн. за період з квітня 2008р. по жовтень 2008р.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 288395,88грн. та вартості транспортно-експедиційних послуг в сумі 28300,00грн., оскільки відповідачем не надано доказів щодо погашення цієї заборгованості та доказів щодо оплати відповідачем вартості транспортно-експедиційних послуг, які надані згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с. 56-60 т. 1).
Оскільки мале місце прострочення грошового зобов'язання, позивач з посиланням на ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, просив суд стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 12037,69грн. за період з 01.09.2008р. по 31.01.2009р. та три процента річних в сумі 4041,74 грн. за період з 20.12.2007р. по 23.02.2009р. за прострочення грошового зобов'язання.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість нарахування позивачем зазначених сум.
Позивач також просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 112895,71грн. за період з 20.12.2007р. по 23.02.2009р.
Відповідно до п. 4.4. Контракту якщо Покупець не здійснив оплату поставленої партії товару в строки, встановлені умовами даного Контракту, він виплачує Продавцю пеню за кожний день прострочки платежу в розмірі 0,3% від вартості неоплаченої партії товару, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.
Строк оплати сторони визначили в п. 4.1. Контракту -протягом 7 банківських днів після прийняття товару на свій склад.
Перевіривши розрахунок позивача, виходячи із норм ст. 549 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та умов п. 4.4. Контракту, колегія суддів вважає, що господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 112895,71грн.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі щодо порушення п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є безпідставними, оскільки згідно умов контракту періоди прострочення оплати визначені по кожній видатковій накладній.
Щодо відмови в частині стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 16167,11грн. заявлених позивачем на підставі ст. 536 Цивільного кодексу України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність їх нарахування.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач просив суд розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення основного боргу в сумі 288395,88грн. та вартості транспортно-експедиційних витрат в сумі 28300,00грн. строком на 6 місяців.
Відповідно до ч. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про розстрочку в частині стягнення основного боргу та вартості транспортно-експедиційних послуг, оскільки відповідачем не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції доказів конкретних обставин, які ускладнюють виконання рішення у спосіб та порядок визначених судом або роблять його виконання неможливим.
Крім того, заява про розстрочку виконання рішення датована 23.06.2009р., тоді як рішення прийнято 02.02.2011р.
Суд обґрунтовано врахував оплату відповідача за період з 03.10.2008р. по 22.10.2008р. на поточний рахунок позивача - 100000,00грн.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених у рішенні суду першої інстанції.
На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 02.02.2011р. у справі № 40/86 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ВАТ "Енергомашспецсталь" м. Краматорськ задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м. Краматорськ Донецької області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 02.02.2011р. у справі № 40/86 залишити без змін.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Т.М. Колядко
Судді: Н.В. Ломовцева
О.А. Скакун
Надруковано: 5 прим.: 1. позивачу, 1. відповідачу
1. у справу, 1. ДАГС, 1. г/с Дон. обл.