04.04.2011 року Справа № 15/120
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Головка В.Г. (доповідач)
суддів: Логвиненка А.О., Стрелець Т.Г.
при секретарі: Ревковій Г.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Гринюк О.А., довіреність від 23.12.2010
від відповідача-1: Моргунова Т.О., довіреність від 10.01.2011
від відповідача-2: Крячко О.В., довіреність від 02.12.2010р.
від третіх осіб: Богушевич Є.А., довіреність від 12.01.2011, Новицький В.А., довіреність від 24.02.2011
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства "Теплоенергетик" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.01.2011р. у справі №15/120
за позовом: дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
до відповідача-1: комунального підприємства "Теплоенергетик", м. Кіровоград
відповідача-2: ДП "Теплоенергоцентраль" ТОВ "Високі енергетичні технології", м.Кіровоград
третя особа без самостійних вимог на предмет спору ВАТ "Кіровоградгаз", м.Кіровоград
третя особа без самостійних вимог на предмет спору ДП "Теплоенергоцентраль" ТОВ "Високі енергетичні технології", м. Кіровоград
про стягнення 10275832грн. 93коп.
та зустрічним позовом комунального підприємства "Теплоенергетик", м. Кіровоград
до дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
про визнання договору недійсним
Рішення господарського суду Кровоградської області від 18.01.2011р. у справі №15/120 (суддя Мохонько К.М.) позовні вимоги по первісному позову до комунального підприємства “Теплоенергетик” задоволено повністю. Стягнуто з комунального підприємства „Теплоенергетик” на користь дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” -8768980грн. 15коп. боргу, 482293грн. 91коп. інфляційних втрат, 207807грн. 29коп. 3 % річних, 816751грн. 58коп. пені. В задоволенні позову до дочірнього підприємства “Теплоенергоцентраль” ТОВ “Високі енергетичні технології" відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідач-1 за первісним позовом звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, посилаючись на наступне:
- господарським судом при розгляді справи не було встановлено, що КП „Теплоенергетик” фактично не споживав даний природний газ за даним договором поставки природного газу. Цей факт має істотне значення для справи, однак йому не надано належної оцінки місцевим судом під час прийняття рішення;
- судом проігноровано той факт, що КП „Теплоенергетик” не отримав у власність природний газ за договором поставки, та дійшов хибного висновку про те, що підписані акти прийняття-передачі природного газу свідчать про отримання нашим підприємством природного газу;
- судом не враховано положення ст.265 Господарського кодексу України;
- суд не звернув уваги на те, що дійсні правовідносини за вищевказаним договором не відповідають правовій природі договору поставки, який регулюється ст.712 Цивільного кодексу України та параграфу 1 гл.30 Господарського кодексу України, оскільки спожитий за період з листопада 2008року по квітень 2009 року не може бути предметом поставки у жовтні 2009року, тощо.
Позивач та відповідач-2 у відзивах на апеляційну скаргу просили рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу ВАТ "Кіровоградгаз" зазначило, що рішення господарського суду є законним, всебічним і обґрунтованим.
Вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладений договір поставки природного газу № 06/09-1666 ТЕ-18 (Р) від 02.10.09р., за умовами якого постачальник (ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”) зобов'язується передати у власність покупцю природний газ, а покупець (КП “Теплоенергетик”) зобов'язується прийняти та оплатити газ. Постачальник передає у листопаді 2009 року у власність покупцеві природний газ з ресурсів 2008 -2009 років в обсязі 10130,401 тис. куб. м.
Приймання-передачу газу поставленого постачальником покупцеві, оформляється актами приймання-передачі газу, які підписуються уповноваженими представниками та складаються протягом трьох робочих днів з моменту укладення договору.
Договір набуває чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін і діє в частині передачі ресурсу газу до 31 грудня 2009 року, а в частині розрахунків за газ -до їх повного проведення. Договір підписаний представниками сторін та посвідчений печатками підприємств.
Позивач передав відповідачу з ресурсу листопада 2008 року -березня 2009 року природний газ на загальну суму 8 768 980,15грн., що підтверджується актами прийому -передачі природного газу (а.с.13-17 т.1).
Відповідно до п.5.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок постачальника протягом трьох банківських днів з дати підписання актів приймання-передачі.
Відповідач свої зобов'язання по договору не виконав, за поставлений природний газ не розрахувався, що стало підставою звернення до суду з позовом.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
За розрахунком позивача за первісним позовом заборгованість складає 8768980 грн. 15 коп.
Зазначений розрахунок відповідачем в установленому порядку не спростовано, доказів належного виконання обов'язків щодо своєчасної та повної сплати за договором поставки не надано.
За таких обставин суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 8768980грн. 15коп. боргу за природний газ.
Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сума інфляційних втрат за період з грудня 2009 року по березень 2010 року включно становить 482293грн. 91коп.; сума 3 % річних за період з 2 грудня 2009 року по 17 вересня 2010 року становить 207807грн. 29коп.
За п. 6.1 договору в разі несплати або несвоєчасної оплати за газ у строки, зазначені у п.5.1 цього договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.
Згідно розрахунку позивача за первісним позовом сума пені за період з 18 березня по 17 вересня 2010 року з врахуванням облікової ставки НБУ становить 816751грн. 58коп., проти чого не заперечив апелянт у справі.
Отже, суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги щодо стягнення з відповідача-1 заборгованості, у тому числі 8768980грн. 15коп. основного боргу, 482293грн. 91коп. інфляційних втрат, 207807грн. 29коп. 3 % річних, 816751грн. 58коп. пені
Одночасно судом правомірно з посиланням на норми ст.203, 215 Цивільного кодексу України, виходячи з того, що договір спрямований на реальне настання правових наслідків, укладений за волевиявленням сторін, відмовлено в задоволенні зустрічного позову щодо визнання спірного договору недійсним.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач-1 не став власником природного газу в силу його поставки до укладення договору не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до ч.1 ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Акти передачі-приймання природного газу складені на виконання пунктів 3.1, 3.2 договору і датовані 26.11.2009р., тобто після, а не до укладення договору.
Більш того, відповідач-1 визнав свою заборгованість перед позивачем, що підтверджується матеріалами справи (а.с.49-50 т.3).
Інші доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, оскільки не впливають на вирішення справи по суті.
Враховуючи викладене, підстав для скасування рішення суду відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається.
Керуючись ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.01.2011р. у справі №15/120 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий В.Г.Головко
Судді А.О. Логвиненко
Т.Г. Стрелець