30.03.2011 року Справа № 11/85
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: судді Науменка І.М. (доповідача)
суддів: Голяшкіна О.В., Мороза В.Ф.,
при секретарі судового засідання: Колесник Д.А.,
за участю представників сторін:
від позивача: Головатюк С.А. представник, довіреність №18/03/11 від 18.03.11;
від відповідача: Мамалат М.С. представник, довіреність №1 від 20.09.10;
від відповідача: Мамалат Д.В. директор, наказ №1-к від 15.02.00;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Новомиргородський цукор”, Кіровоградська область, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2011р. у справі №11/85
за позовом закритого акціонерного товариства “Новомиргородський цукор”,
Кіровоградська область
до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю
“Агрофірма Ясенівська”, Кіровоградська область
про стягнення 677 967,54 грн.,
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 26.01.2011р. (суддя Коваленко Н.М.) у справі №11/85 за позовом закритого акціонерного товариства «Новомиргородський цукор», смт. Капітанівка Новомиргородського району Кіровоградської області, до відповідача - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Ясенівська», село Ясинове Олександрівського району Кіровоградської області, про стягнення 677 967,54грн. штрафу за недопоставку цукрових буряків, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Закрите акціонерне товариство «Новомиргородський цукор»реорганізоване у товариство з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор»(ідентифікаційний номер 32119999), яке створене в результаті припинення закритого акціонерного товариства «Новомиргородський цукор»(ідентифікаційний номер 32119999) шляхом реорганізації у формі перетворення у товариство з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор»та є правонаступником усього майна, усіх майнових та немайнових прав та усіх обов'язків закритого акціонерного товариства «Новомиргородський цукор»/Преамбула Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор»зареєстрований 16.03.2011р. №14341450000004074.
Не погодившись з вищезгаданим рішенням, скаржник (позивач) звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій вказує на порушення господарським судом першої інстанції при його прийнятті норм матеріального та процесуального права, зокрема, на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими.
Крім того, скаржник зауважує на тому, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції неповно та невсебічно перевірено важливі для вирішення спору обставини справи та, як наслідок, невірно відображено останні в оскаржуваному рішенні. Також, на думку скаржника, не є вичерпними, а, отже, не відповідають дійсності викладені у судовому рішенні висновки.
Зокрема, в якості обґрунтування викладених в апеляційній скарзі заперечень, скаржник зауважує на порушення господарським судом першої інстанції передбачених ст.22 ГПК України прав позивача шляхом позбавлення його можливості надати у даній справі додаткові докази.
Враховуючи викладене вище, з урахуванням пояснень до апеляційної скарги, скаржник просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, повністю задовольнивши позовні вимоги та поклавши на відповідача судові витрати у справі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та заслухавши пояснення представників скаржника (позивача) та відповідача, колегія суддів вважає апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Як видно із матеріалів справи, 22.07.2009р. між сторонам укладено угоду №22/07/09-3 на закупівлю цукрових буряків по давальницькій схемі.
За умовами п.3.1.1. угоди господарство/відповідач, зобов'язане посіяти цукровий буряк на площі 590 га і здати на завод/позивачу, в строк до 25.11.2009р. 21 000 тон цукрових буряків з ймовірним відхиленням 5% в заліковій вазі, що відповідає вимогам ДСТУ 432762004 та сертифікату якості, в тому числі, провести розрахунки на давальницьких умовах. Ціна буряків складає: 300,00 (триста) гривень за тону. Загальна вартість цукрових буряків складає 6 300 000,00 (шість мільйонів триста тисяч) гривень.
У разі недопоставки цукрових буряків згідно з угодою господарство/відповідач сплачує заводу/позивачу штраф у розмірі 20% від вартості цукрових буряків недопоставлених згідно з угодою /п. 3.1.6 угоди/.
Згідно прийомних квитанцій на прийнятий цукровий буряк та товаротранспортних накладних відповідачем здано позивачу 9 700,491 тон цукрових буряків, що підтверджують і сторони у справі /а.с.113-128,129-149, том 1; том 2; том 3; том 4; том 5; а.с.1-18 том 6/.
Відповідач не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання по угоді, та недопоставив позивачу 11 299,459 тон цукрових буряків на суму 3 389 837,70 грн.
Факт недопоставки 11 299,459 тон цукрових буряків на суму 3 389 837,70 грн. відповідачем визнається.
За недопоставку цукрових буряків позивачем було нараховано відповідачеві штраф у розмірі 677 967,54грн. та направлено в порядку досудового врегулювання спору претензію з вимогою сплатити штраф за недопоставку цукрового буряку, яку відповідач залишив без відповіді /а.с.16-17 том 1/.
Наведене стало приводом для звернення позивача до суду за захистом порушеного права. Отже, предметом спору є неналежне виконання зобов'язань з поставки та передачі товару.
Всилу положень ст.16 ЦК України та ст. 20 ГК України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк, згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вимог і умов -у відповідності зі звичаями ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не передбачене договором або законом.
Ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання визначає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.611 ЦК України, правовими наслідками порушення зобов'язання є правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Ст.230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання
Відповідно до ч.1 ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Підставою прийняття оскаржуваного рішення є належне доведення відповідачем тих обставин, що виконання зобов'язання відповідачем виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності і ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відповідно, відповідача має бути звільнено від відповідальності за порушення зобов'язання, оскільки ним доведено, що це порушення сталося внаслідок непереборної сили.
Колегія суддів не погоджується з висновками господарського суду першої інстанції щодо обґрунтованості посилання відповідача на форс-мажорні обставини, які виключають відповідальність відповідача за неналежне виконання обов'язків за угодою № 22/07/09-3 від 22.07.2009р. на закупівлю цукрових буряків по давальницькій схемі на підставі п.п.6.1, 6.2, 6.3, 6.4, 6.5. угоди, враховуючи, що п.6.3. договору передбачено порядок і обов'язковість повідомлення господарством/відповідачем заводу/позивача в дводенний строк про настання обставин непереборної сили, належне виконання якого відповідачем недоведено.
З матеріалів справи вбачається, що несприятливі погодні умови, які привели до неможливості виконання відповідачем взятих за угодою зобов'язань виникли в березні 2009 року (довідка Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології №1369 від 12 жовтня 2010 року) /а.с.43, 86 том 1/.
Доводи відповідача про те, що 25.08.2009р. повідомлення про форс-мажорні обставини передавалося позивачу/скаржнику у телефонному режимі телефонограмою, до уваги колегією суддів не приймаються, з огляду на непідтвердження останніх відповідачем належними доказами та спростування їх доказами наданих позивачем/скаржником, таких як перебування Федоренко І.Г., як особи, що отримала телефонограму, у відрядженні з 24.08.2009р. по 28.08.2009р. в с.Новокатеринівка, Веселинівського р-ну Миколаївської області СЗАТ «Миколаївське»/а.с.65-66 том 6/.
Окрім того, запис в самому тексті телефонограми не свідчить про повідомлення відповідачем позивача/скаржника про виникнення обставин надзвичайного характеру.
Доводи відповідача про направлення позивачу/скаржнику повідомлення за вих.№45/1 від 21.08.2009р. про форс-мажорні обставини та отримання його останнім, до уваги колегією суддів також не приймаються з огляду на не підтвердження останніх відповідачем належними доказами.
Реєстр (форми 11) за №17 від 21.08.09р. є внутрішнім поштовим документом, до якого приписуються рекомендовані поштові відправлення і направляються до центру оброблення пошти для подальшого їх відправлення згідно адрес, що вказані на цих відправленнях. В реєстрі зазначається тільки вид поштового відправлення та номер по штрих-коду, але не зазначається адреси одержувачів та відправників, тому реєстр форми 11 для відправника не є підтверджуючим документом відправки ним реєстрованих поштових відправлень. Реєстри форми 11 відправникам не надаються. /лист Кіровоградської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»№ 67/Д від 11.03.11р. /а. с. 115 том 6/.
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку»затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.09р. за №270, саме розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, поштова квитанція тощо), є належним доказом відправлення іншій стороні поштових відправлень.
Також в самому тексті повідомлення №45/1 від 21.08.2009р. відсутня інформація про виникнення обставин надзвичайного характеру, а отже, наведений запис не свідчить про повідомлення відповідачем позивача/скаржника про форс-мажорні обставини /а.с.95 том 1/.
Акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.12.2009р. колегією судів не може бути прийнятий до уваги як доказ відсутності у сторін претензій одна до одної щодо штрафних санкцій передбачених умовами договору, оскільки за допомогою акту звірки взаєморозрахунків сторони лише фіксують певні дії в бухгалтерському обліку. Підписання сторонами акту звірки взаєморозрахунків не підтверджує існування чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін по угоді та не є дією спрямованою на настання певних юридичних наслідків, а тому відсутні підстави для його застосування до спірних правовідносин. /а.с.47 том 1/. Крім того, Відповідачем не доведено належними доказами, що акт звірки-взаєморозрахунків підписано сторонами з врахуванням акту обстеження посівів цукрових буряків від 28.08.2009р.
Акт обстеження посівів цукрового буряку на полях відповідача складений 28.08.2009р. без участі позивача/скаржника /а.с.44 том 1/, не може бути доказом існування форс-мажорних обставин, оскільки відповідач не довів належними доказами про повідомлення позивача про необхідність, дату та місце обстеження наслідків збитків спричинених стихійним лихом згідно п. 6.3. договору.
З урахуванням вище викладеного, і того, що інших належних доказів своєчасного повідомлення позивача/скаржника про існування форс-мажорних обставин, відповідачем не надано, відповідач у справі втратив можливість посилатись на такі обставини при обґрунтуванні причин, що стали підставою для невиконання чи неналежного виконання ним зобов'язань, прийнятих відповідно до угоди № 22/07/09-3 від 22.07.2009р.
Не є належним доказом наявності форс-мажорних обставин і висновок Торгово-промислової палати України, а тому місцевий господарський суд помилково взяв його до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 п.3 ст.14 ЗУ «Про Торгово-промислові палати України», Торгово-промислова палата України засвідчує обставини форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України, а також торгівельні та портові звичаї, прийняті в Україні.
Таким чином, висновок Торгово-промислової палати України може засвідчувати форс-мажорні обставини за внутрішньо українськими договорами лише за наявності відповідного, погодженого сторонами договору, застереження у договорі, а оскільки угода на закупівлю цукрових буряків по давальницькій схемі № 22/07/09-3 від 22.07.2009р. не містить таких положень, відповідно висновок Торгово-промислової палати України №139/05-4 від 20 січня 2011 року не є належним доказом підтвердження настання форс-мажорних обставин.
На думку колегії суддів, місцевим господарським судом не надано належної правової оцінки вказаним документам, у тому числі посиланням відповідача на п. 6.1 договору.
Дослідивши положення угоди № 22/07/09-3 від 22.07.09р., судова колегія звертає увагу на п.6.1. угоди, відповідно до якого сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове виконання своїх обов'язків, якщо невиконання є наслідком надзвичайного характеру, які сторони не зуміли передбачити або припустити і запобігти розумними заходами.
Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність форс-мажорних обставин, що унеможливили належне виконання відповідачем зобов'язань по угоді та вжиття останнім усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, оскільки на час укладання спірної угоди (22.07.09р.) та на час її виконання (25.11.09р.) наявність несприятливих погодних умов та їх наслідки (березень-серпень 2009р.) були відомі відповідачу, однак, останній не вжив заходів до узгодження з позивачем реальної кількості цукрового буряку для передачі за угодою.
Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Позивачем/скаржником додано до апеляційної скарги додаткові докази на підтвердження своїх вимог. Причина їх неподання суду першої інстанції -порушення господарським судом першої інстанції передбачених ст.22 ГПК України прав позивача шляхом позбавлення його можливості ознайомитися з поданими відповідачем доказами та надати у даній справі додаткові докази, оскільки оскаржуване рішення прийняте одразу після подання відповідачем цілого ряду нових доказів.
Зважаючи на відповідність обґрунтування подання додаткових доказів матеріалам справи, в частині подання доказів відповідачем в день винесення оскаржуваного рішення, клопотання позивача про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи та відкладення розгляду справи для підготовки і надання обґрунтованих пояснення та заперечення разом з належними доказами на їх підтвердження, які спростують нові доводи (докази) Відповідача та позбавлення судом першої інстанції позивача можливості подати додаткові докази, колегія суддів, для забезпечення прав позивача, передбачених ст. 22 ГПК України, вважає за можливе прийняти додаткові докази.
Колегія судів дослідивши надані позивачем/скаржником докази, а саме:
- довідка управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 31.01.11р. №21/08/33-1, згідно якої на території Олександрівського району у 2009 році надзвичайні ситуації не виявлені;
- довідка управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 07.02.11р. № 21/05/38-2, згідно якої протягом 2009 року на території Олександрівського району, у тому числі в с. Ясинове, с. Голикове, с. Івангород, с. Стара Осота, надзвичайні ситуації пов'язані з посухою не виникали. Постраждалих сільськогосподарських підприємств від наслідків ускладнення гідрометеорологічних умов (посухи) в 2009 році на території зазначених населених пунктів Олександрівського району не зафіксовано;
- лист Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 04.03.11р. № 01317-332/1, згідно якого у 2009 році звернень від сільгоспвиробників до райдержадміністрації з метою виїзду на поля, для фіксації стану загибелі цукрових буряків через несприятливі погодні умови не зафіксовано. У 2009 році виїзди працівники райдержадміністрації для фіксації стану загибелі посівів цукрових буряків не проводилися. У 2009 році сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Ясенівська»заявку на отримання дотацій із зазначенням того, що господарство постраждало внаслідок несприятливих погодно-кліматичних умов не подавало. У 2009 році випадки втрати сільгоспвиробниками району урожаю цукрового буряку через несприятливі погодні умови не зафіксовані. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Ясенівська»не зверталося для виділення представника управління агропромислового розвитку для обстеження полів;
- лист Українського гідрометеорологічного центру Міністерства надзвичайних ситуацій України від 02.03.11р. № 13-20/354, згідно якого упродовж весняно-осінньої вегетації цукрових буряків, аномальних явищ на території Олександрівського району Кіровоградської області, які б призвели до загибелі або втрати значної частини урожаю, за даними спостережень метеостанції у 2009 році не було. В цілому погодні умови були близькими до середніх багаторічних;
- звіти про динаміку приросту цукрових буряків на 20 липня 2009 року, на 01 серпня 2009 року, на 10 серпня 2009 року, на 20 серпня 2009 року, на 01 вересня 2009 року, на 10 вересня 2009 року, на 20 вересня 2009 року, на 01 жовтня 2009 року;
- довідка Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології № 128 від 25 січня 2011 року;
- довідка Головного управління агропромислового комплексу Кіровоградської обласної державної адміністрації № 41-10-66/2 від 26.01.11р.,
не вбачає наявність форс-мажорних обставин у 2009 році на території місцезнаходження полів Відповідача, що могли причинити до загибелі або втрати значної частини урожаю цукрового буряку.
Крім того, згідно листа Кіровоградської філії публічного акціонерного товариства страхової компанії «Брокбізнесбанку»від 02.03.11р. №307 та бухгалтерської довідки від 02.02.11р. № 308, договору страхування урожаю цукрового буряку на основі індексу врожайності № 009/3-81 укладеного між відповідачем та Кіровоградською філією публічного акціонерного товариства страхової компанії «Брокбізнесбанку»15 липня 2009 року, вбачається, що відповідачем застраховано зниження врожайності цукрового буряку через несприятливі погодно-кліматичні умови, в тому числі і через посуху. Під час дії договору страхування страхові випадки не відбулися, страхові відшкодування не виплачувалися. Відповідач не надав до суду доказів звернення до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з настанням страхового випадку /а.с.118 том 6/. Вказане свідчить про фактичну відсутність несприятливих погодно-кліматичних умов, в тому числі посухи.
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
З наданих позивачем доказів: договору № 25- П від 30.09.09р. на поставку цукру та додаткової угоди № 1 від 13.12.10р. до договору № 25-П від 30.09.2009р. укладеними між ЗАТ «Новомиргородський цукор»та ФГ «Соджюс», повідомлення ЗАТ «Новомиргородський цукор»від 03.12.09р. на адресу ФГ «Соджюс», вимоги ФГ «Соджюс»від 04.12.09р. на адресу ЗАТ «Новомиргородський цукор», претензії ФГ «Соджюс»№ 18 від 12.01.10р. на адресу ЗАТ «Новомиргродський цукор», відповіді ЗАТ «Новомиргородський цукор»на претензію № 96 від 18.01.10р., позовної заяви ФГ «Соджюс»від 30 вересня 2010 року, рішення постійно діючого третейського суду при асоціації «Український правовий консалтинг»по справі № 1-04 від 12.11.10р., вимоги ЗАТ «Новомиргородський цукор»до ФГ «Соджюс»від 27.12.10р. № 27/12-10, відповіді ФГ «Соджюс»на вимогу від 11.01.11р., угоди від 12.01.11р. до договору № 25-П від 30 вересня 2009 року, вбачається, що неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по угоді № 22/07/09-3 від 22.07.09 року на закупівлю цукрових буряків по давальницькій схемі привело до завдання збитків позивачу та іншому учаснику господарських відносин -фермерському господарству «Соджюс»на суму 1 083 092,24 грн. /а.с.67-106, том 6/.
З урахуванням розміру збитків понесених позивачем внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за угодою, наявність завдання збитків іншим учасникам господарських відносин внаслідок порушення зобов'язання відповідачем, ступінь виконання зобов'язання відповідачем та положення ст. 233 ГК України, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення розміру штрафу заявленого позивачем до стягнення з відповідача.
Відповідно до ст. ст. 253, 254, 256, 258, 260, 261 ЦК України, позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Предметом позову є стягнення з відповідача штрафу, право на пред'явлення якого виникло 26.11.2009р., тобто з наступного дня після кінцевого строку поставки (п. п. 3.1.1. угоди на закупівлю цукрових буряків по давальницькій схемі № 22/07/09-3 від 22.07.09р.), а отже строк позовної давності закінчується 26.11.2010р. (п'ятниця).
Позовна заява подана до суду 30.11.10р. /а.с.2 том 1/, тобто з пропуском строку позовної давності.
Згідно ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідачем до винесення оскаржуваного рішення подано заяву про застосування строку позовної давності, а позивачем заяву про поновлення пропущеного з поважних причин строку позовної давності /а.с.29 том 1/.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску позовної давності позивач вказав на відсутність керівника ЗАТ «Новомиргородський цукор»в зв'язку з його перебуванням в довготривалому відрядженні у іншому регіоні України, що підтверджується посвідченням про відрядження /а.с.31 том 1/, а також, на відсутність у будь-яких інших осіб прав та повноважень на підписання позовної заяви, що підтверджується витягом зі Статуту ЗАТ «Новомиргородський цукор»та довідкою №184 від 19 січня 2011року /а.с.73-74 том 1/.
З урахуванням доводів викладених позивачем/скаржником в заяві про поновлення строку позовної давності, в поясненнях, в апеляційній скарзі та наданих останнім доказів, колегія судів прийшла до висновку, що порушене право позивача/скаржника підлягає захисту, оскільки має місце поважність причин пропуску строку позовної давності, а отже строк позовної давності підлягає поновленню.
Так, викладені скаржником в апеляційній скарзі доводи в ході апеляційного провадження знайшли своє підтвердження, виявились змістовними та такими, що мають суттєве значення для вирішення спору.
На підставі викладеного, на думку колегії суддів, в матеріалах справи достатньо доказів для визнання позовних вимог доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваного рішення господарського суду на підставі п. п. 1, 2, 3 ст. 104 ГПК України, зокрема, як такого, що прийнято при неповному з'ясуванні та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які господарським судом першої інстанції визнано встановленими та прийняття нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 101, 103-105 ГПК України, суд,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор», смт. Капітанівка, Новомиргородського району Кіровоградської області, на рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.01.2011р. у справі №11/85 - задовольнити повністю.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.01.2011р. у справі №11/85 -скасувати.
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор»задовольнити у повному обсязі.
Поновити товариству з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор»строк позовної давності для звернення до суду з позовом про стягнення збитків за угодою на закупівлю цукрових буряків по давальницькій схемі №22/07/09-3 від 22.07.2009р.
Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Ясенівська»(27325, Кіровоградська область, Олександрівський район, село Ясинове, вул. Гагаріна, будинок 18, код ЄДРПОУ 30798692) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор»(26010, Кіровоградська область, Новомиргородський район, селище міського типу Капітанівка, вул. Постишева, будинок 6, код ЄДРПОУ 32119999) 677 967,54 грн. штрафу.
Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Ясенівська»(27325, Кіровоградська область, Олександрівський район, село Ясинове, вул. Гагаріна, будинок 18, код ЄДРПОУ 30798692) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор»(26010, Кіровоградська область, Новомиргородський район, селище міського типу Капітанівка, вул. Постишева, будинок 6, код ЄДРПОУ 32119999) 6 779,68 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 3 389,84 грн. витрат на апеляційне оскарження.
Видати наказ.
Видачу наказу доручити господарському суду Кіровоградської області.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний термін.
Головуючий І.М. Науменко
Суддя О.В. Голяшкін
Суддя В.Ф. Мороз